Український співак Олександр Таранець
Олександр Михайлович Таранець - концертно - камерний співак (ліричний баритон), народний артист України. Перший виконавець пісень : "Ми підемо, де трави похилі", "Марічка", "Пісня про рушник", "Ясени", "Моя стежина", "Прилетіла ластівка" та багато інших, які увійшли до золотого фонду музичного мистецтва України. Всього у його репертуарі понад тисячу вокальних творів. 48 кінофільмів озвучено його голосом. Проникливі рядки цих популярних пісень торкаються кожної душі, викликають захоплення. Кожна пісня - це нова історія, щиросердні почуття, які линуть від виконавця. О.Білаш вважав : "У співака повинен бути голос та індивідуальність. Тільки якщо артист пропустить пісню крізь своє серце, вона знайде відгук у слухачів". Пісні для Олександра Таранця були його життям. Він співак від Бога. Поет М.Ткач, автор слів "Ясенів", "Прилетіла ластівка" говорив : "Усі композитори і поети хотіли, аби першим виконавцем їхніх пісень був саме Олександр Таранець". "Так було і з "Піснею про рушник", коли і поет А.Малишко, і композитор П.Майборода - обидва назвали першим виконавцем саме О.Таранця,- згадує дружина П. Майбороди Тетяна Іванівна. -- Настільки трепетно, щиро та душевно він виспівував кожне слово, кожен звук. Він не просто співав, він дихав цією мелодією, жив нею". Саме, завдяки цій пісні, через 26 років зустрілися брат із сестрою. У родині Таранців було 8 дітей. Батько виховував їх сам, рятував від голоду, мати рано померла. По господарству допомагала старша сестра Мотя. Але вона почала втрачати зір. Коли селом йшли сліпі лірники, Мотрона попросилася до них поводирем і пішла з ними, не спитавшись у батька. Її розшукували, але так і не віднайшли. Одного разу по радіо передавали "Пісню про рушник". Співав її О.Таранець. Мотрона почула спів і розповіла, що її брат Олександр теж гарно співав, чи не він це. Сусід написав на радіо листа від її імені... Ось так, завдяки пісні, вони зустрілися.
Коли на всю Україну зазвучала пісня "Впали роси на покоси" (муз. О.Білаша, сл. Д.Павличка) із кінофільма "Роман і Франческа", композитор здобув перше широке визнання, а пісня у виконанні О.Таранця відразу набула особливої популярності. Так було і з іншими вокальними творами. У 1963 році народилася пісня "Ясени", першим записав її О.Таранець. І ось уже десятки років українці співають "Ясени", "Марічку" і немає таких людей в Україні, хто не чув би цих пісень.
Таранець Олександр Михайлович народився 26 березня 1924 року у селі Зелене Петрівського району на Кіровоградщині. Родовід Таранців походить з Полтавщини. Батько був віруючою людиною, але в хаті висів портрет Т.Шевченка, а під ним - "Кобзар". По цій книзі майбутній співак навчився читати. З дитинства дуже гарно співав, був солістом хору Палацу культури. У 1947 році вступив до Дніпропетровського музичного училища, де блискуче вивчив нотну грамоту та освоїв увесь оперний репертуар. Вищу вокальну освіту здобув у Київській консерваторії (1951 - 1955 , клас Івана Паторжинського), куди був прийнятий на другий курс.
Перший концерт О.Таранця відбувся у 1953 році в приміщенні Київського будинку вчителя. Професійні критики писали схвальні відгуки, оцінюючи красу тембру голосу. Ще студентом 4 курсу він став солістом Української державної естради (потім Укрконцерт). У репертуарі співака були твори українських композиторів : М.Лисенка, Я.Степового, В.Косенка, О.Білаша, П.Майбороди, І.Шамо, а також українські народні пісні. Популярним на естраді був дует Олександра Таранця і Петра Ретвицького, які познайомилися ще студентами. Дует виступав 27 років і подарував слухачам яскраві пісні : "Пливе човен", "Місяць на небі", "Коли розлучаються двоє", "Сніг на зеленому листі" та інші. Гастролював з концертами Україною та за кордоном. Коли трапилася Чорнобильська трагедія Олександр Михайлович понад 120 днів співав для учасників ліквідації аварії. Пізніше це відбилося на його здоров'ї. Свою останню композицію "Пісні мої, пісні" співав, будучи тяжко хворим: "Пісні мої, пісні - і радість, і журба". 27 лютого 1998 року О.М.Таранець раптово помер у Відні, де був у справах. Похований у Києві на Байковому кладовищі.
Інтернет-посилання
