Михайло Андрієнко-Нечитайло: модернізм і сценографія в українському мистецтві (до 130-річчя від дня народження художника)
Михайло Федорович Андрієнко-Нечитайло – видатний український художник, сценограф, графік і архітектор, чиє ім'я нерозривно пов'язане з модернізмом у мистецтві. Його творчість стала важливою частиною культурного ландшафту України та еміграційного мистецького середовища XX століття.
Він народився 29 грудня 1894 року на Херсонщині. В юному віці вивчав мистецтво в Київській Рисувальній школі, а пізніше продовжив навчання в Академії мистецтв. У 1917 році художник емігрував спочатку до Константинополя, а згодом до Парижа, де прожив більшу частину свого життя. У Франції Андрієнко-Нечитайло був активним учасником культурного життя української діаспори, працював як художник, сценограф і графік.
Андрієнко-Нечитайло відомий своїми портретами, пейзажами та картинами на історичні теми. Його творчість органічно поєднувала елементи модернізму, конструктивізму, кубізму та сюрреалізму. Він експериментував із формою, кольором та простором, створюючи роботи, які випереджали свій час. Його живописні полотна вирізняються геометричністю композиції, лаконічністю форм і водночас глибоким символізмом. Полотна нерідко були позбавлені фігуративності, однак завжди наповнені ідеєю та емоцією. Художник намагався передати внутрішній світ людини через мову форм і колір, відображаючи гармонію та хаос сучасності.
Назвемо деякі найвідоміші роботи.
«Композиція з геометричними формами» – одна з ранніх абстрактних робіт, де чітко простежуються впливи кубізму та конструктивізму. Ця серія абстрактних композицій принесла йому визнання в авангардних колах.
«Арлекін» – яскравий приклад символістського стилю художника. Робота має глибокий емоційний і метафоричний зміст.
«Старий Київ» – серія пейзажів, створених за спогадами про Батьківщину. Вона поєднує реалізм із модерністським баченням.
Окремою сторінкою творчості Андрієнка-Нечитайла є його сценографічна діяльність. Вона стала важливим внеском у розвиток театрального мистецтва XX століття. Художник створював декорації та костюми для театральних постановок, зокрема для українських театрів в еміграції. Його сценографічний стиль відзначався простотою, функціональністю та інноваційним підходом до простору сцени. Він активно використовував авангардні ідеї, роблячи сценічне середовище динамічним і багатошаровим. Андрієнко-Нечитайло прагнув гармонійно поєднати естетику модернізму з практичними потребами театру. Працюючи в театрах в еміграції, він створював оформлення для постановок, які поєднували українські мотиви з модерністськими тенденціями. Його мінімалістичний, проте виразний стиль отримав високу оцінку критиків.
Як графік, Михайло Федорович створив серію графічних робіт «Українські образи» – малюнки, які відображають народні традиції та культуру, виконані з увагою до етнографічних деталей. Також створював графічний дизайн для українських еміграційних видань у Франції. Ще художник експериментував з архітектурними ескізами, зокрема, проєктами модерністських будівель, однак більшість з них залишилися на папері. Митець виявив свій талант також як письменник, його новели фахівці сприймають як зразки високохудожньої прози. Він написав серію мистецтвознавчих нарисів для французьких та українських емігрантських видань, а також низку оповідань і психологічних новел про життя у Франції.
Михайло Андрієнко-Нечитайло – яскравий представник українського модернізму та видатний сценограф. Його творчість стала символом пошуку нових художніх форм і способів самовираження. Дослідження його спадщини допомагає глибше зрозуміти розвиток українського мистецтва у контексті світової культури XX століття. Життя і творчість митця є прикладом неперервності культурних традицій навіть у найскладніші історичні часи. Він також вплинув на розвиток модерністських тенденцій у сценографії, показуючи, як авангард може співіснувати з традиціями. Він вміло поєднував кубізм, сюрреалізм з національною українською тематикою.
Роботи Андрієнка-Нечитайла зберігаються у відомих музеях: Національному художньому музеї України (Київ), Херсонському художньому музеї ім. Олексія Шовкуненка, музеях Франції та США, приватних колекціях по всьому світу.
Останні роки свого життя митець провів у темряві – втратив зір. Помер художник 12 квітня 1982 року у Парижі. Похований на цвинтарі Сент-Женев'єв-де-Буа, який є місцем останнього спочинку багатьох представників української еміграції. Він залишив по собі спадок, який і сьогодні надихає митців і дослідників. Його творчість демонструє багатогранність українського мистецтва та його здатність інтегруватися в глобальний контекст, зберігаючи при цьому власну унікальність.
У Києві на Липському мосту встановлено пам'ятник Михайлу Федоровичу Андрієнко-Нечитайло. Його творчість залишається важливою частиною як українського, так і світового модернізму.
Джерела:
1. Боровець З. Михайло Андрієнко-Нечитайло – художник, мистецтвознавець, один з творців українського авангарду (40 років тому) [Електронний ресурс] / Зенон Боровець // Український погляд : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://ukrpohliad.org/blogs/myhajlo-andriyenko-nechytajlo-hudozhnyk-mystetstvoznavets-odyn-z-tvortsiv-ukrayinskogo-avangardu-40-rokiv-tomu.html. – Назва з екрана. – Дата публікації : 10.11.2022. – Дата звернення : 28.12.2024.
2. Андрієнко-Нечитайло Михайло Федорович [Електронний ресурс] // ВікіпедіЯ : вільна енциклопедія : [вебсайт]. — Електрон. дані. – Режим доступу : https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D1%94%D0%BD%D0%BA%D0%BE-%D0%9D%D0%B5%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE_%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87#:~:text=%D0%9C%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BB%D1%8C%20%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D1%94%D0%BD%D0%BA%D0%BE%2D%D0%9D%D0%B5%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%20(%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B5%20%D1%96%D0%BC,%D1%85%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%B2%20%D1%83%20%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%97. – Назва з екрана. – Дата звернення : 28.12.2024.
