Легенда української сцени

Вогнем, жагою, пориванням
Вона серця палила всім;
Страждання граючи, стражданням
Сама була вона живим.
І руки Чехова й Толстого
Благословляли їй дорогу,
І Мирний голову клонив
Благоговійно перед нею,
І Лисенко її любив
Співучо-ніжною душею…
(Максим Рильський)

На українську сцену зламу ХІХ-ХХ ст. йшли найталановитіші, найяскравіші особистості того часу. Це, насамперед, Марко Кропивницький, якого прозвали “батьком українського театру”, Михайло Старицький, Іван Карпенко-Карий, Микола Садовський. І серед кола цих найдостойніших чоловіків була одна жінка, яка стала душею театру і його символом. Це Марія Заньковецька.
Актриса створювала образи, проникнуті справжнім драматизмом і запальною комедійністю. Вона уславляла своєю грою звичайних простих людей, розкриваючи безмежність їхніх душ. Маючи чудовий голос — драматичне сопрано, незрівнянно виконувала у спектаклях українські народні пісні.
4 серпня 2014 року виповнилося 160 років від дня народження славетної української артистки, корифея української сцени, першої народної артистки Республіки Марії Заньковецької. З цієї нагоди відділ мистецтв оформив книжково-ілюстративну виставку-персоналію “Легенда української сцени”, переглянувши матеріали якої, ви відкриєте для себе цікавий життєвий та творчий шлях Марії Костянтинівни, її беззавітне служіння рідному народові, зможете переглянути листівки з зображеннями видатної жінки.
Як запалилася зірка Марії Заньковецької, як зародився цей неперевершений талант і в чому величезна заслуга артистки, ви дізнаєтеся, здійснивши екскурсію до нашого відділу. Тож ласкаво просимо!