«Микола Філаретович Колесса — живе обличчя історії»: до 120-річчя від дня народження композитора

«Він — людина, перед очима якої проминуло ціле століття,
митець, який спілкувався з особистостями, що вже давно стали
історичними. 
Його ім’я — на сторінках енциклопедій і підручників, 
його твори — в репертуарі музикантів багатьох поколінь. 
Микола Філаретович Колесса — живе обличчя історії».

 (Лідія Мельник - журналістка, кандидат мистецтвознавства,
професор кафедри композиції Львівської національної 
музичної академії ім. М. Лисенка)

Микола Філаретович Колесса - композитор, диригент, педагог і учений народився 6 грудня 1903 року в м. Самборі на Львівщині у сім’ї вчителя гімназії, а згодом видатного українського етнографа, фольклориста, композитора, музикознавця Філарета Михайловича і Марії Іполитівни Колессів. За проханням Миколи Лисенка, доброго друга сім’ї, новонародженого було названо на його честь – Миколою. Ніхто тоді не здогадувався, що разом з ім’ям видатного українського композитора хлопчик багато в чому успадкує і його долю. Коли Миколі виповнилось 4 роки, батько, отримавши роботу у Львівській гімназії, разом зі сім’єю переїжджає на постійне місце проживання до Львова. З юних років Микола належав до Пласту та брав активну участь у його діяльності. За це пізніше він був удостоєний однієї з найпочесніших своїх нагород — Ордена Вічного Вогню в золоті. У колі сім’ї Колессів завжди активно обговорювалось політичне та літературне життя тогочасної України. До родини у гості часто навідувались український історик Михайло Грушевський, музикознавець-фольклорист Климентій Квітка, фольклорист -мистецтвознавець Володимир Гнатюк, поети і письменники:  Іван Франко, Василь Стефаник, Марко Черемшина, Василь Бобинський, Леся Українка; оперний співак Модест Менцинський.  А сам Микола товаришував зі Святославом Гординським, який став згодом видатним художником і поетом, Володимиром Ласовським - художником і мистецтвознавцем, з письменниками Іваном і Тарасом Крушельницькими. 
Коли батьки дізналися, що Микола хоче бути музикантом, – жахнулися. Адже вони пророкували йому медичну кар’єру.  У 1914 році родина Колессів переїжджає до Відня. Там юнак спочатку став студентом медичного факультету Краківського університету (1922 - 1923), а пізніше, всупереч бажанням батьків, вступив до Празької консерваторії, де з 1925 року навчався композиції у відомого чеського композитора і теоретика О. Шина, а диригуванню – у чеського композитора  О. Острчила. Саме у цей період Відень досяг піку свого мистецького розквіту та славився бурхливим музичним життям. Навчання у Празі давало змогу молодому композитору знайомитися з творчістю передових композиторів і музикантів та відвідувати їх концертні виступи. Все це надихнуло Колессу на створення свого першого зрілого твору - "Української сюїти" та сюїти для оркестру « В горах». Остання поєднує риси імпресіоністичного звукопису та національні фольклорні традиції. Взагалі твори композитора  характеризувалися  незвичним поєднанням сучасної західноєвропейської стилістики з глибинним розумінням фольклору, який був близький йому з дитинства. 
Закінчивши Школу вищої майстерності по класу композиції видатного педагога В. Новака, Микола Колесса повернувся до Львова, де з 1930-х років почав викладати композицію у Вищому музичному інституті ім. М. Лисенка (нині - Львівська національна музична академія ім. М.Лисенка). 
Цей період є найбільш плідним для Колесси. Він  створює фортепіанні сюїти: "Дрібнички", "Картинки з Гуцульщини", "Три коломийки", Перша симфонія та ін., а також свій найкращий композиторський доробок - яскравий оркестрово-хоровий цикл "Лемківське весілля"

Головний акцент у циклі робиться на свіжому і колоритному звучанні народних пісень Лемківщини, які вирізняються  своєю неповторністю як в самому діалекті, так і в інтонації (цікаві ладові переходи, незвичність акцентів та вибаглива ритміка). «Лемківське весілля" можна вважати, в певному сенсі, українською "Карміною Буран", оскільки обидва твори посідають у різних культурах аналогічні ніші. Взагалі головною особливістю творчості композитора було  звернення до різних музичних діалектів Західної України: гуцульський, поліський і особливо лемківський. 
Як видатний музикант, Микола   Колесса проявив себе не лише в композиторській творчості, а й в якості диригента.  Він був одним із засновників симфонічного оркестру Львівської філармонії, диригентом Львівського театру опери та балету, працював художнім керівником і диригентом хорової капели "Трембіта". А згодом - став фундатором львівської диригентської школи, створивши її теоретичне обґрунтування, викладене у підручнику "Основи техніки диригування". Цей посібник не втрачає своєї актуальності для диригентів вже протягом кількох десятиліть. 

Окремої уваги заслуговує педагогічна діяльність Миколи Колесси. Поряд з С. Людкевичем, він започаткував Львівську композиторську школу і продовжив себе у цілій плеяді  талановитих учнів. Серед них багато імен визнаних не тільки на Україні, а і за кордоном: Стефан Турчак, Юрій Луців, Євгеній Вахнянин, Тарас Микитка, Іван Гамкало, Роман Филипчук та багато інших. 
Сьогодні ім'я Миколи Колесси шановане не лише на теренах батьківщини, але й далеко за її межами. Його вважають легендою музичної культури та одним з найвизначніших львів’ян усіх часів.
За свої вагомі творчі досягнення Микола Колесса здобув звання заслуженого діяча мистецтв України (1951 р.) та народного артиста УРСР (1972 р.). Також, він - лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка, академік, кавалер орденів "За заслуги", кавалер ордена Ярослава Мудрого V ступеня, Герой України. 
Видатний композитор пішов з життя у 2006 році (у віці 103-х років), залишивши після себе безцінний спадок, який поповнює на сьогодні мистецьку скарбницю України. 

Інтернет посилання:

• Микола Колесса 
• Творча спадщина Миколи Колесси у розвитку музичної культури
• ВікіпедіЯ. Колесса Микола Філаретович
• Гуцульська тематика і  фольклор у творчості Миколи Колесси
• Колесса Микола Філаретович
• ГАКХ. Микола Колесса "Лемківське весілля"

Література

1. Колесса Микола Філаретович. Хорові твори/ М. Ф. Колесса ; муз. ред. Н. А. Величко, худож. оформ. І. В. Кривошей - К. : Муз. Україна, 2005. - 162 с.
2. КОЛЕССА МИКОЛА ФИЛАРЕТОВИЧ. Основи техніки диригування/ МИКОЛА ФИЛАРЕТОВИЧ КОЛЕССА ; МИКОЛА ФИЛАРЕТОВИЧ КОЛЕССА - К. : Муз. Україна, 1973. - 198 c
3. Колесса Микола. Пісні з Полісся: оброб. для хору без супроводу/ М. Колесса - Київ : Музична Україна, 1968. - 15 с.
4. Колесса Микола. Лемківське весілля: для міш. хору в супроводі смичкового квартету або ф-но/ М. Колесса - К. : Муз. Україна, 1968. - 49 с.
5. Колесса Микола Філаретович. Українська сюїта: для симф. орк. : партитура/ М. Ф. Колесса - К. : Муз. Україна, 1976. - 109 с.
6. Колесса Микола Філаретович.
7. Коломийки: переклад. для баяна/ М. Колесса - К. : Муз. Україна, 1969. - 11 с.