Бібліотечне весілля

Кохати – це не дивитися один на одного, кохати – це разом дивитися в одному напрямку.
Антуан де Сент Екзюпері

«…кохання там, де не лише двоє люблять одне одного, але й люблять інших, і інші люблять двох і кожного зокрема, а ще двоє люблять свої особисті заморочки, і свої подвійні придумки, і свою самотність, і спільних птахів на стежці, і персональне зоряне небо в собі, і не суть в тому, що найбільше вони люблять одне одного, хоч це і правда, просто вони взагалі люблять, просто вміють любити і люблять любити, і Бог зводить їх докупи, бо любити завжди краще вдвох…». Саме такими словами розпочалася церемонія поєднання двох закоханих сердець, що святкували День свого весілля в нашій книгозбірні.
Зблизила закоханих студентська лава, філологічний факультет. І саме книга була, є і буде  постійним супутником тепер уже родини Концевих.
Любов і повага до книги, а також неординарне бачення стало поштовхом до організації бібліотечного весілля в стінах нашої книгозбірні. Сама церемонія теж була незвичною: оформлення зали, читання молодятами поезії, реєстрація молодих співробітником відділу мистецтв. Партнери бібліотеки одягнули усіх бажаючих в нійрізноманітніші костюми літературних героїв. Тож на церемонії можна було побачити і грецьких богів, і мушкетерів, і відьом. Надзвичайно колоритними були національні костюми батьків наречених та свідків в образах Ромео та Джульєти. А реєстратори весілля приміряли на себе образи Еллочки-людоїдки та Остапа Бендера з роману Ільфа та Петрова «Дванадцять стільців». Молоді обмінялися обручками, зачитали обітниці та подарували гостям свій перший подружній танок.
Бібліотека вже не вперше приймає в себе наречених. Тому можна сказати, що це стало гарною традицією. Тож ми вітаємо молоде подружжя і зичимо їм сімейного затишку та добробуту.