«Криголам»
рок-гурт

Володимир Демченко - автор пісень, бек-вокаліст, гітарист, харпер.
Костянтин Рейстровий - вокаліст, бас-гітарист, звукорежисер.

Наша історія війни

Із гурту «Криголам» в окупованому Херсоні залишилися Володимир Демченко та Костянтин Рейстровий. Більшість місцевих музикантів були шоковані війною і тому надовго забули про свої гітари. Ми ж через тиждень вирішили готувати у квартирі майбутній альбом «Блюз-формат», але поступово додавали нові пісні про окупацію. Згодом готовий альбом було названо «Блюз в окупації». Він передає всі відчуття тієї ситуації: гидливість і ненависть до окупантів, сором за земляків, які раділи рублям і вели дітей до зганьбленої школи чи відкрито вітали або працювали на ворогів. І, звичайно, гордість за тих, хто не скорився й боровся – кожен на своєму фронті.
Уже на третій репетиції ми дізналися, що нижче поверхом заселилися якісь вороги – їх привозили машини із написом «Z». Тому ми завішували двері товстою ковдрою, щоб менше було чутно живу музику в під’їзді. Янгол-захисник, певно, затінив логічну думку: «А хто то там виграє на гітарі та губній гармоніці?». Особливо було лячно записувати голос, адже співалося не лише про більш абстрактне, але й конкретне – про криваву москву, мумію антихриста в мавзолеї, паради сміття під кремлівськими сатанинськими зірками, народну артистку, яка вітає ворога... Звісно, якби зайшли, то побачили б записувальну апаратуру, комп’ютерну техніку, яку можна сприйняти і як агентурну. Певно, сподобалася тому янголу наша музика, то й вирішив: «Хай ті рокери доведуть справу до логічного кінця».
Місцевий рок-музикант Макс Шкатула допоміг нам зі студійним мікрофоном. Про створення альбому знали також кілька близьких друзів, які пропонували записувати голос у приватному секторі. Ми ж вирішили бути сміливими до кінця, та й робили це в першій половині дня, коли ті вороги, певно, «працювали».
Дехто з херсонських музикантів став «підігрувати» ворожим брехливим пісням, а тому весь час була присутня небезпека арешту, адже наш «Криголам» багато років відомий як борець проти тиранії, совка, а в деяких піснях конкретно висміюється саме росія та її ідеологія. Мабуть, якби це страхіття продовжилося у Херсоні довше, то згадали б і про нас. А так – не до цього оркам було, та й знайшлася купка «творчих людей», які показали своє лузерство, підтримавши цю стару силу реваншистів-рашистів, ніби відлетівши на машині часу десь на початок 80-х років… Так вони там і перебувають нині, розважаючи зомбованих росіян, для яких ностальгія виявилася вищою за християнські чесноти.
Усе це в наших піснях, які ми виконуємо і у військових частинах, і у відвойованих селах, наприклад, у славетній нашій Чорнобаївці. У планах на майбутнє – чимало бойових пісень, що будуть допомагати будувати вже нову демократичну Україну!

Криголамівці

З любов’ю до рідної країни

Херсонський рок-гурт «Криголам» був заснований ще у далекому 1983 році у селі Корсунка. Цьогоріч криголамівці відзначають 40-річчя від дня створення гурту. За час його існування музиканти випустили понад 20 альбомів у стилі прогрок, блюз-рок, хардрок, фолкрок, ритм-н-блюз, хард-н-хеві, хевіметал.
Учасники гурту «Криголам» завжди позиціювали себе як активні музичні діячі у створенні українського року зі змістовним виконанням пісень, в яких чітко окреслюється відстоювання незалежності та свободи України. Майже від початку заснування гурту вони співають принципово українською мовою. Девіз-концепція «Криголаму» – розумна пісня для розумних людей, а їх спів – це рефлексія на українську історію та сьогодення.
Від початку російської агресії проти України музиканти гурту «Криголам» активно організовували благодійні концерти. Так 2014 року влаштували Всеукраїнський тур під назвою «З любов’ю до рідної країни!» Усі зібрані кошти від продажу квитків хлопці передавали на потреби українських військових у зоні АТО.
2020 року рок-гурт «Криголам» долучився до акції «Так працює пам’ять»*, створивши пісню «Blues 4». Вона присвячена пам’яті відважного 15-річного громадського активіста з Харкова Данила Дідіка та всім, хто віддав своє життя за незалежність України. «Герої України живуть навічно в наших серцях, тому Даня Дідік житиме вічно! Ми, гурт "Криголам" з міста Херсона, приєднуємось до світлого, але приторно солоного від сліз проєкту Руслана Горового "Так працює пам'ять". Спи, хлопчику, та нехай твоя душа буде спокійною - ми пам'ятаємо та продовжуємо цю боротьбу, твою боротьбу», - такий коментар до треку зробили криголамівці.

*Музичний проєкт «Так працює пам'ять» був започаткований 2019 року заслуженим журналістом України Русланом Горовим. Цей проєкт присвячено пам'яті Данила Дідіка та всім, хто віддав життя за незалежність України. П’ятнадцятирічний громадський активіст Данило Дідік брав участь в багатьох акціях на підтримку єдності України, під час однієї з них 22 лютого 2015 року, в річницю перемоги Революції Гідності, він опинився в епіцентрі вибуху від закладеної терористами вибухівки. Наступного дня він помер, не приходячи до тями.

«Блюз в окупації»

В окупації хлопці з рок-гурту «Криголам» продовжили працювати над музичною діяльністю. Вони стверджують, що для них це був один зі способів, щоб вижити, адже морально було дуже важко: тривога через сильні вибухи у місті та інформаційні вкидання (відміна гривні, мобілізація наших чоловіків до російської армії, закриття виїзду з міста та інше).
Хлопці кажуть, що якби всі виїхали, то окупанти відчули б себе господарями на нашій землі, а так ті, хто лишилися, нагадували росіянам, що вони тут гості. «Ми показували це кожен день. Зокрема, ринок працював за гривні, а люди спілкувалися українською. Пам’ятаю, як одна з продавчинь відмовилася продавати свій товар російському військовому за рублі, зазначивши, що ніде, окрім туалету, їх не зможе використати. Тобто люди виявляли себе справжніми героями. Ще додам, що така поведінка людей та їх ставлення до подій довкола надавали наснаги, віри та сил не згаснути психологічно. Коли поруч чутно вибухи, туди-сюди ходять окупанти, а зв’язку немає – життя у місті насправді тривало. Це допомагало впоратися з відчуттям гидоти, яке не відпускало мене від моменту підняття першого російського прапора в Херсоні до нашого звільнення. У нас навіть в одній пісні є такі рядки: «Окупації дні, прапори ворогів… Окупації дні, наче був у гі*ні», - говорить В. Демченко.

На відміну від більшості своїх колег, хлопці не мали творчого ступору. Майже від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну вони взяли гітари та почали творити музику. Оскільки криголамівці завжди спрямовували свою діяльність на висвітлення гострих соціальних тем, то тепер вони зосередилися на події під час окупації. Володимир Демченко пригадує: «Коли я зв’язався з Костиком та запропонував повернутися до репетицій, він мене одразу підтримав. На той момент я вже написав кілька текстів. Ще були пісні, які набули гострої актуальності, хоча й були створені напередодні війни. Тому робота пішла швидко».
Музиканти репетирували та записували пісні у квартирі Костянтина Рейстрового. Щоб їх не виказали російським солдатам, вони зачиняли вікна та на двері вішали ковдру як додаткову звукоізоляцію, адже поверхом нижче жили колаборанти. Коли звучить просто музика – це одна справа, а от коли - українські пісні з провокативним підтекстом, то це вже ризиковано. До того ж потрібно було для запису співати у мікрофон, щоб було добре чутно слова. Тому деколи музикантам доводилося співати пошепки, це можна почути в деяких записаних піснях.
Завершили свій альбом влітку 2022 року та назвали його «Блюз в окупації». Спочатку планували одну кількість пісень, але події в місті надавали поштовх для подальшої творчості. Так музиканти записали 16 композицій. «Дійсно, це було досить просто в плані творчості. Воно йшло у Вовчика само собою. Ми наче вже визначилися з кількістю пісень для запису альбому, а потім він приходить і говорить: «А я ще один текст написав». Ти слухаєш і розумієш: «це має бути також опубліковано». Тому так і назбиралося аж 16 композицій. Ми навіть думали про те, аби зробити два альбоми чи дві частини. Але все ж таки дійшли згоди, що цей період творчості потрібно представити аудиторії суцільно. Бо він так і слухається, на одному подиху».

Зміст пісень в альбомі «Блюз в окупації» дуже різноманітний, та буде зрозумілий не всім, але для херсонців кожне слово то є гірка правда, яку вони відчули під час російського ярма. Ці пісні про окупаційні будні, про партизанів, про політичні погляди та про зрадників. На перший погляд, тексти можуть видатися жорстокими, але такою була реальність в окупованому Херсоні: «бабуся радіє рублям», «народна артистка салютує русні», «діти йдуть до російської школи», «вчителі, які служать двоголовій русні», і це у той час, коли герої-партизани не сплять і роблять все задля Перемоги.
До альбому увійшли пісні «Блюз в окупації», «Окупаційні дні», «Блюз про партизана», «Блюз про москву», «День Незалежності», «Блюз про вурдалаків», «Блюз про окозамилювання» та інші.
Щодо музики, то всі пісні записані у блюзовому жанрі. Мабуть недаремно, адже це музика вільних людей. «Більше того, є таке поняття «блюз-квадрат», який грають музиканти всього світу. Це стандартна композиційна форма. І ми кілька текстів поклали просто на неї, не вигадуючи нічого зверх. І якщо брати стильовий бік музики, то багато хто може сказати, що немає динаміки, драйву через вигуки, хрипоти, які зазвичай характерні для блюзу. Але вони будуть помилятися. Це є класичний блюз. А в нашому випадку – ще й 100% окупаційний блюз», – додає Володимир.

Свій готовий альбом криголамівці виставили в закритому телеграм-каналі, де прослуховувати пісні могли лише друзі. Адже публікувати його відкрито було небезпечно. Музиканти говорять: «Це було обмежене коло людей, в яких ми були повністю впевнені. Бо, на жаль, серед творчої спільноти були ті, хто перейшов на бік окупантів. Вони могли впізнати стиль гурту «Криголам» і наші голоси. У цьому випадку на нас би конкретно оголосили «полювання». Лише пісня «Блюз про москву», де є рядки: «Зорі кремлівські – знак сатани… А в мавзолеї антихриста мумія спить» - тягнула, за їх мірками, на розстріл. А в нас таких композицій був цілий альбом…».

Після деокупації Херсона гурт «Криголам» опублікував альбом «Блюз в окупації» на різних музичних платформах: Apple Music; Youtube Music; Spotify; Deezer.

Подих свободи

Альбом «Блюз в окупації» є музикою окупаційного Херсона. Він передає весь тягар, який відчули містяни упродовж 8 затяжних місяців, та допоможе зрозуміти, чому 11 листопада стало для херсонців великим святом. «Я цю дату та відчуття запам’ятаю назавжди. Увечері бабусі з мого будинку почали кричати, що наші їдуть – вийшов глянути та побачив ЗСУ. На очах сльози проступили. Зрозумійте, 4 з 5 людей, незалежно від статі та віку – плакали від радості. Містяни падали перед нашими військовими на коліна, обіймали та цілували. Їх дійсно дуже чекали», - згадує К. Рейстровий.
Своєю чергою В. Демченко додає: «З 11 листопада навіть дихати стало легше. Повітря без російських військових на наших землях інакше, напевно чистіше… Я це відчуття ще називаю «подих свободи» і про це в нас неодмінно буде пісня в наступному альбомі».
Звільнення Херсона, подальші військові події та подвиги наших захисників для рок-гурту «Криголам» стали поштовхом для створення нових рок-хітів. Так, пісню «Герой» музиканти присвятили всім убитим українським воїнам і оборонцям, які перед загрозою розстрілу не злякалися й зробили свій вибір за власною совістю, вигукнувши останні в житті слова: «Слава Україні!».

Більшість із нас переглядали різноманітні антистресові відео про те, як воїни ЗСУ рятують та опікуються тваринами, де ми бачили не тільки їх мужність, а і їх чуйність та доброту. А ще наших військових часто називають «котиками». Таке звернення з'явилося до них як лагідна форма вияву поваги суспільства. Тож криголамівці написали та заспівали ще одну пісню про війну під назвою «Котики». У бліндажі котик гріє воїна та стереже його сон. А українські котики-воїни стережуть наш сон. Пам'ятаймо про це завжди!

Нині рок-гурт «Криголам» продовжує свою боротьбу на музичному фронті: пишуть та співають пісні в українських містах і селах. Хлопці зазначають, що незмінна мета їх діяльності – пробуджувати в людей голос совісті та щоб Херсонщина продовжувала бути на слуху. Концерти криголамівці влаштовують безплатно, але завжди стоїть скринька, куди можна задонатити на потреби ЗСУ.
Також музиканти виступають у військових частинах, аби підняти дух наших захисників. За словами військовослужбовців, емоції яких переповнювали від запальних пісень «Криголама», це неабияк надихає всіх на Перемогу над загарбниками та додає сил. До того ж їх елітарні пісні часто чують і херсонці в закладі «Артхаб в укриті».