Херсон

Херсонщина – найтепліша область в Україні! Усі дороги на Південь ведуть саме до неї. Вона омивається двома морями. Це її ліси й плавні Геродот називав дивовижною Гілеєю. Херсон береже історію древніх римлян, греків, скіфів... Побудований він за наказом імператриці Катерини II у 1778 році. Як і в будь-якого іншого старого міста, у нього є свої таємниці, які він дбайливо зберігає. Почати хоча б з історії підземель: спочатку всі будинки Херсона будувалися з глини, яку брали прямо «у себе з-під ніг», що призвело до появи під сучасним містом великої мережі катакомб. У них донині виявляють деякі предмети побуту минулих століть.

Херсону є чим зацікавити і здивувати!


Архітектурні шедеври

Обличчя будь-якого міста – його архітектура. У Херсоні можна побачити зразки різних архітектурних стилів. Оскільки він виник першим серед нових причорноморських міст, то тут ви знайдете чисті зразки Катерининського класицизму: ворота Херсонської фортеці, Катерининський собор, будинки Фалєєва та Сенявіна. Якщо ви шукаєте Олександрівський класицизм, подивіться Арсенал на вул. Перекопській, дзвіницю Катерининського собору, Святодухівський собор, будинок Катасанова (Архієрейський). Шукаєте риси Миколаївського класицизму? Ідіть до обласної лікарні – зберігся весь комплекс.

Еклектики в Херсоні хоч відбавляй, до того ж замішана вона на різних стилях. Хоча класицизм у ній все ж домінує. Прекрасними прикладами неокласицизму служать будівлі обласного РАГСу (колишня Громадська бібліотека) і Краєзнавчого музею (Окружний суд). Неоренесанс – будівля художнього музею (Міська дума). Модерн – будинок Самуїла Писаренка в Покровському сквері. У ньому збереглися мармурові гвинтові сходи на 4 прольоти, закручені за всіма правилами середньовіччя.


Агропам’ятники Херсонщини

Якщо ви любите поєднувати приємне з корисним і не проти тандему відпочинку з вивченням аграрних пам'яток, Херсонщина – ідеальний варіант. Це єдиний регіон в Україні, який омивається трьома морями – Чорним, Азовським і Каховським. І те, що останнє, насправді, є лише грандіозним водосховищем, не має принципового значення.

Велика кількість сонця, м'який клімат і завзята фермерська праця творять чудеса. Херсонські кавуни й помідори – національний бренд. А ще наша область незмінно асоціюється з виноградом, відмінними винами та іншими дарами садів і ланів. До речі, найбільше у країні низькотемпературне сховище овочів теж знаходиться в Херсонському регіоні. Загалом, у нас, де сонячно 275 днів на рік, навіть найсміливіші аграрні мрії та проєкти зазвичай втілюються.


Мистецтво на вулицях міста

У Херсоні існує цікавий вид вуличного мистецтва – театр живих скульптур «Living stone». Художники та скульптори – організатори цього театру Анатолій Братченко, Андрій Сопельняк і Роман Соломчак – починали все, як хобі, але з часом це перетворилося на щось більше. Цим незвичайним мистецтвом можна прикрасити будь-яке свято.

Херсон не назвеш містом із розвиненим урбанактивізмом, але його зародки тут безумовно є. Одним із найбільш яскравих проєктів останніх років у місті став «Урбан Сад» (Urban CAD) – відкритий майданчик, де організовують лекції, фестивалі, концерти тощо. З'явився він майже спонтанно. У 2017 році група молодих херсонських підприємців, вивчивши досвід інших міст, вирішила створити в місті принципово новий культурний простір, ревіталізувавши одне з численних промислових підприємств.

Для Херсона не є чужим урбаністичний феномен XXI століття – стрітарт. Він став одним із найвідоміших напрямів у сучасному мистецтві. До нього належать графіті, трафарети, постери, мурали (живопис на архітектурних спорудах) тощо. Багато в чому стрітарт схожий на графіті, проте не обмежується ним. Сьогодні художники використовують стіни, невеликі будови й інші поверхні на вулицях, щоб заявити про себе, розповісти про проблеми, прикрасити своїми творіннями «втомлені» фасади. Одна з особливостей стрітарту – спроба охопити якомога більшу аудиторію. Це мистецтво, яке вступає в діалог із міським середовищем. Художник повинен відчувати місце й створювати роботу під нього. Тому стрітарти зазвичай не повторюються. Головне в них – не форма, а зміст. Автори хочуть не просто намалювати красиву картинку, а закласти до неї глибокий сенс, змусити перехожих замислитися над певною проблемою в місті, країні або в світі.

У Херсоні ви неодмінно знайдете дійсно хороші унікальні приклади стріт-арту. Їх так багато, що можна проводити цілу артекскурсію містом. Відповідальність за яскраві малюнки на херсонських стінах бере на себе «ВакциНація» — apтгpупa з трьох молодих художників, які вже давно вийшли за межі рідного міста й «вакцинують» стіни по всій Україні та ближньому зарубіжжю. Ревіталізація простору в Херсоні триває...

Стімпанк можна вважати технологією, що заснована на принципах механіки, які досягли високих ступенів розвитку: паровози, паробуси, парові екіпажі, дирижаблі, примітивні аероплани, роботи та інші загадкові механізми, зроблені з клепаного металу, мідних труб і дерева.

Новий імпульс цього мистецтва до нашого міста вніс Сергій Демченко, художник-скульптор із Білозерки (Херсонська обл.), для якого стімпанк – улюблене хобі. Перша ж його робота – «Тріо сталевих музикантів» (2005) на Привокзальній площі – відразу стала однією з візитівок Херсона. Представник нового для міста сучасного мистецтва запропонував невелику, але дуже оригінальну виставку своїх робіт під назвою «Зоокуток планети Залізяка». Диво-звірятка справили величезне враження як на малят, так і на дорослих. Адже це дійсно диво – із простого металобрухту створити витончений та стильний твір мистецтва. До того ж деякі з них ще й рухалися. Влітку 2019 року в Херсоні з'явився парк металевих скульптур, який миттєво був прозваний місцевими жителями «Парком Юрського періоду». Не складно здогадатися – чому...


Херсонщина в живописи

Відомо, що характер народного і професійного мистецтва формує природне середовище. Майстрам Таврії поталанило, адже вони мають такі неповторні, різнобарвні краєвиди. Три моря — Чорне, Азовське, Каховське плюс Лиман і Сиваш. На Херсонщині безліч малих річок і, звичайно ж, могутній Дніпро, але степ – найголовніший образ краю.

Великою мірою художнє життя Херсонщини минулих століть було далеко не бідним,а серед молоді претендентів нараховувалося достатньо, та вони шукали своєї долі за межами домівки. Багато з них стали відомими художниками, якими пишається Україна. Сьогодні ці імена ми не відриваємо від мистецького літопису Таврії, бо їх світогляд сформований на нашій землі, а твори, своєю чергою, формували наступні покоління херсонських митців. Це передовсім М. Скадовський, М.Андрієнко-Нечитайло, Ю.Михайлів, М.Жук, О.Шовкуненко, І.Шульга, О.Ворона та інші.

На початку XX століття художнє життя півдня України стало ще активнішим. У цей період виникають нові напрями в мистецтві та мистецькі об'єднання, а Херсонщині судилося взагалі стати своєрідним центром народження авангарду. Хто вивчає виникнення й подальшу його долю, тому добре відомі імена світового значення: братів Бурлюків, В.Баранова-Росіна, Ю.Михайліва, О.Кручоних, М.Андрієнка, які перші творчі кроки зробили на Херсонщині. Тут вони пройнялися традиціями та піднеслися до вершини небаченої слави.

Нeoдноразово пeйзaжі Xepcoна й Xepcoнcькoї oблacті були відображені нa кapтинax відомиx xудoжників, які кoлись бували у нaшому кpaї.

Знаменитий художник-мариніст Іван Костянтинович Айвазовський (1817-1900), коли гостював у Фaльц-Фeйнів, у маєтку Пpeoбpaжeнкa (c. Kpacний Чaбaн Xepcoнcькoї oбл.), створив декілька прекрасних мopcькиx пeйзaжів. Побував він і в Херсоні. Його остаточно зачарувала природа нашого краю, особливо Дніпро. Недалеко від Олешок ним була написана картина «Очерет на Дніпрі».

Гостював у нaшому місті й інший представник образотворчого мистецтва, пepший в іcтopії pосійського живопису мaйcтep міського пейзажу – Федіp Якoвич Aлeкcєєв. У наші краї йогo відрядили «для снятий видoв мecтнocтeй», які в 1787 році відвідалa Кaтepинa II. Подорож тривала 2 роки. У Херсоні біля Кaтepинінcькoгo coбopу він cтворив відому aквapeль «Плoщa в Xepcoні».

Пізнішe, нa ocнoві цієї aквapeльнoй paбoти, xудoжникoм булa нaпиcaнa кapтинa мacлoм «Bид Xepcoна», яка дo початку XX ст. зберігалася у пeтepбуpзькій Aкaдeміі мистецтв. Але в 1913 році, завдяки клопотанню диpeктopа xepcoнcькoгo музeю старовини панa Bіктopa Гoшкeвичa й меpa міста Блaжкoвa, кapтину було пepeдaно до Xepcoна. Зараз вoнa зберігається у Xepcoнcькoму кpaєзнавчому музeї.

Мальовнича Херсонщина стала об'єктом і для творчості таких херсонських художників: Володимира Чуприни, Георгія Курнакова, Івана Беліча, Віктора Трапенока, Анатолія Платонова, Володимира Гончаренка, Олександра Бережного.


Квартира-музей Машницького

  • Якщо поцікавитися, коли в Україні з'явився перший музей сучасного мистецтва, то здебільшого трапляється інформація про відкритий у 2005 році приватний Музей сучасного мистецтва (він і зараз працює на Подолі в Києві). І мало хто знає, що херсонський Музей сучасного мистецтва було створено ще раніше. Звичайно, сьогодні музеєм складно здивувати, але цей – особливий. Отже, коли його створювали в 2004 році, подібних музеїв сучасного мистецтва в Україні (принаймні, так стверджують його засновники) не було. Він приватний, розташувався у звичайній квартирі простісенького будинку. Зовні будинок №51 на проспекті Ушакова виглядає, як звична всім нам «хрущовка». Кілька під'їздів, п'ять поверхів, невеликий двір. Будували в 1960-і на замовлення Спілки художників СРСР. На першому поверсі облаштували майстерні для скульпторів, на другому і третьому – поселили художників, а ще вище облаштували галереї для живопису і майстерні. Саме тут, у першому під'їзді, в квартирі № 8, знаходиться херсонський «Музей сучасного мистецтва».

    Офіційне відкриття музею відбулося 5 березня 2004 року – виставкою «Колекція». Свої роботи презентували тоді два десятки українських авторів, які працювали в різних напрямах. Знайомства з новими тенденціями, іменами, і все – у домашній невимушеній обстановці. Дійсно, це було музейною революцією для Херсона.

    Музей приваблює молодих поетів, художників і музикантів. Тут проводяться виставки, перформанси, презентації авторських проєктів художників з різних регіонів України, а ще – конференції, благодійні акції, музичні вечори. Як кажуть організатори, кількість таких заходів наближається до сотні.

    Ця квартира пов'язує двох відомих і за межами України художників нинішнього століття, яких можна назвати видатними аномаліями, – Поліну Райко і Станіслава Волязловського. Спадщину цих майстрів намагається зберегти херсонський художник В'ячеслав Машницький.

  • Поліна Райко (15.05.1928 – 15.01.2004) – українська художниця-самоучка. У 69 років почала малювати на стінах спорожнілого будинку. Жінка розписала будинок в Олешках (до 2016 – Цюрупинськ). Хвіртки, паркани, стіни семикімнатного будинку й ворота покриті зображеннями радянської, язичницької та християнської символіки, оповідаючи про історію життя художниці. Приватний будинок Поліни Райко В'ячеслав Машницький хоче врятувати від руйнування, і для цього створив благодійний фонд. У фонда Поліни Райко з'явився сайт, де В'ячеслав демонструє фото минулих виставок, робить звіти про події в музеї і збирає гроші на реставрацію будинку. Крім того, що фонд Райко займається підтримкою локальних ініціатив, він ще взяв під патронат музей Машницького. Хоча в житті музей і фонд – це і є сам Машницький.

  • Станіслав Волязловський (14.10.1971 – 8.01.2018) створив стиль, який він сам назвав «шансон-арт», і прославився приголомшуючою концентрацією побутового кітчу в своїх роботах.

    У 2000-х роках у Херсоні був учасником об'єднання «Р.Е.П.» та клубу «Тотем», у 2010-х – групи «Рапани». З 2007 року співпрацював із галереєю Риджина, у стінах якої відбулися дві персональні виставки: «Шансон Арт» (видано каталог, 2008) та «Кіоск між двома вежами» (2011). Твори художника брали участь у виставках у Бельгії, Великобританії, Німеччині, Ізраїлі, Литві, Росії, США, Україні, Франції, Хорватії, Швеції. Учасник Московської бієнале (2009). Учасник ярмарків «Арт Москва» (Москва, 2007), Armory Show (Нью-Йорк, 2008, 2011), ARTISSIMA (Турин, 2008), Art Basel (Базель, 2011), VIENNAFAIR (Відень, 2013), Viennacontemporary (Відень, 2017). У 2010 році став переможцем міжнародного конкурсу живопису й отримав премію імені Казимира Малевича.

    Його роботи – у колекції Сінді Шерман, а також в інших приватних колекціях в Росії і за кордоном.


Херсонщина в об’єктиві

Звичайно ж, прекрасний південний край ніяк не могла оминути своєю увагою така галузь, як кіноіндустрія. Херсон і херсонці брали активну участь у створенні багатьох шедеврів кінематографії. Тут мoжна знaйти відмінні лoкaціі для зйомoк кінoфільмoв: уpбaніcтичні пeйзaжі, мope, річка, пpeкpacні степові пeйзaжі, ліс та навіть пуcтеля!

Вперше Херсон «засвітився» на кіноекрані в 1939 році. Бригада Української студії кінохроніки приїхала до Херсону й почала зйомки документального фільму, присвяченого 80-річчю народного поета й художника Північної Осетії Коста Хетагурова. Фільм «Коста Хетагуров» складався з двох частин. Перша була заснована на документах про життя і громадську діяльність Хетагурова в Херсоні. У другій йшлося про те, як в місті шанують пам'ять поета. Стрічка була створена режисером А. Козаковим. Її оригінал зберігається зараз в Українському архіві кіномистецтва під номером 96.

«Зіркою» екрана Херсон став у 1958 році, коли всі кінотеатри країни демонстрували пригодницький художній фільм «Олеко Дундич» (режисер – Леонід Луков). Це картина про Першу кінну армію, в якій воював югослав Олеко Дундич. Щоб знайти місце для зйомок фільму, було оглянуто понад 20 міст. Режисер зупинився на Херсоні. У квітні 1957 року знімальна група прибула до нашого міста. Здебільшого зйомки проходили в старій частині Херсона. Забудовану декораціями Привозну площу (зараз – район фабрики «Красень») навіть старожили насилу впізнавали. Будівлю денікінської контррозвідки кіношники «розташували» в старовинному будинку на вулиці Дзержинського (тепер – Віктора Гошкевича), 15. А резиденцію білогвардійців – у колишньому приміщенні нашої бібліотеки (зараз – міський РАГС, вулиця Торгова). У масовках брали участь не тільки артисти місцевого театру, а й городяни. Прокат фільму «Олеко Дундич» мав один із найбільших касових зборів, у чому є й заслуга Херсона.

Для екрана 60-х років ХХ століття характерною є велика кількість історичних та казкових фільмів. Однією з таких стрічок стала казка «Чарівна лампа Аладіна» (режисер – Борис Рицарев). Розповідає виконавець головної ролі Борис Бистров, нині актор московського Театру імені Єрмолової: «Казковий Багдад знімали на мисі Херсонес. На березі моря було побудовано величезне бутафорське місто. Потім були павільйонні зйомки на Ялтинській кіностудії. А піски пустелі розшукали в... Херсонській області, біля міста Нова Каховка. До речі, там одночасно з нами знімали й "Невловимі месники" (режисер – Едмонд Кеосаян). Це було влітку 1966 року. Ми навіть жили з ними в одному готелі».

У фільмі режисера Вілена Новака «Вторгнення» (1980) Херсон постав на екрані «волжанином» через морози в Росії, які настали завчасно й зірвали графік зйомок. Незважаючи на цю випадковість, наше місто представлено на екрані у великому обсязі. Цьому сприяв сценарій: героїня фільму, бажаючи похвалитися своїм кавалером, веде його майже через усю стару частину Херсона.

Для екранізації детективу «П'ять хвилин страху» (1985) режисер Андрій Ладинін теж обрав Херсон. Знімальна група працювала переважно на вулицях Кірова (тепер – Лютеранська), 40 лет Жовтня (Університетська) та Карла Маркса (Потьомкінська).

У ті роки при великій кількості кінофабрик особливою повагою серед кіноглядачів користувалася Українська студія хронікально-документальних фільмів. Вона зняла та випустила у прокат два документальні фільми, присвячені нашому місту. Перший був приурочений до 200-річчя і називався досить лірично: «Херсона далечинь блакитна», хоча постав перед херсонцями як звіт досягнень міста у промисловому й цивільному будівництвах. А ось стрічка режисера Леоніда Букіна (1986) «Такі далекі, близькі дні» хоч і присвячена подіям Другої світової війни, але представляє місто об'ємно й красиво.

Кажучи про Херсон, як про героя кіноекрана, не можна не згадати про навчальне вітрильне судно «Товариш». Це було б несправедливо до колишньої реліквії нашого міста, на кормі якого красувався литий напис «Херсон» (порт приписки). Знаменитий вітрильник «знявся» майже у 30 фільмах. Його палуба перетворювалася на знімальний майданчик таких художніх фільмів, як «Червоні вітрила» («Мосфільм», 1961 рік, реж. – Олександр Птушко), «Острів скарбів» (к/ст. ім. Горького, 1971 рік, реж. – Євген Фрідман) , «Капітан Немо» (Одеська к/ст., 1975 рік, реж. – Василь Левін), «Бунтівний Оріон» (к/ст. ім. Довженка, 1979 рік, реж. – Євген Шерстобитов).

Останній з дуже відомих художніх фільмів, який знімали на вулицях Херсона, – стрічка Бориса Квашньова «Америкен бой» (студія «УНІВЕКС», за участю к/ст. «Укртелефільм», 1992 рік). Частина зйомок проходила в готелі «Фрегат». У кадр також потрапили набережна на проспекті Ушакова, кінотеатр «Україна» та залізничний вокзал.


Знамениті херсонці

З Херсоном тісно пов'язана доля багатьох відомих у світі митців. Серед них – актори й кінорежисери, співаки, популярні телеведучі. Вони провели своє дитинство тут: грали в хованки і каталися на самокатах херсонськими вуличками, купалися на херсонських берегах Дніпра.

Видатні херсонці прославляють своїми досягненнями не лише наш сонячний край, а й Україну загалом.

Актори та кінорежисери

Знамениті естрадні співаки

Хореографи


Херсонщина фестивальна

  • Культурний календар міста рясніє яскравими фестивалями! Більшість із них – традиційні, на які приїжджають гості не тільки з інших регіонів, а й з-за кордону. І проходять вони цілий рік.

    Окрім театрального, пісенного, джазу і бандуристів, тут ще є фестиваль байкерів, екофестиваль, фестиваль туристичної журналістики України, фестивалі, присвячені кавуну (а куди ж без цієї відомої херсонської ягоди?!), рибальству, сімейному колориту й традиціям. І це далеко не весь перелік.

  • Головний весняний фестиваль у місті – «Мельпомена Таврії». Тим, хто знайомий з давньогрецькою міфологією, нескладно буде здогадатися, що подія присвячена театральному мистецтву нашого регіону. Це один із найяскравіших фестивалів південної України, заради відвідин якого до Херсона з'їжджаються тисячі шанувальників театру. Час проведення припадає на середину травня, місцем традиційно є Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр імені М. Куліша. Учасники театральної події – місцеві й приїжджі актори (як правило, із сусідніх країн – Молдови, Румунії, Білорусі, Польщі), що представляють прем'єрні театральні постановки.

  • Чудовою за своєю яскравістю програмою може похвалитися «ХерсON ФЕСТ», що проводиться на початку травня на набережній Ушакова. Він присвячений вуличнії їжі та мистецтву – саме тому подія вражає своєю програмою. Вона включає в себе дегустації страв вуличної кухні, музичні концерти, танцювальні та театралізовані вистави, шоу аніматорів, вуличні мистецьки виставки, майстер-класи, лекції. Кухня представлена ​​найрізноманітніша – від американських хот-догів до українських вареників. Також тут можна насолодитися різними напоями – зокрема, крафтовим пивом і авторськими винами від різних виробників (у тому числі й від фермерів).

  • «Острів Різдва!» – ще один цікавий фестиваль, який проходить у Херсонському обласному академічному музично-драматичному театрі імені М. Куліша. У цей час тут проводяться музичні концерти, театралізовані і танцювальні вистави, художні виставки, які демонструють юні таланти. Як нескладно здогадатися, дати проведення випадають на час перед різдвяними і новорічними святами – середину грудня. Фестиваль має конкурсний характер, учасниками ж стають учні та випускники православних парафіяльних шкіл Херсона.

  • Шанувальникам кіно варто відвідати Херсон у вересні, коли проходить фестиваль «Кінокімерія». У рамках цієї кіноподії у кінотеатрах міста демонструються прем'єри фільмів від режисерів із різних країн. Жанри кіно та метраж нічим не обмежені, фестиваль має конкурсний характер.

  • Любителі літератури відчують себе, немов риба у воді, на фестивалі «Книжковий Миколай», який обрав місцем свого проведення кіноконцертний зал «Ювілейний» (останній фестиваль, що відбувся 2019 року, проходив у ТРЦ «Фабрика») у середині грудня. У цей час тут можна придбати книги та послухати літературні читання.

  • Тим, хто любить фестивалі-конкурси, в яких усю свою майстерність показують юні обдарування, буде цікаво на фестивалі «Чорноморські ігри». Він проводиться на початку серпня не тільки в Херсоні, але й у місті Скадовську. Його учасники приїжджають з усіх куточків України.

  • Ну, а тим, хто вважає за краще живопис і декоративно-прикладне мистецтво, буде цікаво відвідати подію, яка має назву «Таврійський тиждень мистецтв (Tavria Art Week) "Забалка"». Це прекрасний арт-фестиваль, у рамках якого проводяться різноманітні виставки, майстер-класи, консультації. Дні відкриття і закриття фестивалю збагачені шоу-програмою, цікавими фотосесіями. Тут можна познайомитися з різними техніками ремесла й живопису – наприклад, макраме, технікою ебру та багатьма іншими. Що стосується дати та місця проведення фесту: дата припадає на початок грудня, місцем традиційно є наша бібліотека.


Книжковий ряд

Періодичні видання

  1. Херсон = Kherson: комплект цв. открыток/ фотогр. Тарасенко - Херсон : Петръ и Павел, [200-]. - Комплект открыток с текстом на рус., англ., нем. и фр.. - 1 обл. (10 отд. л.) с.
  2. Сосна Анастасия. Херсон "засветится" в кино [Текст] : [о съемках фильма "Охотник за караванами" на территории вертолет. части] / А. Сосна // ТелеКомпас "Гривна". - 2010. - N33(12-19 авг.). - С. 1
  3. Иванов-Остославский Павел. Херсон - "Город, построенный для славы"! [Текст] : [о выставке "Город, рожденный для славы" в Херсон. краевед. музее, которая расскрывает "Екатерининский" период истории города] / П. Иванов-Остославский // Булава. - 2008. - N49(4 дек.). - С. 5
  4. Мазур Сергей. Херсон - в новом ракурсе [Текст] / С. Мазур // Вгору. - 2011. - N 37(15 верес.). - С. 6
  5. Григор'єва Лідія. Херсон - місто будівельників! [Текст] : [про відзначення проф. свята] / Л. Григор'єва // Будівельник. - 2007. - N8(верес.). - С. 1,2.
  6. Херсон - осередок аматорського кінематографу [Текст] : [про IV Міжнар. фест. непроф. кіно "Кінокімерія"] // Булава. - 2009. - N43(22 окт.). - С. 9
  7. Лубчак В. «Я ще нічого не досягнув» : [бесіда з гостем «Нового дня» М. Барських] // Новий день. – 2010. - 4 лют. (№ 6). – С. 24.
  8. Вільні люди Старої Збур'ївки : [інтерв'ю з херсонським режисером Р. Бондарчуком, який створив документальне кіно про життя людей Старої Збур'ївки Голопристанського р-ну] // Вгору. - 2015. - 3 груд. ( № 49). - С. 4. : фото.
  9. Гунько О. Роман Бондарчук: "Якщо треба для справи - можна спати в мішку, їсти консерви і пити воду з річки" : [режисер Р. Бондарчук провів майстер-клас по створенню ігрового та документального кіно] / О. Гунько // Вгору. - 2013. - 31 січ. (№ 5).- С. 4 : фото.
  10. Європейська прем'єра і - приз! : [документальна стрічка "Українські шерифи" херсонського режисера Р. Бондарчука отримала нагороду на Амстердамському фестивалі документального кіно IDFA] // Вгору. - 2015. - 3 груд. (№ 49). - С. 1-2. : фото. 
  11. Наш земляк – учасник поп-группы : [А. Мех из Новотроицка] // Гривна СВ. – 2010. - № 36.
  12. Бондаренко А. Сергей Полунин. Гений балета [Електронний ресурс] : [о 26-летнем танцоре Лондонского королевского балета] / А. Бондаренко // Viva! Украина! - 2016. - № 16 (23 авг.). - С. 28-29. : фото.
  13. Свирида Н. Віктор Романченко: «Якщо ви дійсно талановиті – все у ваших руках» : [інтерв’ю з переможцем «Х-фактору»] / Н. Свирида // Гривна. – 2012. – 12-19 янв. (№ 3). - С. 11.
  14. Шаг вперед : Светлана Тарабарова : [інтервью певицы и композитора] / Ирина Татаренко // Viva! Украина !. - 2013. - № 12 (11 июня). - С. 32. : фото
  15. Фантазер и металл [Текст] // Ключи. - 2016. - N 50(7 дек.). - С. 16 Інформація про С. С. Демченка, майстра химерних залізних конструкцій з м. Херсона.
  16. Вибух щастя у "Цеху" [Текст] / записала Л. Жарких // Вгору. - 2014. - N 51(18 груд.). - С. 4 Інтерв'ю з С. С. Демченком, майстром химерних залізних конструкцій з м. Херсона.
  17. Савченко Марина. На Херсонщині з'явився динозавр [Текст] / М. Савченко // Каховська Зоря. - 2019. - N 27(4 лип.). - С. 5 Інформація про нову скульптуру з автомобільних запчастин, яку створив С. Демченко, майстер химерних залізних конструкцій з м. Херсона.

Календарь событий

      1
2 34567 8
9 10 11 12131415
16 171819202122
23 242526272829
30