Короткометражний фільм – це фільм, тривалість якого не перевищує 40 хвилин. Він відрізняється від повнометражного фільму за хронометражем, структурою, бюджетом, стилістикою та жанровими особливостями. Короткометражні фільми традиційно вважаються менш масштабними, але вони мають свою унікальну функцію в кінематографі, забезпечуючи іноді найбільш оригінальний та експериментальний підхід до творчості.
Український короткометражний фільм пройшов довгий шлях від перших незалежних стрічок 90-х років до сучасних фестивальних хітів. У часи Радянського Союзу короткий метр часто був елементом документального кінематографа або навчальним інструментом для студентів кіношкіл. З набуттям незалежності жанр отримав нове життя, адже молоді режисери використовували його як платформу для творчих експериментів і самовираження. З початку 2000-х українські короткометражки стали частіше потрапляти на міжнародні фестивалі, а 2010-ті роки ознаменувалися появою низки сильних робіт, що продемонстрували високий художній рівень та глибокий зміст. Короткометражні стрічки є важливим етапом у становленні режисерів. Це можливість випробувати свої сили, протестувати ідеї та техніки перед зйомками повнометражного кіно.
Особливості короткометражних фільмів
- Часова обмеженість: основною особливістю короткометражних фільмів є обмеження в часі. Це змушує авторів максимально зосередитися на ідеї, мінімізуючи відхилення від головної теми. Вони часто мають концентровану сюжетну лінію і стислу драматургію, що дозволяє створити сильне враження за короткий час.
- Мінімалізм у сюжеті: через коротку тривалість, короткометражки зазвичай зосереджуються на одній темі або ситуації. Тут немає часу для розвинутих побічних ліній чи складних персонажів, тому режисери часто обирають більш концентровані й експериментальні форми.
- Жанрове різноманіття: короткометражні фільми можуть бути будь-яких жанрів: від драми та комедії до анімації, фантастики та експериментального кіно. Це дає великий простір для творчості, оскільки такі фільми часто мають менші обмеження і дозволяють режисерам ризикувати й шукати нові форми виразу.
- Доступність технологій: з розвитком технологій короткометражне кіно стало доступним для більш широкого кола людей. Завдяки смартфонам та цифровим камерам, будь-хто може створити короткометражний фільм з мінімальними витратами, що значно демократизувало кінематографічний процес.
Короткометражне кіно має свою особливу нішу у світовій кіноіндустрії, і багато престижних фестивалів відзначають його. Відомі міжнародні кінофестивалі, де короткометражні фільми, зокрема, і українські, отримують увагу:
- Берлінале, Венеційський кінофестиваль та Каннський кінофестивалі – мають спеціальну програму для короткометражних фільмів.
- Sundance Film Festival – найбільший незалежний кінофестиваль у США, який активно підтримує короткометражне кіно.
- Clermont-Ferrand Short Film Festival – один із найважливіших фестивалів, присвячених виключно короткометражному кіно.
В Україні є теж кілька кінофестивалів, які активно підтримують короткометражне кіно, ось деякі з них:
Київський міжнародний фестиваль короткометражних фільмів – Kyiv International Short Film Festival (KISFF) – найбільший фестиваль короткометражного кіно в Україні був заснований у 2012 році. Він проходить щороку у вересні та представляє десятки тематичних програм, кінопоказів, дискусій та освітніх заходів. Фестиваль збирає найкращі короткометражні фільми з усього світу, включаючи українські та міжнародні конкурсні програми. Він увійшов до двадцяти найкращих у світі фестивалів короткого метру за версією американського видання «MovieMaker» (американське професійне видання, присвячене кіно та кіноіндустрії, з особливим акцентом на незалежному кіно).
Логотип фестивалю «KISFF». Фото: Facebook. Kyiv International Short Film Festival
Фестиваль Миколайчук OPEN – це міжнародний кінофестиваль глядацького кіно, який проходить у Чернівцях. Його заснували у 2022 році продюсер Олексій Гладушевський та Культурно-мистецький центр ім. Івана Миколайчука. Фестиваль відбувається щорічно у червні, приурочений до дня народження видатного українського актора та режисера Івана Миколайчука. Основною локацією заходу є Культурно-мистецький центр ім. Івана Миколайчука.
Логотип фестивалю Миколайчук OPEN. Фото: Facebook. Миколайчук OPEN – фестиваль глядацького кіно
Івано-Франківський міжнародний фестиваль короткого метру 4:3 – унікальний кінофестиваль, що демонструє фільми, зняті у співвідношенні сторін 4:3. Вперше проведений у 2021 році, останній фестиваль відбувся 28 вересня 2023 року. Засновник та програмний директор фестивалю – Олександр Гойсан. Фестиваль включає Національний та Міжнародний конкурси, а також ретроспективні покази українського кіно. Він активно популяризує авторське кіно та залучає режисерів до дискусій і майстер-класів.
Логотип фестивалю. Фото: Facebook. Ivano-Frankivsk International Short Film Festival 4:3
Wiz-Art – міжнародний фестиваль короткометражного кіно у Львові, заснований у 2008 році. Він підтримує молодих режисерів і формує нові кінотренди.
Логотип фестивалю. Фото: Facebook. WIZ-ART
Фестиваль короткометражного документального кіно «Ліфт». Був заснований у 2023 році разом з українським кінофестивалем «Kharkiv MeetDocs» та Чеським центром. Він висвітлює важливі соціальні теми.
Логотип конкурсу. Фото: вебсайт «ТИКТОР медіа»
Бардак (Bardak Film Fest) – фестиваль незалежного короткометражного українського кіно, який проходить щорічно у вересні-жовтні в Харкові з 2017 року. Засновник: Антон Фролов. Фестиваль приймає короткометражні роботи до 40 хвилин, зняті без участі студій: анімаційні ролики, комедії, музичні кліпи, документальні та драматичні фільми.
Логотип кінофестивалю Bardak Film Fest. Фото: вебсайт «FilmFreeway»
Кожен фестиваль має свою унікальну атмосферу та мету: від підтримки незалежних митців – до демонстрації міжнародних кінотрендів. Багато короткометражних фільмів після участі в таких фестивалях знаходять свою аудиторію, інвесторів або стають основою для великих проєктів.
Короткометражне кіно в Україні є важливим засобом рефлексії на події, що хвилюють суспільство, та відображає найактуальніші теми.
Розглянемо декілька короткометражних фільмів останньго десятиріччя.
– «Технічна перерва» (режисер Філіп Сотниченко, 2017). Події фільму розгортаються під час технічної перерви в супермаркеті. Молода касирка здійснює чергову крадіжку в магазині, де працює, встигає реалізувати вкрадене на ринку, втратити надію на материнство та повернутися на своє робоче місце.
Фільм – приклад стилістично витонченого короткого метру, з тонким гумором і соціальним підтекстом.
Стрічка перемогла в міжнародному конкурсі Sleepwalkers (PÖFF Shorts) на кінофестивалі Black Nights у місті Таллінн. У 2018 р. фільм отримав дві нагороди на 28-му кінофестивалі MediaWave в Угорщині. Також фільм отримав головні призи національних конкурсних програм на 10-му фестивалі Wiz-Art у Львові та на фестивалі «Кіношот» у місті Черкаси.
– «Штангіст» (режисер Дмитро Сухолиткий-Собчук, 2018). Фільм про вартість перемоги в професійному спорті. Історія про спортсмена-важкоатлета, що готується до престижного міжнародного чемпіонату і намагається впоратися з психологічними складнощами, що виникають у стосунках з коханою та близькими. Фільм отримав кілька нагород на міжнародних кінофестивалях та здобув перемогу в категорії «Найкращий короткометражний ігровий фільм» української Національної премії кінокритиків «Кіноколо» 2018 року.
Кадр з фільму «Штангіст». Фото: вебсайт «iPRESS»
– «Кобзарський цех» (режисер Віктор Придувалов, 2018). Розповідь про те, як брати-майстри виготовляють кобзу для концерту на честь воїнів АТО. Фільм показує відродження українських традицій та силу музики.
– «Бог простить» (режисер Оганнес Хачатрян, 2020). Стрічка про священника-капелана, який стикається з моральним вибором, коли знаходить пораненого сепаратиста в зоні бойових дій. Фільм торкається теми віри та прощення. Короткометражний фільм – серед переможців 13-го пітчингу* ДержКіно України; отримав фінансування за результатами голосування Державної ради з підтримки кінематографії.
– «Літургія протитанкових перешкод» (режисер Дмитро Сухолиткий-Собчук, 2022). Стрічка про скульпторів, які до війни робили скульптури святих постатей та відомих українців, а з 24-го лютого 2022 року вони, як свідомі громадяни, відклали творчість та зварюють протитанкові оборонні конструкції, поєднуючи мистецтво та спротив. Фільм відкрив документальну програму фестивалю «Sarajevo Film Festival». Також робота взяла участь у понад 70 міжнародних фестивалях, серед яких: IDFA, Toronto International Film Festival, американський кінофестиваль незалежного кіно «Sundance Film Festival».
Кадр з фільму «Літургія протитанкових перешкод». Надано Дмитром Сухолитким-Собчуком
– «Ма!» (режисер Богдан Железняк, 2022). Це історія двох телефонних розмов з мамами: пораненого окупанта і воїна ЗСУ.
Стрічка призначена для іноземної аудиторії, яка достеменно не знає реалій російсько-української війни і того, яка ментальна прірва існує між двома народами.
– Документальний серіал «Мистецтво в країні війни» (BABYLON’13, 2022). У документальному 25-серійному серіалі «Мистецтво в країні війни» через спостереження за побутом і процесом творчості митців робиться спроба зрозуміти, яке місце митця у державі, що воює, та на що здатне мистецтво в часи повномасштабної війни. В кожній серії висвітлюється історія одного з митців, які через свої твори ладнають з кризою, повертають сенс життя, допомагають людям та країні.
Постер фільму «Мистецтво в країні війни» Фото: вебсайт «Детектор медіа»
– «Фортеця Маріуполь. Останній день на "Азовсталі"» (BABYLON’13, 2022). Дмитро Козацький, він же – Орест, прес-офіцер полку Азов, який відстоював Маріуполь та тримав оборону на заводі «Азовсталь». Напередодні полону Дмитро закарбував своє щемливе прощання з символом незламності українських військових. Співавторкою фільму стала режисерка-документалістка Юлія Гонтарук, яка вже роками фільмує історії про військових полку «Азов».
– «Війна очима тварин» (режисери Мирослав Слабошпицький, Андрій Лідаговський, Юлія Шашкова, Макс Тузов, Святослав Костюк, Олексій Мамедов, 2025) – кіноальманах з семи новел на основі реальних історій. Його головними героями стали тварини, які потерпають від війни в Україні. Автор ідеї і продюсер кіноальманаху – Олег Кохан (кінокомпанія SOTA Cinema Group). Тізер альманаху на основі трьох відзнятих новел було презентовано на Берлінському міжнародному кінофестивалі. У травні 2023 року на 76-му Каннському кінофестивалі був представлений перший постер кіноальманаху.
