Головна Книга в кадрі Віртуальні виставки "Мойсей української музики": до 85-річчя від дня народження Мирослава Скорика

"Мойсей української музики": до 85-річчя від дня народження Мирослава Скорика

"Велика мрія – облишити всі посади

і просто творити та жити для душі"
                                                                             Мирослав Скорик

Мирослав Михайлович Скорик — видатний композитор, музикознавець, народний артист України, лауреат Національної премії України ім. Т.Г. Шевченка, член-кореспондент Академії мистецтв України, професор, кандидат мистецтвознавства. 

Мирослав Скорик — найтитулованіший композитор України: Герой України, кавалер орденів “За заслуги” першого ступеня та “Знак пошани”.  Він єдиний із композиторів, хто міг бути впевненим, що бодай одну з його мелодій згадає практично кожен українець.
Окрім численних державних нагород і звань, Мирослав Скорик став співтворцем низки унікальних подій – від першого всесвітньо визнаного українського кінофільму до першої підтриманої Ватиканом опери. 
Ми пропонуємо вашій увазі віртуальну виставку "Мойсей української музики", присвячену  85-річчю від дня народження композитора Мирослава Скорика. Мирослав Михайлович це людина- велетень, що сягнула великих постатей у царині музики. Його головне гасло творчості, яке він не раз повторював у численних інтерв’ю:
«Я не є снобом, який розраховує лише на купку знавців, вважаю, що добра музика дійде до розуму і серця як глибокого фахівця, так і того, хто скромно називає себе аматором, а навіть і того слухача, який говорить, що нічого не розуміє в мистецтві. Чим краща музика, тим більше людей зможе знайти в ній щось особливе для себе».

Сімейний літопис композитора

Біографія Мирослава Скорика є унікальною. Рід Скориків імовірно має козацьке походження. 
Народився 13 липня 1938 року у Львові, його батьки отримали освіту у Віденському університеті, а бабця була рідною сестрою оперної співачки Соломії Крушельницької. З окупацією Західної України у 1939 році СРСР, сім'я Скориків, як і багато інших українських інтелігентних сімей зазнала втрат. У 1947 р. всю родину було репресовано більшовицьким режимом за несправедливим наклепом і вивезено до Анжеро-Судженська Кемеровської області.  Лише після смерті Й.Сталіна, 1955 року родині Скориків було дозволено повернутися до Львова. 

Перше знайомство з музикою отримав у сім'ї — батьки, не бувшии професійними музикантами, музикували у родинному колі: батько грав на скрипці, мати — на фортепіано. До них часто навідувалася всесвітньо відома співачка Соломія Крушельницька, сестра його бабусі. Вона й запримітила, що Мирослав володів абсолютним музичним слухом. Саме з її підказки в 1945 році батьки  віддали його до музичної школи у Львові. У 1955–1960 роках навчався у Львівській державній консерваторії ім. М. В. Лисенка у професорів: Станіслава Людкевича (теорія музики), Романа Сімовича та Адама Солтиса (композиція). Уже тоді почав творити фортепіанні композиції. Його дипломною роботою стала кантата «Весна» на слова І. Франка, яка до сьогодні виконується у хорових програмах сучасної музики. По завершенню навчання отримав науковий ступінь кандидата мистецтвознавства. 


Творчий доробок маестро


З 1963 року М. Скорик починає працювати викладачем Львівської консерваторії на кафедрі теорії музики і композиції. Цього ж року вступає до Спілки композиторів України (був на той час наймолодшим членом цієї творчої організації). Саме в цей час розпочинається композиторська діяльність М. Скорика. Він створює твори найрізноманітніших жанрів, які згодом стануть невід'ємною частиною української сучасної культури. Покоління 60-х знає його естрадні пісні, в яких він радикально оновлює традицію "радянської ліричної пісні" та вводить ритми рок-н-ролу і блюзу – "Не топчіть конвалій", "Зоряна ніч" та ін. У 1964 р. Скорик пише музику до одного з кращих фільмів режисера С. Параджанова, який за даними ЮНЕСКО, згодом увійшов у десятку кращих фільмів всіх часів і народів, – "Тіні забутих предків" за повістю Михайла Коцюбинського. У середині шістдесятих років композитор звертається до жанру балету, створивши одноактний твір за віршем І. Франка "Каменярі". Але найбільшу популярність у його доробку здобув "Карпатський концерт" для оркестру, який з успіхом виконувався в багатьох країнах Європи і Америки. 
Разом з тим продовжує писати музику для театру і кіно. З музики до фільму "Високий перевал" режисера В. Денисенка походить його знаменита "Мелодія", що стала своєрідною візитною карткою нової української музики. Якщо музика до кінофільмів була «візитівкою» Мирослава Михайловича («Мелодія» — саундтрек до фільму «Високий перевал», а «Гуцульський триптих» — це теми із «Тіней забутих предків»), то музика до мультфільмів у кращому випадку просто згадується як така, що мала місце в доробку композитора. Але ж для багатьох з нас (звісно, несвідомо) саме ці саундтреки ставали першим знайомством із творчістю Скорика. То чому ж не подивитися відомі мультфільми ще раз під іншим кутом. Серед них "Як козаки варили кашу", "Івасик-Телесик" та інші.
Новий етап  творчості розкривається в такому старовинному, вперше відродженому автором у національному контексті жанрі, як партити. За один з цих творів – "Концерт для віолончелі" для симфонічного оркестру  – композитор отримав Державну премію України ім. Т. Шевченка. Лірико-драматичні, напружені образи Віолончельного концерту відкривають нову грань обдарування митця, його талант тонкого музичного лірика, психолога, що прагне розкрити найпотаємніші порухи і драму людської душі.
У 1984 р. М. Скорик стає професором. Цей період був дуже плідний у творчому зростанні митця. Вдруге він звертається до жанру балету, пише балет на тему "з родинної історії" "Соломія Крушельницька", що під назвою "Повернення Баттерфляй був поставлений на сцені Львівського театру опери та балету ім. С. Крушельницької у 2006 році. Також створює  цикл прелюдій і фуг для фортепіано, "Диптих" для камерного оркестру,  два фортепіанних і чотири скрипкових концерти.  
У його творах останніх років виразно помітна нова тенденція – до зрілої виваженості, прагнення досягнути гармонії у всіх складових художньої цілості. Зовсім несподівані грані мистецького світогляду розкриваються в єдиній  опері композитора “Мойсей” за поемою Івана Франка, кантаті на вірші Т. Шевченка “Гамалія”, духовному концерті-реквіємі. 

Завдяки старанням композитора протягом сімдесятих – початку дев'яностих років побачили світло сцени українські опери: "На русалчин Великдень" Миколи Леонтовича, "Купало" Анатоля Вахнянина, "Роксоляна" Дениса Січинського, "Юнацька симфонія" Миколи Лисенка, "Отче наш" Максима Березовського для камерного оркестру.

Педагогічна діяльність Мирослава Скорика – ще один вагомий внесок в українську музичну  культуру, адже  у нього навчались композиції такі особистості як: Євген Станкович, Іван Карабиць, Освальдас Балакаускас, Анна Гаврилець, Віктор Теличко, Іван Небесний, Леся Горова та багато інших. У 1999 р. він очолив Інститут музичної україністики та кафедру української музики Національної музичної академії України. У цьому ж році був обраний членом-кореспондентом Академії мистецтв України. У квітні 2011 року був призначений художнім керівником Київської опери. М.Скорик — один з організаторів міжнародного музичного фестивалю «Контрасти», який щороку проходить у Львові. 


А тепер докладніше


Будь-який твір М. Скорика зачаровує мелодичним звучанням. Ця особливість музики Мирослава Михайловича єднає всіх - і тих, хто не знає нот, і аматорів, і музикантів-професіоналів. Найширша гамма образного світу Мирослава Скорика - від щонайтоншої лірики і зухвало веселих сплесків, до трагічних та скорботних почуттів - звучить музикою, зверненою до людської душі.

"Музику потрібно писати так, щоб люди хотіли її слухати"...


Звертаємо Вашу увагу на найвідоміші музичні перлини:

"Гуцульський триптих"
На початку 60-х років відомий режисер Сергій Параджанов приїхав до Львова, щоб знайти композитора, який напише музику до його нового кінофільму «Тіні забутих предків», за однойменною повістю Михайла Коцюбинського. Завітавши на радіо та прослухавши музику кількох митців, він обрав з-поміж усіх наймолодшого – 25-річного композитора Мирослава Скорика.
Як згодом згадував сам автор, при зустрічі режисер йому сказав: «Я хочу, щоб ви написали для мене геніальну музику!» Спочатку Мирослав Михайлович відмовився від такої пропозиції, однак згодом зважився на цей крок! Результатом співпраці та знайомства із багатогранною музичною культурою жителів карпатського регіону стала геніальна музика до кінофільму, наповнена звуками гірських струмків, тисячолітніх лісів, вітрів, що «мандрують» від гори до гори тембрами трембіт, флояр, сопілок, а також народних голосінь… У ній простежуються дві драматургічні магістральні лінії сюжету повісті: тема любові та смерті".

 

"Карпатський концерт"
Без сумніву, вершиною так званого «неофольклорного» періоду творчості композитора є "Карпатський концерт для оркестру". Музикознавці вважають, що саме "Карпатський концерт" – знаковий твір Скорика, який демонструє його геній та прихильність до традицій авангардної європейської музики. Це концерт для великого симфонічного оркестру. Саме цей твір приніс Мирославу Скорику світову славу.
За словами Л. Кияновської, композиція дотепно і майстерно поєднала «терпкий аромат гуцульських наспівів з гостросучасними ритмами джазу і розкішними оркестровими барвами».
До сьогодні "Карпатський концерт" є одним із найбільш виконуваних творів з доробку майстра. Він звучав у багатьох країнах Європи та Америки.

 

"Концерти для скрипки з оркестром"
Творчому перу Мирослава Скорика належить 10 скрипкових концертів. Їх об’єднує часовий проміжок у півстоліття: "Скрипковий концерт №1" митець створив ще у 1969 році, а прем’єра останнього відбулася у 2019 році. Присвятив композитор його відомому скрипалеві Маркові Комоньку, у виконанні якого й відбулись прем’єрні концерти у різних містах України.
Скрипкові концерти композитора без сумніву можна назвати енциклопедією стилістики, образності та художнього втілення жанру. Кожен зразок – це унікальний та багатогранний світ! Усі вони активно виконуються музикантами різних генерацій у всьому світі.

"Концерт для віолончелі з оркестром №1"
Свій перший віолончельний концерт Скорик представив публіці у 1983 році. Згодом, у 1985-му, саме за цю композицію митець отримав престижну нагороду - Державну премію України ім. Т. Шевченка. 
Концерт втілює ще одну грань дарування митця завдяки лірико-драматичній та у деяких моментах конфліктній образності. Композитор переосмислює романтичний жанр «концерту-монологу» та «концертної поеми», адже твір є одночастинним, а практично увесь його тематизм формується із єдиного інтонаційного ядра.

Балет «Повернення Баттерфляй»
Балет «Повернення Баттерфляй» мав тривалу історію від написання до першої постановки. У першій авторській редакції балет мав назву «Соломія Крушельницька», і був завершений автором ще у 1992 році. Та прем’єра балету на сцені Львівської опери відбулася лише 2006 року, отримавши нову авторську редакцію та назву «Повернення Баттерфляй». Досі ця вистава йде лише на львівській сцені.
В основі сюжету – історія про те, як Соломія Крушельницька врятувала після фіаско оперу «Мадам Баттерфляй» Джакомо Пуччіні, виконавши головну партію Чіо-Чіо-Сан, на що не наважувалися інші виконавиці. Ця партія стала знаковою для всесвітньої кар’єри української співачки, яка виконала її 100 разів. Та не лише ця історія відображена у балеті мовою танцю. Психологічний контраст втілює історія сестри Соломії – Нусі, яка заради кохання пожертвувала кар’єрою співачки, що для самої Соломії – відданої мистецтву та сцені – було неприпустимим. Для композитора Мирослава Скорика ця історія є не просто канвою сюжету: це оповідь, що безпосередньо стосується його родини – Соломія та Ганна Крушельницькі були рідними сестрами його бабусі Олени.
Музика «Повернення Баттерфляй» поєднує відомі мелодії з опер Пуччіні в опрацюванні композитора та авторські теми самого Скорика. 

Опера "Мойсей"
Найбільш масштабним твором композитора є опера «Мойсей» за однойменною поемою Івана Франка, створена до 100-річчя Львівської опери. Це не вперше композитор звернувся до творчості Франка: ще його дипломною роботою з композиції у Львівській консерваторії була кантата «Весна» на слова поета, згодом він створив балет «Каменярі» та кілька романсів. Знову звернутися до творчості Франка, саме до поеми «Мойсей», вирішив через давню мрію свого батька.
Прем’єра опери відбулася у червні 2001 року під орудою самого автора. Кілька прем’єрних вистав опери відбувалися під час перебування у Львові Папи Римського Івана Павла ІІ. Святіший Отець благословив композитора та увесь творчий колектив. Ватикан навіть частково спонсорував постановку цього знакового для української музичної культури твору. Сам композитор говорив, що ця одна із найсучасніших його опер, написана просто і доступно, і є актуальною на сьогодні.

 

"Партита" для фортепіано
"Партити" у творчості композитора займають значне місце, втілюючи необарокові тенденції. 7 партит Мирослава Скорика написані для різних складів: для струнного, камерного, симфонічного оркестрів, для духового квінтету. З них для фортепіано є лише П’ята – партита з авторською ремаркою «У стилі ретро».
Партита складається з 5-ти частин: «Прелюдія», «Вальс», «Хор», «Арія», «Фінал». Попри те, що і саме жанр партити, і більшість частин цього твору відносять нас до музики доби Бароко, все ж автор не наслідує музику попередніх віків, а втілює свій індивідуальний витончено-іронічний погляд сучасника на далекі часи, цінності, історичні події. А знаменита «Арія» із цієї партити може навіть позмагатися за популярністю у піаністів-виконавців із відомою «Мелодією».

"Мелодія"
Коротко і лаконічно – «Мелодія». Та насправді, вона кожним без винятку українцем сприймається як Духовний гімн, виконується у найурочистіших і найтрагічніших моментах нашого народу. Цікаво, що авторських аранжувань самого Скорика цього твору для різних складів є понад 14.
Ця проста мелодія закарбувалася у пам’яті нації ледь як не народна пісня, автора якої вже й не пригадаєш. Вона передається з покоління в покоління як найбільший культурно-мистецький скарб.
«Мелодія» Мирослава Скорика – ніжна, сердечна, болісна та незабутня…

"Транскрипції"
Очевидно, не існує композитора, на якого не мала б впливу «чужа» музика, адже кожен митець вбирає звукове середовище свого часу, вирізняючи для себе улюблені твори, напрямки, виконавців. Та не кожен композитор визнає: – «Ось це моя улюблена музика!», – та ще й продемонструє її широкому загалові. Постать та стиль Мирослава Скорика настільки своєрідні, що він не боїться порівнянь, й сміло розповідає світу про свою любов до творів інших композиторів і навіть популярних «хітів». Щоб дізнатися, що ж так любить слухати митець, не потрібно було просити доступу до його домашньої фонотеки. Варто лише поцікавитися жанром транскрипції в його творчості, де понад 60 творів – це обробки улюблених мелодій, як і класичної, так і популярної музики, яку композитор ще зі студентських років любив виконувати та продовжував навіть у поважному віці брати участь як соліст у джазових концертних програмах із власних творів.
Умовно транскрипції можна поділити на три групи: перша – це обробки музики українських композиторів, друга – транскрипції «класичних» творів інших авторів, й третя – звернення митця до мелодій і ритмів популярної музики та джазу. Таким чином, композитор здійснив транскрипції, парафрази та аранжування на композиції «Отче наш» Максима Березовського і мелодії Джорджа Гершвіна, переклади творів  Шопена та Макса Бруха, популярних пісень групи «Бітлз», танго Астора П’яццоли та джазові стандарти Дейва Брубека тощо.

Пісня «Намалюй мені ніч»
У 1962 році львівський поет Микола Петренко написав поезію "Намалюй мені ніч", одним із перших його прочитав Мирослав Скорик і невдовзі написав музику до вірша. Вважається, що з пісні "Намалюй мені ніч" розпочалася українська естрада – сьогодні це абсолютний хіт. Чималу роль у цьому відіграло те, що у 1970-ті її заспівала Софія Ротару. Співачка виконала її у мюзиклі "Червона рута" і  пісня стала відомою далеко за межами України – у Штатах, Канаді та Європі. Сьогодні її також можна почути у виконанні Тіни Кароль.

 

"Як козаки куліш варили"
Перший мультфільм із легендарного циклу «Як козаки…». Саме музична частина грає головну роль у створенні комічного ефекту мультфільму: використаний прийом «мікімаусингу» — відтворення звуком дії героїв. Тут і яскраві динамічні перегони, і східні мотиви, що зображають татар, і жвава пісня козака Ока, яка ну дуже весело звучить у мінорі. 


Серце великого композитора зупинилося 1 червня 2020 року, але його музика зачаровує досі.


Мирослав Скорик - людина-епоха. Він - яскравий національний композитор універсального обдарування та не менш яскравий європейський митець. Блискучий педагог, піаніст та диригент. Мирослав Скорик – унікальна постать. Унікальність його, як композитора в тому, що його музика не підвладна часу. Вона завжди сучасна. Звучить у кожному новому поколінні. Твори маестро грають оркестри від Відня до Нью-Йорка. Його музика лунає і буде лунати на найвідоміших сценах світу, прославляючи Україну.


Список використаних джерел


Періодика

1. Брюховецька Лариса. Мирослав Скорик: музика забутих предків [Текст] / Л. Брюховецька // Кіно-театр. - 2012. - N 4. - С. 26-27 

2. Мирослав Скорик: "Якщо композитор є професіоналом, він повинен творити в усіх жанрах" [Текст] / вела розмову О. Клейменова ; фотогр. О. Прокопчук // Віче. - 2013. - N 13. - С. 68-69 

3. Бондаренко Андрій. Мирослав Скорик як творець епохи [Текст] / А. Бондаренко // Слово Просвіти. - 2020. - N 14/15(1-10 черв.. - С. 9 

4. Івахова Катерина. Фортепіанний цикл "З дитячого альбому" Мирослава Скорика: стилістичні особливості жанру [Текст] / К. Івахова // Студії мистецтвознавчі. - 2011. - N 3. - С. 84-87 

5. Івахова Катерина. Особливості виконання фольклорних творів Мирослава Скорика [Текст] / К. Івахова // Студії мистецтвознавчі. - 2012. - N 1. - С. 71-79 

6. Полякова Алла. Маэстро играет джаз / А. Полякова // Джаз. - 2012. - N 4. - С. 14-16 

7. Мирослав Скорик: "Якщо композитор є професіоналом, він повинен творити в усіх жанрах" [Текст] / вела розмову О. Клейменова ; фотогр. О. Прокопчук // Віче. - 2013. - N 13. - С. 68-69 

8. Кушнірук Ольга. Феномен Мирослава Скорика [Текст] / О. Кушнірук // Слово Просвіти. - 2013. - N 41(17-23 жовт.). - С. 9 

9. Кияновська Любов. Юбіляції ювілярові: Маестро Скорику в його особливий рік [Текст] / Л. Кияновська // Музика. - 2013. - N 4. - С. 14-17 

10. Наєнко Михайло. Тінь від "Тіней..." [Текст] / М. Наєнко // Літературна Україна. - 2016. - N 12(31 берез.). - С. 1, 3 

11. Мирослав Михайлович Скорик [Текст] // Музична школа. - 2016. - N 11. - С. 22-23 

12. Скорик Мирослав "Гуцульський триптих" [Ноти] // Музична школа. - 2016. - N 11. - С. 23-24 

13. Скорик Мирослав "Карпатський концерт" [Ноти] // Музична школа. - 2016. - N 11. - С. 24 

14. Скорик Мирослав Партита №5 [Ноти] // Музична школа. - 2016. - N 11. - С. 25 

15. Василенко Юрій. Проект "Три С" [Текст] : феноменологія творчого духу Мирослава Скорика / Ю. Василенко ; фот. Ю. Прияцелюк // Музика. - 2017. - N 2. - С. 29-31 

16. Савченко С. Сучасний класик української музики [Текст] : до 80-річчя від дня народження М. Скорика (1938) / С. Савченко // Дати і події. - 2018. - N 2. - С. 15-19 

17. Ланіна Тетяна Олександрівна. Eстрaднa твoрчiсть Мирoслaвa Скoрикa 60-х рoкiв ХХ ст. в кoнтeкстi iстoрiї yкрaїнськoгo вoкaльнoгo aнсaмблeвoгo викoнaвствa [Текст] / Т. О. Ланіна // Молодий вчений. - 2018. - N 11 ч. 2. - С. 185-188 

18. Цейко Наталія. "Три українські весільні пісні" Мирослава Скорика в аспекті художньо-виконавських завдань піаніста-концертмейстера [Текст] / Н. Цейко // Актуальні питання гуманітарних наук. - 2021. - N 36 т. 3. - С. 59-64 

 



Календар подій

      1 2
3 4 5 6 7 8 9
1011121314 15 16
171819 20 212223
24252627282930