Зі свого дитинства багато хто пам'ятає лічилочку: «Два півники, два півники горох молотили. Дві курочки-чубарочки до млина носили. Цап меле, цап меле, коза насипає. А маленьке козенятко на скрипочці грає…». Пам'ятаємо казку про Івасика, про солом'яного бичка, про рукавичку. Мабуть, у багатьох є хоча б одна книжечка з тими казками і пісеньками, яку оформив цей художник.
Володимир Васильович Голозубов – український художник-графік, знаний, передусім, як ілюстратор дитячих книжок, народився 27 вересня 1925 року в Києві. У роки Другої світової війни Володимир, ще дитиною, пішов на фронт, дійшов до Берліна. Після війни навчався в Київському художньому інституті на графічному факультеті. У той же час молодий художник захопився творчістю відомих графіків: В. Фаворського та В. Конашевича, роботами свого вчителя І. Плещинського, вивчав народне мистецтво. Так сформувався його особистий стиль – поєднання академічної школи малюнка з прагненням до простоти та виразності, особливо важливої у дитячій книжці. Закінчивши в 1958 році навчання, пов’язав свою творчість з дитячим видавництвом «Веселка» та іншими українськими видавництвами, ілюструючи дитячі казки, лічилки, поетичні збірки. Саме тоді з’явилися його перші знакові роботи, що одразу вирізнялися зрозумілою, доброзичливою та образною мовою малюнка. Тематика книжок, оформлених В. Голозубовим, різноманітна. Він ілюстрував твори класиків української літератури і сучасних йому письменників П. Воронька, М. Стельмаха, Н. Забіли та книжки дитячих письменників інших народів. Але з особливим натхненням художник працював над ілюструванням українського фольклору – пісень, загадок, казок, прислів’їв та оповідок. Це, зокрема, книжки «Два півники», «Сорока-білобока», «Загадки», «Лисичка і журавель», «За горою золотою», «Рукавичка».
Його стиль – життєрадісний, динамічний, з елементами народного мистецтва. У цих красивих книжечках звірі і птахи, зовсім як люди, живуть у біленьких хатиночках, мелють у млині зерно на борошно, печуть хліб, весело танцюють. Художник змальовує безліч властивих побуту людини деталей і розповідає читачу значно більше, ніж у казці. Це допомагає домислити події, про які йдеться, та уявити собі все якомога конкретніше. Малюнки Володимира Голозубова передають рух. Він так майстерно будує композицію кожного малюнка, що й справді складається враження руху, дії, наче у мультфільмі. У своїх ілюстраціях художник досягає щирої безпосередності, дитячої наївності та гумористичного забарвлення. За допомогою графічних засобів митець виховує у дітей повагу та любов до праці. Усі персонажі в його книжках – основні і другорядні – чимось зайняті: завзято працюють, кудись поспішають, допомагають одне одному і відпочивають. Зображені художником тварини, пташки і комахи – «майстри на всі руки». Вони – за кермом трактора і комбайна, косять, молотять, рубають дрова, майструють, будують, шевцюють, готують їжу, печуть хліб. Ідея «Хто не працює, той не їсть», з проілюстрованої ним ще на початку творчого шляху народної пісеньки «Сорока-білобока», пронизує всі книжкові ілюстрації митця.
В. Голозубов. Ілюстрація до книжки «Сорока-білобока». Фото: Сайт BARABOOKA
У малюнках художника простежується вплив народного мистецтва. Він використовує кольори, як у народній вишиванці або розписній кераміці (на глечиках, тарілках, макітрах). Лінії малюнків у нього – це поєднання різномасштабних деталей, великих – з дрібними, сюжетних мотивів – з орнаментальними. Черпаючи декоративні засоби у джерелах народного мистецтва, художник творчо інтерпретує їх, наближаючи до специфіки графічного оформлення книжки. Його манера найбільш наближена до таких зразків народного мистецтва, як вишивка, мереживо, гаптування. Для ілюстрацій митця характерне використання та поєднання сюжетних мотивів із орнаментальними, його малюнки часто мають елементи бордюрного обрамлення. Використання цих засобів свідчить про глибоке знання традицій українського народного килимарства.
Декоративність книг, створених художником, побудована на простих, але суто графічних у своїй основі орнаментальних мотивах народної вишивки та шиття. Життєствердний, оптимістичний характер ілюстрацій митця, що також йде від народного мистецтва, приваблює і дорослих, і дітей. Його роботи – це не просто ілюстрації, а візуальна мова, здатна передати настрій, символіку й дух літературного твору. Володимир Голозубов поєднав у своїй графіці тонке відчуття стилю, віртуозність лінії та глибину художнього мислення, завдяки чому кожна його робота перетворюється на повноцінний мистецький світ.
В. Голозубов – учасник і переможець багатьох республіканських, всесоюзних та міжнародних виставок, автор ілюстрацій до багатьох знакових дитячих книжок 70–90-х рр. минулого століття. У 1971 році за книжку «Два півники» митець отримав премію «Золоте яблуко» – нагороду Міжнародної виставки дитячої ілюстрації в Братиславі, у 1977 році – бронзову медаль міжнародного конкурсу «Мистецтво книги» в Лейпцигу. Цьому визнанню його таланту передували роки наполегливої праці та пошуків власної образотворчої мови.
Приз «Золоте яблуко». Фото: журнал «Арт простір», №2 (скріншот)
Останні роки свого життя митець працював у видавництві «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА». Людина, абсолютно аскетична в побуті, невиправний фанат книжкової дитячої ілюстрації, він був улюбленцем усього творчого колективу видавництва.
Помер Володимир Голозубов у листопаді 2000 року в Києві, похований на Північному цвинтарі.
Творчість Голозубова – це не лише сторінка особистої біографії графіка, а й важливий розділ у розвитку української книжкової графіки. Його ілюстрації стали невід’ємною частиною цілого покоління українських книжок для дітей, заклавши традицію якісного художнього оформлення дитячого читання.
