Чергове засідання літературної студії "Парус надежды"

9 жовтня відбулося засідання членів літературної студії  «Парус надежды», друге після літньої перерви. Були запрошені гості: лауреат Національної премії ім. Т.Г. Шевченка Анатолій Кичинський, голова обласної організації Національної спілки письменників України Василь Загороднюк, член Національної спілки письменників України Таїсія Щерба. Говорили про духовність. Валентина Волкова нагадала, що в цей день М. Реріху — подвижнику культури виповнюється 140 років.
Значна частина часу була відведена на лекцію із серії “Поезія срібного віку”. Керівник літературного об'єднання П.І. Питалєв натхненно розповідав про дивовижного поета Сашу Чорного. Сам же він ознайомився з його віршами, навчаючись в технікумі, із журнала “Сатирикон”, придбаного його товаришем. Тоді Петра Івановича цікавило, чому поету забороняли друкуватись. Читаючи вірші “Всероссийское горе”, “Вешалка дураков” ловив себе на думці, що і 100 років тому бушували такі ж літературні пристрасті: новаторство, дух свободи, авангардизм.
Саша Чорний народився в 1880 році в м. Одесі, в сім'ї провізора. В родині було п'ятеро дітей, двох з яких звали Саша. Блондина називали «білий», а брюнета - «чорний» - так і з'явився псевдонім. В 15 років залишився без засобів допомоги, на вулиці серед безпритульних, але був дуже начитаним. Доля його закидала в Житомир, Санкт-Петербург, Париж. Свій перший вірш “Чепуха” надрукував в журналі “Зритель” і став відомим, хоча після цього вірша йому заборонили друкуватись. Як дитячого письменника його прославили книги “Тук-тук”, “Живая азбука”. Видав збірки прози «Несерьёзные рассказы» (1928), повесть «Чудесное лето» (1929), дитячі книги: «Сон профессора Патрашкина» (1924), «Дневник фокса Микки» (1927), «Кошачья санатория» (1928), «Румяная книжка» (1930). Чим далі, тим більше зростав інтерес до цієї особистості.  На початку 1960-х років завдяки старанням Корнія Чуковського однотомники Саші Чорного були видані у Великій і Малій серіях Бібліотеки поета. У наш час його пісні виконують Жанна Агузарова та гурт “Сплін”.