Класик петриківського розпису Надія Білокінь
Нині, як ніколи, актуально пізнавати все українське. На часі - вивчення історії, культури нашої країни. Саме вони є свідченням, що ми одна нація. Багатий художній доробок українських митців, які з захопленням змальовують рідну місцевість, улюблені краєвиди є тому підтвердженням. Адже всі вони зображають Україну. Українська земля подарувала світові багато талановитих людей, які в різні часи змінювали світ на краще. Відділ мистецтв послідовно у віртуальному проєкті "Мистецькі постаті України" знайомить вас з яскравими, відважними, видатними діячами культури та мистецтва, які зробили неоціненний внесок у духовну скарбницю людства.
Сьогодні ми представляємо класика петриківського розпису Надію Білокінь (Петриківський розпис як оригінальний художній стиль включено до реєстру нематеріальної спадщини ЮНЕСКО). Творчість цієї унікальної художниці щира, самобутня, яскрава. Вона відтворювала рослинний світ на свій лад, не переносячи квіти на папір натуралістично, а знаходячи нові узагальнені форми. Її квіти легкі, мережані, гармонійно розміщені. О. Статива (вчитель малювання та дослідник петриківського розпису) так описує роботи Н. Білокінь: "Олівцем Білокінь не користується ні при малюванні квіток, ні навіть при складанні великих орнаментальних композицій. Вона малює саморобними щіточками (квачиками), виготовленими із котячої шерсті. М'якою щіточкою вона не водить по білому полю аркуша, а лише злегка торкається до нього в напрямку від себе, залишаючи легкий слід. Така техніка мазка надає можливості майстру досягти надзвичайної ажурності та легкості". Мотиви для творчості художниця запозичувала в навколишній природі: щедрій, українській, серед якої й зростала.
Надія Аврамівна Білокінь народилася 20 вересня 1893 року в селі Петриківці у бідній багатодітній сім'ї. Малюванню навчилася від матері. Вже в 12 років допомагала прикрашати хату мальовками. Пізніше художниця згадувала: "Малювання давало мені, по-перше, безмежну втіху і задоволення, а по-друге, це було матеріальне забезпечення моєї сім'ї". У 1913 році вийшла заміж і продовжила займатись малюванням квіток, а згодом долучила до цієї справи свого чоловіка та свекруху. У 1920 році вона познайомилася з учителем малювання Олександром Стативою, який захопився її роботами, робив замовлення на малюнки та забезпечував її фарбами. Важливою віхою в житті художниці стала поїздка до Києва. 1935 року, разом з іншими майстрами, вона була направлена для підготовки виставки народної творчості. За час перебування в столиці намалювала сотні різноманітних квітів і багато жанрових композицій, які експонувалися на Першій виставці народної творчості в Києві. Роботи майстрині мали дуже великий успіх, за що їй було присвоєно звання "Майстер народної творчості". У 1929 році родина вступила до колгоспу, і їй приходилось працювати на різних роботах, то й малювати стала рідше. У 1940 році її чоловіка направили до Бессарабії, і тут Надія Аврамівна своєю творчістю ділилась серед болгар: малювала квіти та показувала, як красиво можна прикрасити своє житло. Художниця Н. Білокінь створювала традиційні для петриківського розпису орнаментні рослинні композиції, використовуючи квіткові мотиви цибульки, кучерявки. Найчастіше зображувала: букет квітів, окрема квітка з бутонами, гілочками, листочками, серед яких вирізнялися червоно-рожеві квітки та зелене листя. Її картини побудовані на контрасті кольорів: червоний - зелений, жовтий - синій. Їх розмаїття просто захоплює: "Дівчина в садку", "Качки пливуть", "Панно з жар-птицею", "Українські дівчата"... Вона винайшла власний жанр - "весільний поїзд". Поїздом на Наддніпрянщині називали наречену з нареченим і всіх гостей. Цю весільну тематику, барвисту, веселу Україну художниця з великою любов'ю зображала на своїх жанрових картинах ("Весільний поїзд"). До 100-річчя від дня смерті Т. Г. Шевченка Н. Білокінь виконала 2 панно та рушник із зображенням поета. Твори Н. О. Білокінь зберігаються в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва, Дніпропетровському художньому музеї, Одеському художньому музеї та ін.
Інтернет-посилання
Література
-
Енциклопедія Сучасної України / І.М. Дзюба; Національна Академія Наук України, Наукове товариство ім. Шевченка, Координаційне бюро Енциклопедії Сучасної України НАН України; НАН України, Наук. т-во ім. Шевченка, Координац. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України- К. : Координац. бюро ЕСУ НАН України, 2001. ,Т. 2
-
Мистецтво України : Енциклопедiя : в 5 т. / А. Кудрицький- К. : "Укр. енцикл." ім. М. П. Бажана, 1995.,Т. 1
-
Митці України: енцикл. довід./ упоряд.: М. Г. Лобінський, В. С. Мурза, за ред. А. В. Кудрицького - К. : "Укр. енцикл." ім. М. П. Бажана, 1992. - 848 с.
