Українське історичне кіно останніх десятиліть постало як потужний і невіддільний голос нації, що прагне подолати спадщину колоніального забуття та відновити власну історичну правду. Фільми, про які ми говоримо – це не просто художні твори, а капсули часу, що переносять нас у найболючіші, але й найгероїчніші періоди XX століття.
Історична драма «Крути 1918» (2019). Фільм про героїзм і жертовність молодих захисників України режисера Олексія Шапарєва, створений до 101-ї річниці бою під Крутами. Події фільму розгортаються у січні 1918 року, коли молода Українська Народна Республіка протистоїть наступу більшовицької армії, що рухається на Київ. Двоє братів Андрій та Олексій Савицькі обирають різні шляхи у боротьбі за майбутнє держави. Один іде воювати до студентського загону, інший залишається у вирі політичних інтриг у столиці. На тлі історичних подій формується особиста драма, що розкриває ціну свободи та жертовності. Кульмінацією стає бій під станцією Крути, де кілька сотень юнаків, студентів і курсантів вступають у нерівний бій проти більшовиків. Їхній подвиг став символом незламності українського духу, адже саме ці молоді люди своїм життям затримали ворога й дали змогу уряду УНР евакуюватися з Києва.
Історичне підґрунтя. Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 року. Приблизно 300 київських студентів і гімназистів, а також юнкерів військової школи протистояли 4-тисячному більшовицькому війську під командуванням Михайла Муравйова. Цей епізод став однією з найтрагічніших і водночас найсвітліших сторінок української визвольної боротьби – символом самопожертви молодого покоління за незалежність своєї держави.
Художнє бачення. Фільм «Крути 1918» поєднує документальну достовірність з художнім осмисленням подій. Стрічка вирізняється масштабними батальними сценами, реконструкцією доби та патріотичною емоційністю. Візуально фільм створює образ України, яка народжується у боротьбі серед холоду, страху й віри. Особливого звучання картині надає пісня «Червона калина» у сучасному аранжуванні гурту «Океан Ельзи», що стала музичним символом стрічки. «Крути 1918» – це фільм-посвята молодим захисникам України, які стали легендою ще за життя. Він не лише відтворює історичні події, а й проводить паралель із сьогоденням, нагадуючи, що боротьба за свободу триває і сьогодні.
Цікаві факти. Сценарій фільму частково базується на листах і свідченнях учасників бою, зокрема студентів та юнкерів, яких згодом назвали «українськими спартанцями». Масштабні батальні сцени знімали на реальних локаціях. Деякі сцени відтворено максимально близько до того, що описано в документах про сам бій. Для зйомок долучилися понад 300 учасників історичних клубів, які мають власну автентичну форму, зброю та досвід військових постановок. Було створено понад 400 одиниць костюмів: форму та зброю відтворювали за архівними фотографіями. Військовий одяг, кокарди, ремені, прапори та навіть шеврони виготовляли за зразками 1917–1918 років. У фільмі звучить український гімн у виконанні студентського хору. Ця сцена стала однією з найемоційніших – її зняли з першого дубля, а більшість виконавців дійсно були студентами київських вишів. Пісню до фільму виконала група «Гайдамаки». Деякі сцени зняті на справжньому залізничному полотні, що додало автентичності епізодам, адже бій під Крутами історично відбувався саме на залізничній станції.
Історична драма «Чорний ворон» (2019). Фільм про боротьбу, віру та незламність режисера Тараса Ткаченка. Події стрічки розгортаються у 1920-х роках на теренах Холодного Яру – у самому серці боротьби за незалежність України після поразки визвольних змагань УНР. Головний герой Іван Вовк, на прізвисько Чорний Ворон – колишній вояк Армії УНР, який не склав зброї після приходу більшовиків. Він стає одним із ватажків повстанського руху, що чинить опір радянській владі на Черкащині. Його боротьба за честь, землю, свободу та пам'ять. Попри перевагу ворога, зраду, біль і втрати, Ворон не здається, бо знає: навіть якщо покоління загине, ідея волі житиме. На тлі жорстокої боротьби розгортається драма кохання між Вороном і Марусею – символом жіночої стійкості, вірності й віри.
Історичне підґрунтя. Фільм створений за мотивами роману Василя Шкляра «Залишенець. Чорний ворон», який став одним із найвідоміших українських історичних бестселерів початку XXI століття. Його події засновані на реальних історичних фактах – боротьбі холодноярських повстанців проти більшовицької окупації у 1919–1922 роках. Холодноярська Республіка – це унікальне явище української історії: територія на Черкащині, де селяни, інтелігенція та колишні вояки УНР створили самоврядну державу під гаслом: «Воля України – або смерть!» Герої фільму уособлюють незламний дух нації, для якої свобода – не гасло, а спосіб життя.
Художнє бачення. Режисер Тарас Ткаченко переніс на екран історію, в якій поєдналися героїзм, драма, духовність і кохання. Фільм вирізняється високим рівнем історичної реконструкції: автентичні костюми, зброя, побут, ландшафти Холодного Яру створюють атмосферу того часу. Особливу увагу приділено моральному вибору героїв, їхнім внутрішнім конфліктам між любов’ю, честю й обов’язком. Фільм продовжує традицію історичного кіно, що пробуджує національну свідомість, і водночас є драмою про людські почуття в умовах нелюдських випробувань. Ця стрічка – символ незнищенності українського духу, який пережив усі імперії. Вона показує, що боротьба за волю – це не минуле, а стан душі, який передається з покоління в покоління і що навіть у найтемніші часи українці залишалися вільними у своїй душі.
Цікаві факти. Зйомки проходили у Київській, Черкаській і Вінницькій областях, а також у Холодному Яру – на місцях реальних подій. Для створення батальних сцен було залучено понад 400 акторів масових сцен. Роман Василя Шкляра, за яким знято фільм, у 2011 році отримав Шевченківську премію, від якої автор відмовився на знак протесту проти політики влади. Саундтреком до фільму стала пісня Святослава Вакарчука «Веселі, брате, часи настали».
Історична драма, біографічний трилер «Ціна правди» (2019). Виробництво Польща – Україна – Велика Британія, режисерка Агнєшка Голланд. Фільм розповідає історію британського журналіста Ґарета Джонса, який у 1933 році приїхав до Радянського Союзу, щоб розібратися в причинах «радянського економічного дива». Попри заборони та небезпеку, він нелегально вирушає в Україну й стає очевидцем Голодомору – геноциду, організованого сталінським режимом проти українців. Побачене змінює його назавжди. Джонс стає першим журналістом, який наважується розповісти світові правду про мільйони заморених голодом людей.
Історичне підґрунтя. Ґарет Джонс – реальна історична постать. Він був валлійським журналістом і радником прем’єр-міністра Великої Британії Девіда Ллойда Джорджа. У березні 1933 року він самостійно подорожував Україною, записуючи свідчення селян про голод і смерть. Після повернення до Лондона він опублікував серію репортажів, які стали першим документальним свідченням Голодомору для світу. Фільм показує не лише трагедію українців, а й битву за правду, яку вів один чоловік проти системи тоталітарної пропаганди.
Художнє бачення. Режисерка Агнєшка Голланд створила глибоку історичну драму про журналістську мужність і моральну відповідальність. Візуальний стиль фільму стриманий, майже документальний. Українські села, зняті в реальних локаціях Чернігівської області, передають атмосферу безвиході, холоду й розпачу. Музика Микити Мойсеєва й операторська робота Томаша Науманна створюють контраст між розкішшю московських прийомів і спустошенням українського степу. Також, авторкою музики до пісні «Ціна правди» стала Джамала, слова вона написала у співавторстві із Вікторією Платовою. Аранжування виконав Андрій Чмут, а мастеринг – Віталій Телезин (211 Recording Studio). Пісню створено за участі оркестру «Віртуози Києва». Фільм нагадує, що мовчання перед злом – це також злочин. Для українського глядача ця картина – важливий акт історичної справедливості: світ нарешті побачив Голодомор очима сучасного європейця, що шукає істину. Стрічка нагадує, що боротьба за правду триває і сьогодні – у слові, у мистецтві, у пам’яті.
Цікаві факти. Зйомки відбувалися в Україні, Шотландії та Польщі. У фільмі знялися понад 200 українських акторів масових сцен. Виконавець головної ролі Джеймс Нортон має українське походження – його бабуся родом із Києва. Фільм отримав Спеціальний приз журі на кінофестивалі у Варшаві та премію BAFTA Cymru. Українська прем’єра фільму приурочена до Дня пам’яті жертв Голодомору.
Історична драма «Довбуш» (2023) режисера Олеся Саніна. Події фільму переносять глядача у Карпати XVIII століття, коли гуцульські села перебували під гнітом польської шляхти. Двоє братів – Олекса і Іван Довбуші, після смерті батьків стають на різні сторони життя: один обирає шлях боротьби, інший – шлях пристосування. Олекса стає на чолі повстанців-опришків, які захищають знедолених від несправедливості. Його ім’я стає символом волі, мужності й непокори. У центрі історії – конфлікт між братами, любов до однієї жінки, і боротьба за право українців бути вільними на власній землі. Фільм поєднує епічні батальні сцени, драму, карпатський фольклор і глибоке філософське осмислення ціни свободи.
Історичне підґрунтя. Олекса Довбуш – реальна історична постать, ватажок карпатських опришків XVIII століття, якого народ називав «українським Робін Гудом». Він став символом боротьби селян проти феодального гніту, героєм численних легенд, пісень і дум. Його життя – це поєднання історичної правди та народної міфології, що й відобразив у фільмі Олесь Санін.
Художнє бачення. «Довбуш» – це маштабне історичне полотно, яке знімалося у наймальовничіших куточках Карпат. Візуальний ряд фільму вражає природною красою, кінематографічними краєвидами, автентичними костюмами й достовірними побутовими деталями. Музика Антона Байбакова та співи у виконанні гуцульських колективів додають картині особливої емоційної сили. «Довбуш» – це не просто історичний екшен, це кіноманіфест української свободи, який звучить особливо актуально сьогодні, коли українці знову борються за незалежність. Фільм утверджує ідею, що боротьба за волю – це спадок, який українці несуть крізь століття, від Карпат XVIII століття до сьогодення.
Цікаві факти. Зйомки тривали понад 5 років, у складних умовах гір. У фільмі використано понад 100 автентичних костюмів ручної роботи. Прем’єра відбулася у День Незалежності, що підкреслює символічний характер стрічки. Це один із найдорожчих українських фільмів сучасності – бюджет перевищив 120 мільйонів гривень. Картина зібрала схвальні відгуки українських та міжнародних критиків, а також потрапила до прокату в кількох європейських країнах.
Згадані історичні фільми – становлять собою потужний та важливий пласт сучасного українського кінематографа. Вони об'єднані спільною місією: засвідчити трагічні, але героїчні сторінки української історії, які тривалий час замовчувалися або фальсифікувалися. Ці фільми є не просто мистецькими творами, а важливими культурно-політичними актами, містком між минулим і сьогоденням, виконуючи роль національних меморіалів, які інформують, попереджають та надихають на збереження незалежності, усвідомлюючи, якою високою була її ціна.
Джерела:
«Крути 1918 – вчимося пам’ятати разом» [Електронний ресурс] // Наше слово : [інтернет-видання]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://nasze-slowo.pl/kruti-1918-vchimosya-pamyatati-razom/. – Назва з екрана. – Дата публікації : 08.06.2019. – Дата звернення : 14.11.2025.
10 фактів про фільм «Чорний ворон», які переконають тебе піти на прем’єру [Електронний ресурс] // 1+1 [інформаційне інтернет видання]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://1plus1.ua/novyny/10-faktiv-pro-film-cornij-voron-aki-perekonaut-tebe-piti-na-premeru. – Назва з екрана. – Дата публікації : 08.06.2019. – Дата звернення : 11.11.2025.
Грабович І. «Ціна правди»: фільм про західних інтелектуалів і трохи про Голодомор [Електронний ресурс] / Ігор Грабович // Детектор медіа : [інтернет-видання]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://detector.media/kritika/article/172904/2019-12-03-tsina-pravdy-film-pro-zakhidnykh-intelektualiv-i-trokhy-pro-golodomor/. – Назва з екрана. – Дата публікації : 03.12.2019. – Дата звернення : 13.11.2025.
Куришко Д. «Ціна правди»: як знімали фільм про Голодомор в українських снігах [Електронний ресурс] / Діана Куришко // BBC News Україна: [інтернет-видання]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://www.bbc.com/ukrainian/features-50550185. – Назва з екрана. – Дата публікації : 27.11.2019. – Дата звернення : 13.11.2025.
Підгора-Гвяздовський Я. «Чорний ворон»: слабкість кіно проти сили літератури [Електронний ресурс] / Ярослав Підгора- Гвяздовський // Детектор медіа : [інтернет-видання]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://detector.media/kritika/article/173022/2019-12-06-chornyy-voron-slabkist-kino-proty-syly-literatury/. – Назва з екрана. – Дата публікації : 06.12.2019. – Дата звернення : 13.11.2025.
Шилова А. Найдорожчий український фільм та масштабний екшн – чи виправдав «Довбуш» очікування глядачів? (рецензія) [Електронний ресурс] / Альона Шилова // Суспільне культура: [інтернет-видання]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://suspilne.media/culture/565481-najdorozcij-ukrainskij-film-ta-masstabnij-eksn-ci-vipravdav-dovbus-ocikuvanna-gladaciv-recenzia/. – Назва з екрана. – Дата публікації : 04.09.2024. – Дата звернення : 13.11.2025.
