Закувала зозуленька в лузі

Слова Д. Луценка

Закувала зозуленька в лузі.
Крається моє серденько в тузі.
Ой зозуле сизокрила,
Нащо серце засмутила?
Ти колись мені кувала,
Світле щастя віщувала.

Я почула знов твоє кування,
І згадала про своє кохання.
Ой, скажи-но, сизокрила, | (2)
Може я не так любила?

Може, стежка заросла травою,
Що любов обходить стороною?
Я ж вплітала в свої коси | (2)
Світлі зорі й сині роси.

А зозуля все віщує в лузі,
Томиться моє серденько в тузі.
Ой, скажи, зозуле рання, | (2)
Скільки ждать мені кохання?