«Нікуди не ходи без рушника»
25 травня у багатьох країнах світу відзначають День рушника. Свято започатковане шанувальниками творчості відомого британського письменника Дугласа Адамса, автора роману «Автостопом по галактиці», який у своїй книзі цілий розділ присвятив рушнику – одному з найкорисніших предметів для мандрівників.
Вперше День рушника святкували у 2001 році, через два тижні після смерті автора книги. Прихильники його творчості цілий день носили всюди з собою рушник, не розлучаючись з ним ні на хвилину, віддаючи данину пам’яті відомому письменнику, адже Дуглас всім радив: «Нікуди не ходи без рушника».
Відділ мистецтв Гончарівки не залишився осторонь цього свята. З нагоди Дня рушника наша працівниця провела акцію для дітей з України, які навчаються в польській школі. Школярам було запропоновано зобразити, як вони використовують рушник у повсякденному житті. Завдання розвеселило учасників. Вони не тільки показували, що у рушник можна загорнутися; розмахувати, подаючи сигнали лиха; зручно лежати під сонячними промінчиками, а ще й змайстрували морквину, лебедя та гойдалку з рушників.
Потім учні говорили про те, що значить рушник для українців. Виявилося, що у багатьох вдома, в Україні, є вишиті мамами, сестрами, бабусями, прабабусями рушники. Двоє рідних братів розповіли, що їх матусю вчила вишивати прабабуся Віра: «Перші хрестики поклала вона на полотно ще у школі. А от наша бабуся ніколи не вишивала і не любила цю справу. Усе, що вміє наша матуся передалось через покоління від прабабусі».
Бібліотекар презентувала дітям книгу, з якої вони дізналися про те, що раніше не було жодної хати, де б не вишивали жінки та дівчата. Адже рушники створювали затишок у хаті. У народі казали: «Хата без рушників, як родина без дітей», «Рушник на кілочку, хата у віночку». Ним вкривали хліб. Хліб-сіль на вишиваному рушнику – ознака гостинності українського народу. Без рушника не святкували ні народження дитини, ні весілля, а коли син вирушав у дорогу, мати дарувала йому рушник, як оберіг від лиха. Вона нагадала маленьким українцям, що український вишитий рушник – це святиня нашого народу, символ добра та любові.
Насамкінець, щоб трохи відпочити та розважитись, порозгадували українські загадки та пограли в гру «Піжмурки». Отже, учасники свята отримали багато інформації про традиції святкування Дня рушника, пообіцяли розповісти своїм друзям і знайомим. Захід пройшов цікаво, весело та подарував гарний настрій.
Інтернет посилання
