Картини народжені війною

Богдана Баришева за професією бухгалтер, але завжди любила малювати, при чому робить це професійно та гарно. В мирний час херсонка займалася стритартом. Тільки за чотири роки нею було створено більше ніж сто артоб’єктів. Під’їзди звичайних квартир та парканів вона перетворювала в яскраві пейзажі. Богдану запрошували навіть за кордон – Австрію та Німеччину. Так, в Австрії вона за 21 день розмалювала будинок площею 130 м2. Завдяки великим сюжетним муралам, художниця перетворює сірість та буденність в яскраві витвори мистецтва. 

Виїхавши з Херсона, Б. Баришева відчувала сильне емоційне потрясіння, адже там, в окупації, залишились її рідні. Тому спочатку у художниці не було навіть й думки, щоб малювати. Але згодом вона зрозуміла, що психологічно себе нищить. Богдана почала займатись волонтерством, відправляла ліки херсонцям в окупації. Адже тоді, у Херсоні, це була дуже велика проблема. В аптеки доставок не було, а деякі підприємливі особи завозили ліки з Криму та просто продавали їх на базарі.  Не маючи фармацевтичної освіти й знань, ці люди робили абсурдні написи: «Від голови», «Від серця», «Від живота» та ін. Дефіцит лікарських засобів, на жаль, спостерігався до самої деокупації Херсона. Враховуючи цю складну ситуацію в місті, волонтери намагалися хоч якось зарадити проблемі. Богдана також долучилася, і ось як вона коментує: «Ми з дівчатами згуртувалися та допомагали закуповувати ліки в аптеках різних міст. Потім відправляли їх через водіїв-волонтерів. А у Херсоні ще одна дівчина-волонтер роздавала ці ліки тим, хто їх потребував».
Згодом Б. Баришева продовжила займатися улюбленою справою – малюванням. Та тепер картини вона створює аби підтримати ЗСУ. Художниця їх продає і таким чином допомагає у зборі грошей на тепловізори, коптери та ін. Богдана говорить: «Створювати красу у воєнний час досить-таки непросто. Та куди важче наразі нашим українським хлопцям та дівчатам, які відважно захищають державу від російських окупантів. Вони – наш щит, наша гордість. Від них залежить життя нашого народу. Та варто розуміти, що вони також потребують нашої підтримки. Саме це змотивувало мене повернутись до роботи, а 80% від продажу картин віддавати на потреби Збройних сил України».
Змінилась і тематика її робіт, сама назва серії картин «Народжені війною» говорить про це. Вона малює українок на чорному тлі. Зображені гарні дівчата, вбрані в яскраві народні вінки і в кожної у косу вплетена жовто-блакитна стрічка. Але полотна Богдани відображають всі ті емоції та біль, які зараз, під час війни, переживає наш народ. Героїні її картин плачуть та кричать від болю, а на їх тілі рани та кров. Художниця розповідає: «Прийшла ідея малювати наших українських дівчат. Так, зародився цикл. Дівчата для мене символізують кілька стадій війни: перша картинка має назву "Незламна", тому що Україні давали 72 години, ніхто не вірив, що наша країна виявиться такою сміливою і сильною». Назви картин серії «Народжені війною» є дуже символічними: «Незламна», «Ненависть», «Душа Чорнобаївки», «Відчай», «Біль», а завершує - «Перемога». Всі ці роботи були продані до приватної колекції у США, а левова частка коштів пішли на допомогу ЗСУ. 

Серед жіночих образів її картин з’явився й чоловічий образ - Нептун. Ідея створення виникла після того, як ЗСУ вдарили ракетами «Нептун» по російському крейсеру «москва». Ця подія завдала сильного удару по самолюбству росіян та здобула стратегічний успіх українських військових. «Український Нептун» завжди на сторожі, він на боці добра та справедливості.
Зараз, під час війни, ми досить часто чуємо мем «бавовна». Так називають вибухи на тимчасово окупованих територіях України та на території росії. Виник мем «бавовна» тоді, коли самі ж росіяни почали писати в соцмережах, що чули «хлопок» та бачили дим, після атак їх позицій українськими військовими. Слово «хлопок» співзвучне з українською назвою тканини рослинного походження — бавовна.  У якості іронії та знущання над пропагандистами, українські ЗМІ та користувачі соцмереж почали називати так звані «хлопки» - «бавовною». Богдана Баришева теж долучилася до цього мему і написала картину «Бавовнятко». Це таке миле бавовняне створіння з великими всебачучими очима, яке з’являється після вдалого удару ЗСУ, і має небезпечний ефект для окупантів – «Бабах!» і все... Ще одна робота на цю тему називається «Воля» із зображенням бавовни по якій в’ється вишита стрічка. Вона була створена 11 листопада, у день визволення Херсона. 
Не менш патріотичною є картина «Аджигольський маяк». Цей маяк найвищий в Україні, він був архітектурною і туристичною пам’яткою. Але з приходом російських загарбників в Україну, відбувається варварське знищення багатьох здобутків людства, Аджигольський маяк не став виключенням. Окупанти 22 липня вдарили по ньому ракетами та розбили його. Богдана намалювала маяк в пам’ять. На картині також зображені дари херсонських степів – кавуни, пшениця, соняшники, а на задньому плані ширяє жовто-блакитна повітряна куля. Картина «Аджигольський маяк» була створена для благодійного аукціону, який організувала Благодійна організація «БФ "Пісочниця Одеси"». Цю роботу купила поціновувачка мистецтва з Миколаєва, а отримані кошти пішли на купівлю мобільного стоматологічного кабінету. 

Деякі картини Б. Баришевої беруть участь у благодійних виставках, аукціонах як в Україні, так і за кордоном. Так, в Одесі був організований благодійний артпроєкт «Світло Різдва». До проєкту долучились одеські художниці, серед них була і Богдана Баришева. Зібрані донати пішли на придбання центрифуги для відділення переливання крові військового шпиталю.
Також її роботи побували в Італії та в Австрії, де благодійний фонд «Арт Рух Україна» організував пересувну виставку-продаж «Митці за МИР», яка націлена на підтримку творчості та життя українських митців і діячів культури, що опинилися в скрутних обставинах під час війни. 
Зараз Богдана Баришева живе в Одесі, проводить майстер-класи, пише картини і розмальовує стіни. Вона також продовжує займатись волонтерством, долучається до роботи з виготовлення окопних свічок. Але мріє художниця повернутися у Херсон, та створити там цикл картин під назвою «Перемога». Сподіваємось, що незабаром ця мрія Богдани здійсниться, і її картини будуть представлені на виставці у нашій бібліотеці. 

Матеріал підготувала Л. Руденко
березень 2023р.