Музичний модернізм Бориса Лятошинського: до 130-річчя від дня народження композитора, диригента, педагога, громадського діяча

Борис Миколайович Лятошинський народився 3 січня 1895 року в Житомирі в сім’ї освічених інтелігентів. Батько –юрист і громадський діяч – прищепив синові любов до літератури та культури. Перші кроки у світі музики Борис зробив завдяки матері, яка була піаністкою-аматоркою. Вже у дитинстві він проявив неабиякий інтерес до фортепіано та композиції. Освіту почав здобувати у чоловічій гімназії. Саме тут став серйозно займатись музикою: навчався грі на скрипці у гімназійного викладача Бенціона Хаїмовського, грав в учнівському оркестрі. В 14 років написав кілька музичних творів, серед яких –  струнний та фортепіанний квартети.

У 1913 році Борис Лятошинський переїхав до Києва. Навчання у Київському університеті Святого Володимира на юридичному факультеті не завадило Лятошинському присвятити себе музиці. У тому ж році він вступив до тільки-но відкритої Київської консерваторії, де навчався у класі відомого українського композитора Рейнгольда Глієра. Його дипломна робота – «Симфонія №1» – стала яскравим дебютом, що привернула увагу музичної спільноти. Загалом Лятошинський написав п'ять симфоній, кожна з яких є віхою української симфонічної музики. Найпотужнішою вважається саме Симфонія №3 (https://slukh.media/texts/borys-lyatoshynskyj/) (1951), що символізує боротьбу за духовну свободу.

Музична спадщина композитора охоплює широкий спектр жанрів. Крім симфоній, він писав опери, камерні твори, вокальні цикли, хорову музику та музику до театральних постановок і кіно. Його опера «Золотий обруч»  (https://www.youtube.com/watch?v=jjbiDb5iuMI&t=6s)(1930) заснована на повісті Івана Франка «Захар Беркут». У ній Лятошинський вдало поєднав фольклорні мотиви з модерністською музичною мовою. Твір прославляє боротьбу за свободу та національну гідність. Написані ним квартети (зокрема, Струнний квартет №4) – це тонкі, емоційно насичені твори, які продемонстрували віртуозність композитора у роботі з камерним ансамблем. Тріо для фортепіано, скрипки та віолончелі –один із найкращих українських камерних творів. Композитор писав складні, технічно насичені п'єси, такі як Прелюдії та Сонати, які розкривають багатство гармонії та ритму. Лятошинський створював музику до фільмів та театральних вистав, яка підсилювала драматизм і художню глибину постановок. Його хорові твори ґрунтуються на українських народних піснях і відзначаються багатством гармоній. Наприклад, хори «Заповіт» на слова Шевченка та вокальні цикли на тексти Лесі Українки.

Як диригент, Борис Миколайович виступав із провідними оркестрами, популяризуючи сучасну українську музику. Його діяльність сприяла інтеграції української культури у світовий контекст. Як педагог, він зробив величезний внесок у розвиток музичної освіти України. З 1922 року він викладав у Київській консерваторії, згодом став професором і завідувачем кафедри композиції. Серед його учнів – видатні композитори Валентин Сильвестров, Іван Карабиць, Віталій Губаренко. Як громадський діяч, Лятошинський у післявоєнні роки став одним із лідерів Спілки композиторів України, працював над організацією музичних фестивалів і конкурсів.

Інноваційність маестро полягала в тому, що він першим серед українських композиторів активно застосовував принципи модернізму, зокрема, імпресіонізм та експресіонізм. Композитор органічно вплітав українські народні мелодії у сучасну музичну мову, зберігаючи баланс між традиціями та новаторством. Його твори вирізняються філософською наповненістю, драматизмом і потужною емоційною силою.

Борис Лятошинський помер у Києві 15 квітня 1968 року. Похований на Байковому кладовищі – одному з найвідоміших некрополів Києва, де спочиває багато видатних діячів української культури, науки та мистецтва.

Лятошинський залишив величезну музичну спадщину, що налічує понад 200 творів. Його ім’я увічнене у назвах музичних шкіл, вулиць, конкурсів, премій.

 У 1995 році, до 100-річчя від дня народження композитора, Національна опера України поставила відновлену версію його опери « Золотий обруч».

Його музика залишається живою, нагадуючи про силу мистецтва навіть у найскладніші часи.

Інтернет-посилання:

1. Лятошинський Борис Миколайович

2. Лятошинський — композитор, якого мають знати всі українці

3. Борис Лятошинський: уривок з опери “Золотий обруч”

4. Борис Лятошинський: творчий портрет (фрагменти відео для ознайомлення)

5. Невизнаний геній української музики: хто такий Борис Лятошинський