Анатолій Пашкевич - український композитор
Анатолій Пашкевич – яскрава постать на терені української музичної культури. Неповторний майстер хору. Хорові колективи під орудою маестро звучали немов дзвіночки – ясно, чітко, виразно і виблискували райдугою на сонці. Інакше він не вмів, як і не міг існувати без хору. А. Пашкевич глибоко національний композитор, який поклав на музику безсмертні рядки:
Можна вибрать друга і по духу брата,
Та не можна рідну матір вибирати.
Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.
Він творець незабутніх, чудових, глибоко ліричних самобутніх пісень, які стали народними. Серед них: «Степом, степом», «Мамина вишня», «Хата моя, біла хата», «Тече Дніпро», «Синові» та багато інших.
А. Пашкевич був диригентом відомих хорів у Житомирі, Черкасах, Луцьку. Саме в Черкасах прозвучала вперше у 1966 році пісня «Степом, степом» на слова М. Негоди, що стала величним пам’ятником всім українським матерям, які втратили на війні своїх синів. Цю пісню виконував народний хор понад дві тисячі разів у різних куточках світу. Артисти співали українською мовою, але люди різних національностей слухали цей шедевр стоячи.
Вражають його слова про себе: «Вважаю себе хліборобом, який вирощує хліб, хліб духовний. Стараюсь, щоб він був без устюків!». Пісні написані на вірші українських поетів і до сьогодні мають неабиякий емоційний вплив на слухачів. А. Пашкевич народився 11 лютого 1938 року в селі Довбиші Баранівського району Житомирської області. Ще у 12–річному віці на власний вірш написав пісню «Ой, цвіте, цвіте біла вишенька». Це стало початком його творчості, про яку згодом знатиме вся Україна. Уже після написання перших своїх творів одразу став популярним.
Не маючи вищої освіти, його талант зміг розкритися, а пісні стали духовним надбанням українського народу. Пашкевич немислимий поза Україною, як і Україна без його пісень. В доробці цього генія дві сотні вокальних творів, десятки обробок народних пісень.
У фондах відділу мистецтв нашої книгозбірні зберігаються ноти відомих вокальних творів композитора. Також є величезна праця «Анатолій Пашкевич», яку написав відомий журналіст Володимир Костенко. Журналіста і композитора пов’язувала багаторічна, щира й вірна дружба. Тому перед смертю саме йому Пашкевич передав весь свій особистий архів. Не стало композитора у 2005 році в Черкасах. Журналіст В. Костенко упродовж багатьох років збирав матеріали для книги та, на жаль, невиліковна хвороба змінила всі плани. Він заповів закінчити велику працю дружині Анні Костенко та журналістці Неллі Даниленко. Книга вийшла у видавництві «Фенікс». Вона насичена спогадами відомих особистостей. В неї вдало вміщено чотири десятки документальних фотознімків про творче життя композитора, воістину народного артиста України. Ми пропонуємо взяти на замітку це видання і за першої можливості звернутися до бібліотеки. Гортаючи сторінки документальної книги, прочитаєте глибокі слова про Батьківщину: Україна – це наші мами, батьки.Україна – це наші радощі, біди, наша пам’ять.
Україна – це весь великий світ!
Джерела та література:
- Даниленко Нелля. Фрагменти з книжки Володимира Костенка "Анатолій Пашкевич" [Текст] / Н. Даниленко // Слово Просвіти. - 2016. - N 5(4-10 лют.). - С. 14-15
- Генвігай Віктор. Анатолій Максимович Пашкевич - епоха чудового мистецтва, легенда ще за життя [Текст] / В. Генвігай // Наука і суспільство. - 2018. - N 1/2. - С. 47-50
