Хмельницький

Собор Різдва Пресвятої Богородиці 1837 року (вул. Соборна, 14)

Свою історію цей православний храм веде від XVII ст. Існують відомості, що у 1670-х рр. саме на цьому місці стояла невеличка дерев’яна церква. Протягом XVIII ст. вона була декілька разів перебудована, але залишалась дерев’яною. Після того, як у 1795 р. Проскурів зробили повітовим центром, церква стала соборною.

У 1822 р. Проскурів постраждав від величезної пожежі, внаслідок якої церква була знищена. Відродження храму почалося лише в 1835 р., а вже 15 травня 1837 р. новий кам’яний собор був освячений. Майдан біля храму оточував цегляний паркан довжиною 196 м, дзвіниця мала чотири великих дзвони (найбільший із них важив 320 кг). У храмі знаходився чудодійний образ Божої Матері – подоби Озерянської ікони. Вона дивом збереглася під час пожежі, і вже для тих часів цей образ вважався старовинним. Ікона мала срібний вінець, також чисельні привіски – срібні пластинки різноманітної форми, що означали свідчення зцілення від хвороб.

Серед церковного начиння була срібна з позолотою дарохранительниця та багато інших цікавих речей. На жаль, до наших днів у храмі ані чудодійної ікони, ані іменної дарохранительниці, ані інших реліквій не збереглося. Вони «зникли» у 1930-х рр., коли собор опинився під тиском атеїстичної ідеології комуністичної влади та переживав важкі часи: у 1932 р. зняли із собору дзвони для потреб «індустріалізації», а в 1937 р. храм зачинили. Під час Другої світової війни, з липня 1941 р., німецька окупаційна влада дозволила відкрити храм та проводити богослужіння.

Після визволення Проскурова від окупантів (25 квітня 1944 р.) Собор Різдва Пресвятої Богородиці продовжував діяти до 1964 р., коли за рішенням радянських органів влади був повторно зачинений. Після цього церква тривалий час використовувалась як склад, згодом – як приміщення архіву. Лише в 1988 р., до 1000-літнього ювілею Хрещення Русі, храм було повернуто Церкві. Після капітального ремонту (1989 р.) у храмі відновлено богослужіння.

Свято-Георгіївський храм

Церква Святих апостолів Петра і Павла заснована у 1775 році як похідна полкова церква, яка завжди і всюди супроводжувала 46-й Дніпровський піхотний полк і не залишила його навіть під час війни з Наполеоном у 1812 році. Коли полк осів у Проскурові, було вирішено побудувати для церкви приміщення. Оголосили збір пожертв і в 1898 році за кошти вірян побудували Свято-Георгіївський храм.

У радянські часи будівля церкви занепала. Її відновлення розпочалося в 1996 році. Нині вона названа іменем Святого Георгія Побідоносця.

Свято-Георгієвський храм належить до споруд, які були побудовані у візантійському стилі за типовим проєктом. Зведений із цегли, одноповерховий. У 1906 році відбулась добудова триярусної дзвіниці. У самому храмі був одноярусний іконостас. Серед архітектурних особливостей храму можна відмітити розпис внутрішніх приміщень – справа рук солдатів, які мали художні здібності. У церкві зберігалося декілька цінних реліквій: серед них виділяли Євангеліє, видане у 1775 році, та антимінс, котрий був освячений Київським митрополитом Гавриїлом ще у 1776 році.

Синагога ремісників (Пекарський пров., 2)

Синагога ремісників у Хмельницькому – головний культурний і духовний центр єврейської громади міста. Синагога була споруджена в 1890 р. і довгі роки служила будинком для всього єврейського населення міста. Навколо синагоги був сформований цілий єврейський квартал. Із приходом комуністичного режиму в Україну діяльність синагоги було скасовано, а в самій будівлі організували дитячо-юнацьку спортивну школу гімнастики. На початку 1990 р. приміщення визнали аварійними. Завдяки активістам єврейської громади Хмельницького будівля повернулася справжнім власникам, і почалися довгі роки реконструкції.

У 2009 році відбулося урочисте відкриття головної синагоги міста. У синагозі також діє невелика експозиція – фотовиставка історичних єврейських місць Хмельницького та світлини єврейських пам'ятників. Синагога чекає у своїх стінах усіх бажаючих ознайомитися з єврейською культурою.

Собор Андрія Первозванного (вул. Козацька)

Собор був зведений ще у 1904 році, проте тільки в 1991-му почав функціонувати вже як церква з богослужіннями. Важливо відзначити, що спочатку це був полковий собор, побудований кращими фахівцями й архітекторами, тому будівля собору полку Білгородського збереглася до наших днів. Головною перевагою будівлі є міцність і якість. Варто відзначити, що всередині церква також відрізняється унікальністю оформлення. Люди можуть насолодитися оздобленням, великою кількістю образів та ікон, які допомагають створити відповідну атмосферу. Якщо говорити про територію, то вона має кілька споруд, які були добудовані вже пізніше, але архітектори постаралися максимально зберегти стиль.

Парафія Христа Царя Всесвіту

Парафія Христа Царя Всесвіту вважається однією з найчисельніших парафій України і налічує близько 6 тис. парафіян. Навіть уявити важко – лише 20 років тому не було цього чудового храму і такої кількості вірян.

На початку 90-х рр. XX ст. у Хмельницькому існувала лише парафія святої Анни в мікрорайоні Гречани. Але маленька капличка не могла приймати прихожан, кількість яких постійно зростала. Із цього приводу отець Вітаултас Меркес – настоятель парафії св. Анни – звернувся до місцевої влади з проханням про купівлю земельної ділянки під будівництво нового храму, ближче до центру міста, оскільки церква св. Анни знаходилася на околиці, де було погано розвинуте транспортне сполучення.

Міська адміністрація розглянула прохання настоятеля, і в 1990 р. дала дозвіл на купівлю землі. Вже у січні 1991 р. була зведена тимчасова капличка. Паралельно розпочалось проєктування та будівництво (1992-1995 рр.) великого храму, розрахованого на потреби обласного центру.

На території храму розташований будинок отця Піо. Спочатку він використовувався для потреб парафії, але згодом був переданий сестрам ордену Дочок Непорочного Серця Пресвятої Діви Марії, які служать при храмі.

На фасаді храму є напис «Kyrie eleison», який означає християнське молитовне звернення «Господи, помилуй».

Свято-Покровський кафедральний собор

Свято-Покровський кафедральний собор розташований недалеко від перехрестя вулиць Володимирської та Кам’янецької. У ХVІІІ-ХІХ ст. ця частина Хмельницького вважалася околицею і була відведена під цвинтар. Наприкінці 1870-х років цвинтар закрили, а пізніше на цій території, біля Покровської церкви, товариство бджолярів улаштувало пасіку. За радянських часів Свято-Покровська церква прийшла до остаточного запустіння, і лише під час нацистської окупації України діяльність храму була відновлена.

Наприкінці 80-х років ХХ століття прийнято рішення про будівництво нового великого собору, проте влада відмовила у виділенні ділянки землі достатнього розміру під забудову, тому Покровську церкву було зруйновано. Три роки віряни вносили пожертвування та допомагали будівельникам, які зводили новий храм, і у 1992 році відбулося відкриття Святого-Покровського кафедрального собору. Освячення і перше богослужіння проводили три єпископи: Хмельницький і Кам’янець-Подільський, Чернівецький і Буковинський, Тернопільський і Кременецький. Із того часу над Хмельницьким на все місто лунає дзвін відродженого храму.

Кам'янець-Подільський замок

Місто Кам'янець-Подільський називають «квіткою на камені». Воно з першого погляду підкорює навіть найвимогливішого туриста поєднанням мальовничої природи й неприступних стін фортеці. У замку регулярно проводяться фестивалі та лицарські бої.

Меджибізький замок

Він знаходиться неподалік Хмельницького і в народі зветься «Білий лебідь». Тут можна зустріти лицарів в обладунках. У серпні в замку проходить фестиваль «Стародавній Меджибіж», а на початку січня, після Різдва, – «Зимова вежа».

Подільські Товтри

Слово «товтра» раніше означало «край, вістря». Колись на цьому місці було море, яке залишило після себе гряду вапнякових гір. Усього їх 160, і кожна гора має цікаву особливість: південно-західний схил крутий, а східний – пологий. Також тут напрочуд багата флора і фауна.

Палац Орловських

Палацовий комплекс розташований у селі Маліївці. Крім палацу, тут збереглися господарські будівлі, флігелі, водогінна вежа, а також парк, закладений Орловськими навколо їх резиденції.

Печери Кармалюка

У селі Маліївці розташовано мальовниче місце, оповите легендами, – печери Кармелюка, якого називали українським Робіном Гудом. Знаходяться печери безпосередньо в парку Орловських.

Бакота

Територія Бакоти належить заповіднику «Подільські Товтри». Сюди їдуть за натхненням і спокоєм, адже природа тут не поскупилася на красу. Подібні скельні утворення можна зустріти лише у США чи Великобританії. Бакотський Михайлівський печерний монастир вважається найстарішим монастирем Середнього Подністров'я – він був заснований у XI столітті й розташовувався у скелі на висоті 120 метрів.

Старокостянтинівський замок

Це резиденція князів Острозьких, знаходиться у мальовничій місцевості, де зливаються дві річки. Фортеця – основна прикраса міста Старокостянтинів.

Летичівський замок

Любителі старовини оцінять залишки широкої кріпосної стіни й дозорну вежу, які добре збереглися з часів Середньовіччя.

Сатанів

Курорт Сатанів називають «Подільською Швейцарією». Тут знайдено шість мінеральних джерел, різних за складом і унікальних за своїми лікувальними властивостями. У Сатанові можна побачити ще одне загадкове спорудження – «дольмен». Цю споруду вважають своєрідним «українським Стоунхенджем». Крім того, тут зберігся замок XVII століття, єврейська синагога 1532 року, пам'ятник «Плаче Ісус» (1653 рік), древнє єврейське кладовище (перше поховання датоване 1576 роком) та Свято-Троїцький монастир (939 рік), який спочатку був печерним.

Печера «Атлантида»

Знаменита печера «Атлантида» розташована недалеко від села Завалля Кам'янець-Подільського району. Загальна її довжина – 2525 метрів. Стіни складаються з кристалічних утворень, і саме завдяки різноманітності й красі кристалів печера здобула світову популярність – її навіть називають справжнім мінералогічним музеєм.

Садиба Самчики

Садиба Самчики (Старокостянтинівський район) знаходиться в однойменному селі. Її забудова, архітектура й інтер'єри приміщень зберегли свій вигляд від XIX століття. Витончений палац і комплекс господарських споруд називають «місцевим Версалем».

Пам'ятники Богдану Хмельницькому

Пам'ятники видатному гетьману встановлені в багатьох містах і селах України – всього понад 100, але найбільше їх налічується в Хмельницькому – одразу 4. Перший із них стоїть на Привокзальній площі, другий – біля обласної філармонії, третій – перед Національною академією прикордонних військ України ім. Б. Хмельницького, четвертий – на проспекті Миру перед Міжнародною академією управління персоналом (МАУП). Перший з'явився після перейменування в 1954 р. Проскурова на Хмельницький: наприкінці святкового року місцева влада вирішила встановити пам'ятник гетьману в обласному центрі на площі перед вокзалом. Скульптори – М. Вронський і О. Олійник – роботу над пам'ятником для міста завершили за півроку – 31 липня 1955 р. відбулося відкриття монумента. Висота скульптури – 3,6 м, постамента – 4 м. Пам'ятник одразу став одним із символів обласного центру Хмельниччини.

Скульптура «Ангел скорботи»

На розі вулиць Свободи і Проскурівській привертає увагу невеликий сквер, а в ньому – скульптура «Ангел скорботи». 60 років тому самого скверу тут не було, тож ще не так давно на цьому місці стояв пам'ятник М. Горькому, а позаду нього розміщувалося Управління Подільської залізниці (1912 р.). Після встановлення радянської влади Подільську залізницю націоналізували, Управління ліквідували, а ошатний будинок передали військовому відомству.

У 1920-х рр. його займали різні установи місцевого гарнізону, а в 1930-х рр. – штаб кавалерійського корпусу Червоного козацтва і управління 105-ї особливої ​​ділянки «Военстрой», яка зводила смугу оборонних споруд (дотів) – т. зв. лінії Сталіна. Мабуть, саме ці обставини і стали причиною того, що в перші дні війни, у 1941 р., під час відступу Червоної армії будинок-красень висадили в повітря. Старожили розповідали, що таким чином знищили архіви згаданих військових установ, які зберігалися в цьому приміщенні. Після війни навели лад у сквері, в якому в 1953 р. і встановили скульптуру пролетарського письменника.

У 1997 р. в центрі реконструйованого скверу встановлено пам'ятник жертвам репресій «Ангел скорботи». Автори – хмельницькі скульптори, народні художники України, батько і син – Микола і Богдан Мазури.

Пам'ятник подолянам, загиблим в Афганістані та інших локальних війнах

На розі вулиць Грушевського і Театральній є затишна площа, де в 2002 р. був відкритий пам'ятник подолянам, загиблим в Афганістані та інших локальних війнах. Скульптор – Микола Мазур. Напис під монументом: «Помиляються правителі – страждає народ».

Пам'ятник «Віра. Надія. Любов»

Скульптура «Віра. Надія. Любов» виконана в стилі класичного монументалізму. Вона встановлена ​​на центральній площі міста. Архітектурна композиція заввишки 9 метрів, складається з фігур трьох прекрасних жінок, які символізують собою християнські чесноти – віру, надію і любов. Фігури немов «літають» над кругом – сонцем або колом вічного життя, буття, безперервності поколінь. Композиція прикрашена гронами винограду й калини, рушниками та лелеками. І це невипадково: усі вони символізують благополуччя, щастя, радість, любов у сім'ях і мир у країні. На зворотному боці пам'ятника зображена фігура Кобзаря, що символізує силу духа українського народу. Скульптура виконана в приємному світло-молочному кольорі, а п'єдестал зроблений із темно-вишневого мармуру. Вечорами і площа, і пам'ятник освітлено яскравими вогнями.

Хмельницький обласний краєзнавчий музей

Знаходиться у невеликому триповерховому будинку. Заснований у 1933 році, відокремившись як самостійна одиниця від Міського музею санітарної культури (1929).

У 1941 році, коли місто Проскурів стало адміністративним центром Кам'янець-Подільської області, музейний заклад у місті отримав статус обласного. Разом із перейменуванням Проскурова на Хмельницький (1954) музейну установу, відповідно, було перейменовано, і вона отримала свою сучасну назву – Хмельницький обласний краєзнавчий музей. Фонди музею налічують понад 65 тисяч одиниць зберігання, уся експозиція розміщена в 6 залах (на 1-му поверсі музейного приміщення).

Серед цінних зібрань та експонатів музею такі:

• археологічна колекція, що налічує 6700 одиниць зберігання: унікальні скарби ювелірних виробів Болохівської землі XI-XIII століть, знаряддя праці стародавніх землеробів, побутові речі тощо. До предметів, які по праву можна вважати надбанням світової культури, належать скроневі кільця, колти, намиста, підвіски, шийні гривні, чоловічі персні з князівськими знаками тощо, язичницькі пам'ятники – медальйон-«змійовик» і ритуальні браслети;
• нумізматична колекція, яка становить близько 9000 предметів і включає 8 скарбів середньовічних монет (здебільшого польсько-литовських), різноманітні іноземні та вітчизняні нагороди;
• колекції тканин, меблів, великі збори вітчизняної порцеляни кінця XIX-ХХ століть, подільська кераміка, інші старовинні побутові предмети;
• сакральні предмети – ікони, стародруки тощо;
• зброя різних історичних епох;
• документи, архівні матеріали з історії Хмельницької області і України загалом.

Хмельницький обласний художній музей

Датою створення установи вважається 1986 рік, коли було прийнято рішення про відкриття в місті Хмельницького обласного художнього музею. Однак заклад відчинив свої двері для відвідувачів вже за часів незалежності України – у 1992 році. До того часу тривав пошук відповідного приміщення, а потім проводилася реконструкція будинку, який за більш ніж столітню історію знав чимало господарів. Напружено велася робота з пошуку власного «обличчя» нової установи культури.

Формування музейної колекції (до сер. 2000-х налічувала бл. 7500 примірників) почалося тоді ж – наприкінці 1980-х років. Так, у місті були придбані полотна яскравих представників національного живопису кінця XIX-початку ХХ століть – В. Орловського, А. Мурашка, Г. Світлицького, М. Бурачека та інших. Але з часом стало зрозуміло, що, збираючи традиційне мистецтво, Хмельницький однаково навряд зможе конкурувати з кращими українськими художніми зібраннями, і тому спеціалізацією музею, за підтримки колективу закладу, було обрано саме сучасне українське мистецтво.

Хмельницький обласний літературний музей

Музей знаходиться в гарному невеликому одноповерховому будиночку в самому центрі Хмельницького (навпроти скверу Шевченка).

Відкриття музею відбулося в серпні 1993 року і збіглося зі святкуваннями 500-річчя міста.

Експозиція музею розповідає про літературну спадщину краю – від давнини й до літературних портретів письменників сучасності. Окремі стенди та вітрини в музеї присвячені як загальнонаціональному літературному процесу і його головним учасникам – Тарасу Шевченку, Лесі Українці, Михайлу Коцюбинському, так і письменникам Поділля, видатним літераторам різних культур, які жили або бували тут. Представлені в експозиції й матеріали, що висвітлюють літературу національних меншин, – євреїв, росіян, поляків. Окремо розповідається про письменників-сучасників, зокрема про членів обласної організації Національної спілки письменників України.

Автономним відділом Хмельницького обласного літературного музею є літературно-меморіальний музей Анни Ахматової в с. Слобідка-Шелехівська Деражнянського району Хмельницької області.

У музеї проходять презентації книг, творчі зустрічі, літературно-музичні вечори. Заклад плідно співпрацює з місцевими творчими колективами та Хмельницьким музучилищем ім. В. Заремби; тут проходять різні етнографічні, художні, фото- та інші виставки. При музеї діє обласне літературне молодіжне об'єднання – вокальна група «Матіола».

Музей історії міста Хмельницький

Розташований музей у колишній будівлі «Промбудбанку» (кінець 1960-х років). Свої двері він гостинно відчинив на День міста у вересні 1996 року.

Зали музею розповідають про часи утворення міста, його життя і побут у польсько-литовську епоху, за часів Російської імперії, Радянської України; знайомлять із його містами-побратимами. Найбільший і просторий зал музею відданий мистецтву. Тут з успіхом проходять, змінюючи одне одного, різножанрові художні та фотовиставки, що демонструють роботи художників і аматорів міста.

Колекція музейних предметів у кількості близько 3,5 тис. одиниць є державним фондом і постійно поповнюється.

Музей історії міста має філію. У маленькому столітньому будинку на вулиці Шевченка, 3/1 оселилася історія Проскурівського підпілля. З огляду на потужність місцевої підпільної організації і її значну антифашистську діяльність в окупаційні роки в місті Проскурові, 25 березня 1994 року за ініціативи ветеранів – членів Проскурівської окружної підпільно-партизанської організації – та за підтримки тодішнього міського голови Михайла Чекмана відбулося відкриття музею Проскурівського підпілля. Подія ця була присвячена 50-річчю від дня визволення міста. Через два роки став філією Музею історії міста.

Хмельницький музей-студія фотомистецтва

Хмельницький музей-студію фотомистецтва відкрили 7 вересня 2010 року в приміщенні історичної пам'ятки архітектури міста. Цей триповерховий будинок є прекрасним зразком пізнього модерну, який домінував на початку XX століття. До наших днів збереглися всі оригінальні пластичні форми фасаду, ажурні ковані балкони, декоративне оздоблення стін кольоровим склом-смальтою.

Це перший і єдиний в Україні музей фотомистецтва. У його вітринах впредставлена колекція, яка налічує понад 2500 експонатів (фотоапарати, об'єктиви, збільшувачі, експонометри та інші приналежності), які ілюструють розвиток фотографії і виробництва фотоапаратів за період з кінця XIX до кінця XX століть. Колекцію довгий час збирав директор музею, хмельницький фотомайстер Костянтин Жданов. Також у ній представлено чимало стародавніх негативів, літографій, фотографій, які зберегли для нас вигляд нашого міста та його жителів.

У фойє знаходиться постійно діюча експозиція «Проскурівські фотографи кінця XIX – поч. ХХ ст. » і «Старе-нове місто». На фотографіях зображені пам'ятки Хмельницького, будинки, вулиці та міські пейзажі.

У виставці старовинних фотографій всі зображення є оригінальними, виконані в різні періоди (кінець XIX – перша половина XX століття) і в різних розмірах (від 6х9 до 35х45 см). Перегляд цих фотографій дає унікальну можливість подорожі в часі: побачити різні верстви населення (робітники, ремісники, прості селяни, купці, військовослужбовці, інтелігенція і дворянство), розглянути цікаві типажі, характерні для свого часу костюми, зачіски, прикраси. Хмельничани та гості міста можуть оцінити майстерність фотографів початку ери фотографії її мінімальними, недосконалими засобами і технічними можливостями, коли просто чітка фотографія була справжнім дивом.

Музей-панорама «Звільнення Проскурова»

Присвячений визволенню Проскурова від німецьких військ 25 березня 1944 року в ході Проскурівсько-Чернівецької операції. Є повноцінною панорамою з предметним планом і круговим оглядом, на відміну від діорам.

Панорама зображує бойові дії на околиці Проскурова – на місці нинішнього проспекту Миру. Проскурів можна впізнати за збереженими досі декількома будівлями, зокрема і за контурами костелу Святої Анни. Фрагменти панорами розповідають про подвиги льотчиків, полковника Льва Шестакова та лейтенанта Валентина Єлькіна, які загинули у небі над Проскуровом і, як Герої Радянського Союзу, поховані в центрі міста, під Вічним вогнем.

Зображено командний пункт, з якого керує битвою командувач Проскурівсько-Чернівецької операції Георгій Жуков. Навколо – атаки, вогневі та рукопашні сутички, підведені й діючі танки, літаки, кулемети та інша техніка, ілюзія вогню, диму.

Кругове полотно панорами має довжину близько 40 метрів і висоту 3 метри.

Проскурівсько-Чернівецькій операції присвячений і окремий стенд в експозиції на 1-му поверсі музею. Усього тут сім розділів, що розповідають про початок війни, окупацію області й Голокост в Проскурові, про Проскурівське підпілля та партизанський рух, про звільнення краю. Фотоматеріали ілюструють злодіяння загарбників, тут же – фотографії ватажків партизансько-підпільного руху: С.А. Олексенка, Ф.М. Михайлова, А.А. Горбатюка, Н.А. Храновського, Г.А. Лопухіна; організаторів, керівників, членів Проскурівського підпілля.

Фестиваль «Respublica»

«RespublicaFEST» – один із найбільших музичних та стріт-арт фестивалів, котрий щорічно проходив у мальовничому місті Кам’янець-Подільський, а з 2018-го року – у Хмельницькому. До події долучається близько 10 000 відвідувачів щорічно. Неповторна програма (рок, електроніка, класична музика, імпровізаційний джаз, поетичні читання, відео-арт тощо) вже давно зробила його одним із найцікавіших заходів на культурній мапі України.

Фестиваль – учасник рейтингу «100 кращих подій для українського туризму» (Traveling Marketing 3D), єдиний представник України у міжнародному проєкті «Google Street Art Project». Окрім музичного фестивалю, організаційний комітет «RespublicaFEST» (ХОМГО «Територія») організовує й інші події:

Соціальні проєкти:

• Мистецькі заходи в дитячих будинках та лікарнях.

Освітні проєкти:

• Виїзні лекції з фестивального менеджменту (вся Україна).
• Програма розвитку молодої української музики – «RespublicaFEST Incubator».
• Налагодження міжнародної співпраці.

Urban-проєкти:

• Ревіталізація занедбаних будівель.
• Екоініціативи.
• Urban-gardening.

Street art:

• Створення нового туристичного маршруту на мапі міста.
• Створення музеїв соціального мистецтва під відкритим небом.
• Налагодження міжнародної співпраці між художниками.

Міжнародний фестиваль «Хмельницький камер фест»

Дивовижний фестиваль, який не перший рік зачаровує глядачів своєю різноманітною музичною палітрою. Щорічно захід набирає все більших обертів і дивує хмельничан та гостей міста прекрасними творами національної і світової музичної класики.

За роки існування «Камер фестивалю» були запрошені гості з різних країн світу: Китай, США, Швейцарія, Німеччина, Польща, Бельгія, Австрія та багато інших.

«Хмельницький камер фест» постійно розширює коло своїх глядачів, адже навіть найвибагливіший поціновувач музики може знайти для себе щось цікаве. А захоплюючі творчі зустрічі та майстер-класи збагатять усіх бажаючих яскравими враженнями і безцінним професійним досвідом.

Молодіжний фестиваль «My fest»

Цей молодіжний драйвовий фестиваль проходить у Хмельницькому щорічно з 2018 року і цікавить гостей своєю різноплановістю і яскравістю. «My fest» організовують на території Молодіжного парку, де, крім виступів музикантів, на хмельничан чекають безліч активностей: літературна сцена, різні спортивні заходи, флешмоби, кінотеатр під відкритим небом тощо.

Фестиваль рок-музики «Rock & Buh»

Вперше фестиваль організували в 2017 році, тоді він зібрав 10 тисяч глядачів. Хедлайнерами події стали «Мотор'ролла», «Без обмежень» і «Тартак». Після вдалого дебюту «Rock & Buh» став щорічним заходом у Хмельницькому. До участі запрошуються виключно музичні гурти з «живим» акомпанементом.