Український кінематограф і література завжди йшли пліч-о-пліч, живлячи та збагачуючи одне одного. Екранізація класичних і сучасних творів – це не просто перенесення тексту на екран, а особливий діалог мистецтв, де слово набуває кольору, звуку та візуальної сили. Саме завдяки цьому союзу видатні літературні сюжети отримують нове життя, стаючи потужним голосом нашої культури, пам’яті та національної ідентичності.
Світове визнання наш кінематограф здобув завдяки явищу «українського поетичного кіно», яскравим прикладом якого є фільм «Тіні забутих предків» (1964, реж. Сергій Параджанов). Створений за повістю Михайла Коцюбинського, цей світовий шедевр перетворив історію гуцульських Ромео і Джульєтти – Івана та Марічку – на візуальну поему про кохання, дух Карпат і родове коріння, де колір, музика та обрядовість розкривають багатство української душі. Стрічку можна переглянути онлайн на платформах Megogo, Sweet.tv або на YouTube.
фото1 Кадр із фільму «Тіні забутих предків».Фото: Кіноріум
Для нашої бібліотеки це свято має особливе значення, адже наш патрон – Олесь Гончар – залишив вагомий слід не лише в літературі, а й у кіномистецтві XX століття. Його проза, сповнена патріотизму та глибоких моральних пошуків, надихнула режисерів на створення цілої низки знакових стрічок: кінопоеми «Тронка» (1971, реж. А. Войтецький) про красу степової України, драми «Абітурієнтка» (1973, реж. О. Мішурін) за його сценарієм, а також екранізації повісті «За мить щастя» – «Всеперемагаюче кохання» (1987, реж. М. Борцов). Олесь Терентійович завжди підкреслював, що якісна екранізація здатна увічнити літературний задум у візуальній формі.
Справжніми перлинами та шедеврами класичного вітчизняного кінематографа також є:
- «Камінний хрест» (1968, реж. Леонід Осика) за новелами Василя Стефаника – глибока кіноповість про біль розлуки з рідною землею та вимушену еміграцію;
Кадр з фільму «Камінний хрест». фото:kyivpost
- «За двома зайцями» (1961, реж. Віктор Іванов) за п'єсою Михайла Старицького – легендарна комедія, що стала частиною нашої міської культури та гумору;
- «Голод-33» (1991, реж. Олесь Янчук) за романом Василя Барки «Жовтий князь» – перший художній фільм, який розкрив правду про злочин Голодомору.
Постер до фільму «Голод-33». Фото:Кіноріум
Сьогодні українське кіно переживає справжній бум, і сучасні екранізації вітчизняних бестселерів збирають повні зали, підкорюють стрімінгові платформи та вражають різноманіттям жанрів:
- «Віддана» (2020, реж. Христина Сиволап) за романом Софії Андрухович «Фелікс Австрія» – вишукана й естетична драма про складні стосунки двох жінок на початку XX століття, яка заворожує костюмами та атмосферою давньої Галичини (Megogo, Sweet.tv).
- «Дике поле» (2018, реж. Ярослав Лодигін) за романом Сергія Жадана «Ворошиловград» – атмосфера Донбасу, іронія, відчуття свободи та безкомпромісна боротьба за власне коріння й дім (Megogo, Sweet.tv)
Постер до фільму «Дике поле». Фото:kinofilms
- «Я, "Побєда" і Берлін» (2024, реж. Ольга Ряшина) за повістю Андрія Кузьменка (Кузьми Скрябіна) – драйвова пригодницька комедія про 90-ті роки, першу подорож до Європи на старенькому авто, фірмовий гумор та улюблені пісні (Netflix, Megogo).
Постер до фільму «Я, "Побєда" і Берлін». Фото: Кіноріум
- «Я і Фелікс» (2024, реж. Ірина Цілик) за автобіографічним романом Артема Чеха «Хто ти такий?» – чуттєва драма про дорослішання у 90-х та знакову дружбу підлітка з колишнім військовим. Фільм адаптовано в україномовній версії для людей з порушенням слуху та зору. Щоб скористатися можливістю перегляду фільму в тій чи іншій версії, необхідно в App Store або Google Play завантажити на мобільний пристрій наступний додаток: Greta.
Фільм є на стримінгових сервісах Netflix, Megogo, Sweet.TV і Київстар ТБ.
Постер до фільму«Я і Фелікс». Фото: mezha.ua
- «Я працюю на цвинтарі» (2021, реж. Олексій Тараненко) за книгою Павла «Паштета» Белянського – життєва драмеді про людські долі, пошук сенсів, втрату та життєву надію (Netflix, Megogo, Sweet.tv)
Фільм «Я працюю на цвинтарі» Віталій Салій, Андрій Ісаєнко. Фото: Кіноріум
- «Чорний ворон» (2019, реж. Тарас Ткаченко) за романом Василя Шкляра – сильна історична драма про боротьбу холодноярських повстанців проти більшовицької окупації у 1920-х роках (1+1 video, Sweet.tv, Megogo).
- «Червоний» (2017, реж. Заза Буадзе) за романом Андрія Кокотюхи – гостросюжетна драма про незламність воїна УПА та повстання українців у радянському ГУЛАГу (Megogo, Sweet.tv).
- «Захар Беркут» (2019, реж. Ахтем Сеітаблаєв, Джонні Ґріффін) за повістю Івана Франка – масштабний історичний екшен про мужність тухольської громади, який нагадує, що єдність народу здатна здолати будь-якого ворога (Megogo, Sweet.tv).
- «Сторожова застава» (2017, реж. Юрій Ковальов) за повістю Володимира Рутківського – пригодницьке фентезі про сучасного школяра, який потрапляє в епоху Київської Русі (Megogo, Sweet.tv).
- «Мавка. Лісова пісня» (2023, реж. Олександра Рубан, Олег Маламуж) за мотивами драми-феєрії Лесі Українки – найкасовіший національний анімаційний фільм, що перетворив класику на видовищну казку для всієї родини (Megogo, Sweet.tv).
Окремою вагомою сторінкою стали багатосерійні екранізації та серіали, які переосмислюють літературний спадок для телебачення та стрімінгів:
- «Спіймати Кайдаша» (2020, сценар. Наталка Ворожбит) – культова сучасна адаптація повісті Івана Нечуя-Левицького, яка перенесла вічний конфлікт поколінь у реалії 2000–2010-х років (Netflix, Megogo);
Постер до серіалу «Спіймати Кайдаша». Фото: КіноБаза
- «І будуть люди» (2020, реж. Аркадій Непиталюк) за романом Анатолія Дімарова – епічна 12-серійна драма про долі звичайних українців Полтавщини на початку XX століття (YouTube, Megogo);
Постер до серіалу «І будуть люди». Фото: Кіноріум
- «Кава з кардамоном» (2021, реж. Ірина Громозда) за романом Наталії Гурницької «Мелодія кави у тональності кардамону» – вишукана історична драма про заборонене кохання у Галичині XIX століття (Sweet.tv).
Українське кіно сьогодні – це не просто розвага, це наш голос у світі, наш спосіб зберегти свою культуру та переосмислити коріння. Стіни можна зруйнувати, але закарбовані у кадрах історії, сенси та дух свободи – знищити неможливо.
Дивіться українське кіно, відкривайте для себе національну естетику та підтримуйте вітчизняний кінематограф разом із бібліотекою Гончара
