Мамина вишня

Знову наснилось дитинство,
Тепле, як гарна весна.
Вишня вдяглася в намисто,
Мама щаслива й сумна.
Там за село проводжала |
Долю мою молоду...        |(2)
Щедро мені щебетала      |
Мамина вишня в саду.     |

Вдаль голубими вітрами
Весни за обрій пливли.
Раннім туманом у мами
Коси, мов дим, зацвіли.
Мати в тривогах вінчала |
Щастя жадане й біду...    |
Радо мене зустрічала     |(2)
Мамина вишня в саду.    |

Здавна близьке й сокровенне
Все там, аж терпне душа.
Начебто й мама до мене
Стежкою в сад поспіша.
Знов, як бувало, до столу |
Кличе, лиш в хату зайду... |
Ронить зацвіток додолу      |(2)
Мамина вишня в саду.       |

Пісня любові й дитинства
В серці бринить, як струна,
Наче священна молитва
З рідного краю луна.
Та не порадує літо           |
Душу мою молоду...        |
Плаче тепер білим цвітом |(2)
Мамина вишня в саду.     |