На мапі світу існують місця, де сьогодення легко та гармонійно сплітається з минулим – саме таким вимальовується місто Львів. Колишня столиця Галицько-Волинського князівства, яка розкинулася біля підніжжя Замкової гори, заснована 1256 року. Назвав місто великий князь Данило Галицький на честь свого сина Лева.
Самобутність та оригінальність Львова створили ідеальний образ міста-музею, де знаходиться величезна кількість пам’яток культури.
Львів – одне з найпрекрасніших міст України! Тут відчувається європейський шарм, любов до краси й гармонії. Життя в місті тече з якимось величним спокоєм. На вулицях панує романтичний, дещо сентиментальний настрій.
Відвідавши Львів, ніби потрапляєш у казку: вузькі вулички, облямовані старовинними будинками, та незабутні аромати кращої львівської кави... Це місто, яке неможливо забути і яке назавжди залишається в серцях тих, хто хоча б раз побував тут.
Свою горду назву Львів носить вже не одне століття. Царя звірів можна зустріти скрізь – на лавочках, будинках, дверних ручках, у вигляді малюнків, скульптур тощо. Дослідники стверджують, що через кількість лев'ячих зображень Львів навіть може претендувати на внесення до Книги рекордів Гіннеса. І не дивно, адже в місті можна побачити близько 4,5 тисячі левів, і кожен із них має свою унікальну історію.
1. Вартові Порохової вежі
Вхід у Порохову вежу, одну з найвідоміших львівських фортифікаційних споруд, прикрашають дві лев’ячі скульптури з білого мармуру, виготовлені в XIX ст. Але сюди вони потрапили вже у повоєнні часи. До цього леви знаходились у Відні й були вивезені з Австрії радянськими військами.
2. Леви «Віденської кав’ярні»
У будинку за №12, що на проспекті Свободи, з 1829 р. діє найстаріший заклад міста – «Віденська кав’ярня». Від самого початку ця будівля була спроєктована як кав’ярня. Головною окрасою будинку вважається фасад із декількома зображеннями левів.
3. Лев Лоренцовича
Це один зі старожилів міста. Він мешкає у Львові вже понад 4 століття. Зараз його можна побачити в Італійському дворику (площа Ринок). Прізвисько лев отримав від міського радника Яна Лоренцовича, який врятував від крадія самого бургомістра.
4. Венеціанський лев
Будинок №14, що на площі Ринок, збудований у 1589 р. на замовлення консула Венеції Антоніо Массарі. Саме він забажав, щоб вхід над порталом прикрашав крилатий лев – герб Венеції.
5. Вартові ратуші
Вхід у ратушу леви прикрашали ще в XVII ст. Скульптури, які можна бачити зараз, були виготовлені в 1939-40 рр. за зразком Т. Баронча. Їх вирізьбив львівський скульптор Євген Дзиндра. У 1990 р. герби на щитах були перероблені Петром Дзиндрою.
6. Лев-флюгер
Цього лева можна сміливо назвати рекордсменом, адже він розташований найвище за всіх (415 м над рівнем моря). Його зображення прикрашає флюгер, який знаходиться на Замковій горі.
7. Леви закоханих
Ці леви з’явилися у Львові у 2008 році. Композиція, що являє собою двох левів, які тримають на ланцюгах дерев’яну дошку, була створена умільцями «Товариства Залізного Лева». Найромантичніша лавка Львова розташована на площі Ринок.
8. Родина левів
У Львові є будинок, який, за підрахунками місцевого дослідника, прикрашають 99 левів. Його можна знайти за адресою: проспект Свободи, 11. Завдяки цьому будинку згадана вулиця стала другою за кількістю левів. Їх тут 211.
9. Кам’яниця «Під левом»
Згадана кам’яниця зараз знаходиться на площі Катедральній, 2. Вона була збудована у XVIII ст. як житловий будинок. Головною окрасою будівлі є скульптура лева, яка розташована на 2-му ярусі фасаду. Вчені припускають, що вона була створена скульптором Павлом Евтельє у 1844 році. Свого часу тут знаходилося Львівське фотографічне товариство.
10. Шоколадні леви
Столиця Галичини здавна славилася солодощами. Крім того, у Львові регулярно відзначають Національне свято шоколаду. Та навіть якщо вам не вдасться відвідати цю урочистість, пам’ятайте, що ви завжди зможете придбати в одній зі львівських майстерень шоколаду солодку фігурку лева.
Архітектура Львова
Багатством Львова завжди була різноманітність етнічних, національних та релігійних громад, якої не зустрічається в жодному іншому європейському місті. Упродовж багатьох століть тут мешкали поляки, українці, німці, євреї, вірмени, шотландці, валахи, угорці, чехи, греки. У Львові асимілювалися нащадки італійських, швейцарських та німецьких архітекторів, які приїжджали сюди на заробітки, створюючи неповторні архітектурні ансамблі, храми, житлові будинки.
Львів нагадує полотно художника-імпресіоніста з різноманіттям відтінків, що зливаються в живу, соковиту й хвилюючу картину. У неї вплетені храми і палаци, музеї і парки, театри і кав'ярні, легендарна львівська бруківка і квіткові вазони, неповторний місцевий діалект і розмірений життєвий ритм.
Архітектура Львова складалася віками, і кожна з епох вносила у його панораму нові своєрідні барви. Поширенню культурних взаємозв'язків сприяли жваві міграційні процеси в середовищі талановитих будівельників та майстрів живопису. Львів поєднує у собі безліч різних культур, які, органічно переплітаючись, створюють його власну, неповторну культуру.
Будинок-кросворд мав усі шанси стати черговою безликою житловою будівлею міста, але автор проєкту (Сергій Петлюк) зробив його досить оригінальним та незвичним. Окрім того, даний кросворд не є просто стилізованим малюнком, а справжньою головоломкою: раніше у Львові розповсюджувалися буклети із завданнями до розв’язання даного кросворду, або ж ви могли просто дочекатися темряви, і коли увімкнеться освітлення стіни, букви, нанесені спеціальною фарбою, почнуть відображатися у клітинках. Висота малюнку становить 30 м, а ширина – 18 м.
2. Дім-стіна (вул. Пекарська, 34)
Львів може похвалитися не одним плоским будинком. Усі вони мають архітектурну особливість: один із кутів дому – незвично гострий. Відтак, якщо дивитися з певного ракурсу, коли одна з граней будинку прихована від спостерігача, створюється ілюзія, ніби будівля плоска, тобто має тільки одну стіну – фасадну. Проте плоский будинок на вул. Пекарській називають «найплоскішим» будинком Львова. Він був збудований таким чином, що його фасади утворюють між собою гострий кут у 45 градусів зі зрізаною вершиною. Якщо зупинитися неподалік від цього кута, то виникає оманливе враження, ніби увесь дім – суцільна стіна. Така форма будинку – не дивацтво архітектора. У той час земля у місті була дуже дорогою, тому власники мусили виживати на тому, що є, і будували будинки-«трикутники».
3. Пластиліновий будинок (вул. Цетнерівка, 16)
Оригінальним витвором архітектурного мистецтва початку ХХІ століття є «пластиліновий будинок», який трохи нагадує роботи каталонського архітектора Антоніо Ґауді з Барселони. Розташований будинок недалеко від Личаківського парку. Колись звичайна вілла 30-х років ХХ століття після того, як теперішній власник будинку замовив реконструкцію у львівського архітектора Миколи Сеника, отримала кардинально новий вигляд.
4. Будинок-замок. Палац Сосновського (вул. Генерала Чупринки, 50-52)
Окрасою вулиці Генерала Чупринки є будівля за здвоєним номером 50-52. Дві номерні частини будувались у два етапи. Один будинок призначався для здачі в оренду, а другий – на зразок середньовічного замку з фігурою лева в городці – спроєктував для себе Юзеф Сосновський. Цікаво те, що особняк і зараз використовується за призначенням – у його квартирах живуть звичайні люди. Будинок збудований у псевдоготичному стилі з елементами венеціанської готики. Цікавим в архітектурному плані є великий наріжний балкон-лоджія з елементами, що нагадують венеціанські палаццо.
5. Будинок-циліндр (навпроти ринку «Шувар»)
Зведений на Сихові будинок-циліндр є однією з найгротескніших новобудов Львова. Будувати його почали ще 2008 року, і сьогодні він має 16 поверхів. Своєю формою цей будинок нагадує кекс із порожньою серединкою, а всередині нього – круглий двір-колодязь.
Цікаві факти про Львів
Голлівуд замовляє спецефекти для своїх кінофільмів саме у Львові. Такі популярні голлівудські фільми, як «Гаррі Поттер», «Халк», «Спайдермен» отримали своє програмне забезпечення у Львові. Львівські IT-спеціалісти працюють на замовлення голлівудської кіноіндустрії від 2004 року.
Львів – місто музики. Саме тут було створено легендарний рок-гурт сучасної України – «Океан Ельзи». Звідси розпочинали свою музичну діяльність гурти «Скрябін», «Плач Єремії», «Брати Гадюкіни» та інші.
У Львові відбувся перший український футбольний матч. Сталася ця знаменна футбольна подія 14 липня 1894 року у Стрийському парку. Зіграли між собою дві команди – Львова та Кракова. Львів’яни здобули чисту перемогу.
Львів – винахідницьке місто. Саме у місті Лева вперше в історії винайшли гасову лампу, запустили першу повітряну кулю, започаткували перший готель, запустили перший трамвай, зустріли перший в Україні потяг, заснували перший професійний театр та відкрили першу школу.
У Львові встановлено єдиний в Україні пам’ятник Пабло Пікассо. Також Львів славиться своїми оригінальними неповторними скульптурами – пам’ятник усмішці, скульптура-рюкзак, пам’ятник сажотрусу.
Львів – друге за перспективою місто в Україні (перше у Києва) щодо розвитку IT-технологій. У цій сфері працює понад 11 тисяч ІТ-спеціалістів, які мешкають у Львові. До слова, львівським ІТ-програмістам належить винахід мобільного додатку «Скайп».
Львів фігурує у Всесвітній Книзі рекордів Гіннеса. Зокрема, у Львові відкрили перший у світі Музей сала, де зберігається найбільше серце-сало: його товщина – 55 см, висота – 85 см. Також у Львові на щорічному міському Святі пампуха, яке проходило взимку 2010 року, організатори і учасники виклали малюнок із використанням понад 7 тисяч пампушок. Розмір малюнку – 4 на 10 м. Ця подія теж потрапила до Книги рекордів світу.
У Львові існує вулиця з кількома назвами. І її родзинкою є те, що назви додаються кожного року. Колишня львівська вулиця Архівна тепер іменується як Бергмана, Фелліні, Трюффо, Іллєнка, Параджанова і Тарковського.
Львів – це маленький Париж, Львів – близнюк Праги, Львів – це старенький Краків і… Львів – це темпераментний Лондон. Саме Львів називають Другим Туманним Альбіоном Європи. Тому що у Львові випадає найбільше в Україні дощу. Львів’яни навіть прижартовують: «У Львові дощ почав падати ще 1256 року» (перша архівна згадка про місто Лева).
Перший мазохіст народився у Львові. Таке поняття, як мазохізм, має прямий вихід зі Львова. Саме тут народився, жив і працював знаний у всьому світі Леопольд Фон Захер Мазох, відомий своїми неординарними вподобаннями та інтересами. Завдяки йому й пішов сам термін «мазохізм».
Львів'яни не без гордості розповідають, що в їхньому місті є «друга статуя Свободи», але, на відміну від нью-йоркської сестри, вона ніби «сидить» на даху Музею етнографії та ще й в обіймах двох чоловіків. Насправді це – символ ощадливості й банківського успіху. Автором львівської скульптурної групи є Леонард Марконі. Встановили її на будівлі Галицької ощадної каси наприкінці XIX століття. У радянські часи у Львові жартували, що «в СРСР навіть Свобода сидить».
За час свого існування Львів побував частиною 8 держав: Галицько-Волинського князівства, Австро-Угорської імперії, Польщі, Росії, під нацистською окупацією, ЗУНР, СРСР і незалежної України. Саме цим зумовлена дивовижна еклектичність міста, яка проявляється у всьому: в архітектурі, кухні та навіть місцевих діалектах.
Перший в Україні журнал мод родом зі Львова. «Вісник мод паризьких» публікувався польською мовою 1-го та 16-го числа кожного місяця, згодом – раз на два тижні, у четверг. Налічував спершу чотири, потім вісім чорно-білих сторінок, а також кольорову вставку з малюнками найпопулярніших костюмів роботи львівського графіка Кароля Ауера, чеха за походженням. Обов’язково подавалися викрійки з порадами для кравчинь.
Музеї
Львів – володар величезної кількості музеїв, присвячених майже всім сферам життя: історії, краєзнавству, зброї, медицині, книгам, аптечній справі, археології та багато чому іншому. Вони стали важливими сполучними ланками між теперішнім і минулим. Відвідування музеїв Львова, цього маленького Парижа, побудованого з європейським шармом, гармонією в усьому і дивним тонким ставленням до краси, – це завжди подія, що надовго залишається в пам'яті.
Львову, як і будь-якому місту епохи Середньовіччя, часто доводилося захищати свої території. Сьогодні про ті часи нагадує Міський арсенал, що служив для зміцнення кордонів. Поруч із арсеналом працювали майстерні з відливу гармат, тут знаходилася і в'язниця, в одному з приміщень якої жив міський кат.
Національний музей у Львові – одна з найвизначніших в Україні скарбниць національної культури і мистецтва. Закладений у 1905 р. митрополитом Андреєм Шептицьким, ім'я якого носить сьогодні. Фонди музею налічують понад 100 тисяч одиниць збереження, що репрезентують вікові традиції розвитку українського мистецтва та національної культури. Музейною гордістю є найбільша і найповніша в Україні колекція українського сакрального мистецтва XII-XVIII ст.
Личаківський цвинтар – один із найвеличніших європейських некрополів, заснований у 1786 році. Зараз це – музей (площа 42 га) і усипальниця (понад 400 тис. осіб). На його території є скульптури і архітектурні споруди відомих майстрів: Гартмана Вітвера, братів Шімзерів, Павла Евтельє, Г. Пер'є, Ю. Марковського, І. Левинського, Г. Кузневича, С. Литвиненка, Є. Дзиндри та інших. Цвинтар набув статусу музею 25 листопада 1991 року. На території музею ведуться роботи з реставрації та впорядкування місць поховань визначних діячів політики, науки і культури.
З-поміж кам'яниць у старовинних кварталах Львова, що оточують площу Ринок, вирізняється будинок, де уже третє століття діє найдавніша з аптек міста. Зберігся старовинний інтер'єр торгового залу аптеки, поліхромні розписи стелі, які виконані на початку ХІХ ст. віденськими майстрами і символізують чотири складові елементи всесвіту: вогонь, воду, землю і повітря. Тут можна побачити унікальну колекцію аптечного посуду для зберігання медикаментів, зокрема керамічні амфори XV-XVI ст., порцелянові, фаянсові, скляні й дерев'яні штанглази. Тут є алхімічна лабораторія, пивниця та внутрішнє подвір'я (єдиний об'єкт Львова, де вдалося відтворити вигляд житлового будинку заможного міщанина ХVI-XVII ст.).
Музей магнітів, вул. Сербська, 9
Привезти з поїздки магнітик на холодильник – свята справа! У Львові цим сувенірам присвячений цілий музей. Тут зібрані магніти, які привезені мало не з усього світу. Музей був відкритий зовсім недавно – у 2008 році. Завдяки великій колекції, можна запросто вивчити географію, геральдику, зоологію, ботаніку багатьох країн. Є цікаві експонати зі смішними написами і малюнками. Відвідувачі дуже люблять таку трохи хуліганську творчість.
Експозиційний відділ Львівського історичного музею, де представлено зразки старовинної зброї з-понад 30-ти країн світу. Тут можна побачити всі основні види зброї: холодну, метальну, вогнепальну, предмети захисного озброєння. Велике зацікавлення викликає зброя роботи гуцульських майстрів ХVІІІ-ХІХ ст.: рушниці (кріси), пістолети, багато прикрашені різьбленим геометричним орнаментом, інкрустацією перламутром, срібними, мідними, латунними дротиками і бляшками. Представлені в музеї пам’ятки – це невелика частина колекції зброї Львівського історичного музею, яка налічує близько 4,5 тисяч одиниць.
Львіварня – більше, ніж музей, адже це місце поєднує в собі інтерактивні експонати та історичні довідки про пивоваріння ще з часів стародавнього Єгипту, артпростір, де можна проводити різноманітні івенти: виставки, fashion-шоу, конференції, невеликі концерти тощо. Це сучасний музейний комплекс, аналогів якому в Україні немає.
Львіварня – це візитівка Львова, місце, де завжди панує хороший настрій і натхнення, де гостинно зустрічають та щедро накривають на стіл. Пиво – чи не найстарший напій у світі, адже першим згадкам про нього вже 6000 років. У Львові ж воно офіційно з’явилося у 1715 році, коли граф Станіслав Потоцький надав монахам-єзуїтам право побудувати в передмісті Львова пивоварню. Відтоді варять тут пиво «своє і добре» – «Львівське».
Культура смакування пива має свої особливості. До прикладу, ви знали, що бокали для кожного сорту пива мають бути різні, а оптимальна температура для смакування напоєм, залежно від сорту, коливається в межах від +4ºС до +13ºС? Якщо ні, то екскурсія до музею пивоваріння відкриє вам багато цікавого!
Музейна частина комплексу розповість вам про історію пивоваріння, самого музею, тут ви зможете придбати сувеніри на пам’ять про візит до Львова, а також взяти участь у захоплюючій екскурсії та продегустувати справжнє свіже пиво.
У цьому музеї можна простежити фактично розвиток усієї пошти в Східній Європі. Справа в тому, що у Львові подібна послуга з'явилася однією з перших. Деяким експонатам – понад чотири століття.
Історія поштарства XVII-XIX століть розмістилася у трьох залах. Більшість з експонатів – велика рідкість, як, наприклад, валіза короля Шведської імперії та Польщі Сигізмунда ІІІ Ваза.
Серед експонатів: старовинні дорожні скрині, поштові сумки, зброя, яку носили поштарі, сурма, перші листівки та мундир 30-х років ХІХ століття.
Фестивалі у Львові
Веселитися, запалювати і відриватися хочеться зі «своїми» людьми. Необов'язково це – рідні, друзі та знайомі. Однодумців у Львові збирають фестивалі. Що «качає» вас: музичні вайби, гік-культура, б'юті-індустрія? Якими б не були захоплення, фест збере тих, хто їх поділяє. Є і такі заходи, що наповнюють радістю і щастям кожну людину. Наприклад, індійське свято фарб Холі. Ніхто не піде з нього без посмішки і різнобарвного настрою.
Львів називають фестивальним серцем України! Це й не дивно, адже фестивалі у місті Лева влаштовують постійно та грандіозно. Мабуть, не вистачить пальців обох рук, аби їх всіх перелічити! Мова йде і про масштабні свята, на які з’їжджаються тисячі туристів зі всієї Європи, а також і більш локальні, які вже популярні серед місцевих!
Кожного року число фестивалів у Львові зростає, а це – час незабутніх вражень, яскравих емоцій та позитивного настрою! Тому гайда фестивалити!
Зима
Фестиваль «Спалах Різдвяної Звізди» – щорічне свято-парад Різдвяної Зірки у Львові, що проходить на центральних вулицях і площах міста в межах різдвяних святкувань 7-9 січня, які мають назву «Велика Коляда». Зазвичай основне дійство фестивалю – це урочистий парад звіздарів, що несуть Різдвяні Зірки ручної роботи, які представлені не тільки галицькими різдвяними експонатами, але й роботами майстрів з інших регіонів України. Завершується дійство конкурсом найгарнішої Зірки. Упродовж усього параду учасники співають різноманітні колядки і вітають містян та гостей Львова з прийдешніми святами.
Міське Свято Пампуха – щорічний фестиваль львівського пампуха (традиційної різдвяної випічки на Галичині), який проходить у межах різдвяних святкувань. Відбувається щорічно з 7 по 9 січня. Дійство проходить у центрі Львова на площі Ринок. У рамках свята відбуваються галицькі частування найрізноманітнішими пампухами, виставка-конкурс найоригінальніших пампухів і традиційні змагання з поїдання пампухів на швидкість. Також свято супроводжується галицькою колядою, виступами вертепів та святковою ходою звіздарів.
Свято Шоколаду – щорічний фестиваль шоколаду для справжніх гурманів та ласунів, який немає приуроченої дати, а відбувається традиційно в різні пори року. Часто його організовують на День святого Валентина. Проходить найсмачніший львівський фестиваль на території Палацу Потоцьких (сучасна Галерея мистецтв, що на вул. Коперника, 17), триває три дні та пропонує учасникам фесту такі шоколадні забави: майстер-класи з виготовлення шоколадних виробів, традиційне колективне створення і поїдання найбільшого шоколадного витвору, різноманітні конкурси та розваги для малечі та їхніх батьків. Також є можливість придбати оригінальні шоколадні вироби та скуштувати безліч шоколадних напоїв.
Весна
День міста припадає на початок травня. Святкує Львів свій день народження цілих три дні. Свято є відкритим заходом, на якому проходять концерти відомих українських рок-, поп- та етногуртів, відбуваються різні забави для дорослих і малечі, вистави вуличних театрів та цікаві квести. Окрім цього, на певних локаціях проводять майстер-класи. Усі бажаючі можуть повправлятися у кавоварінні, козацькій стрільбі, виготовленні глиняних виробів тощо. Також у ці дні на центральних вулицях міста відбувається святкова хода.
Фестиваль писанок + фестини «Велика гаївка» – традиційні великодні фестивалі для Львова, що проходять у Шевченківському Гаю (музеї народної архітектури та побуту під відкритим небом) та на центральних площах Львова. Львів’яни і гості міста мають змогу впродовж трьох фестивальних днів розважити себе великодніми співами, поводити гаївки (традиційний західноукраїнський пасхальний танець-співанка), взяти участь у виготовленні та розписі великодніх писанок, ба навіть – показати свій виріб на писанковому конкурсі. Також свято супроводжується галицьким частуванням традиційними пасхальними стравами, проходять різні конкурси та концерти. Впродовж пасхальних свят триває Великодній ярмарок.
День батяра – львівський фестиваль вуличних гульвіс, так званих батярів, який відбувається в межах святкування Днів Львова на початку травня. Тривають батярські гостини 2 дні. У цей час відбуваються справжні батярсько-джентельменські баталії в центрі Львова: пивні конкурси, конкурси зі стрільби, майстер-класи із залицяння до панянок, батярські паради, запальні танці та веселі галицькі співанки. Кожен охочий може долучитися до святкувань, взяти участь у будь-якій батярській звитязі, а в кінці – навіть отримати посвідчення Спражнього львівського батяра. День батяра у Львові – це найбешкетніший міський фестиваль, де добрий гумор і екстравагантні манери правлять забавою, яка не залишить вас байдужим.
Міжнародний дитячий фестиваль – це 5 днів і майже півтисячі розваг для дітей та їхніх батьків, які відбуваються у середині травня й дарують дітям неймовірні емоції і враження. Під час фестивалю ви зможете відвідати традиційні дитячі читання під назвою «Книгоманія», взяти участь в акції «Книжка від зірки» та вікторині «Візьми і читай!», спільно виготовити рекордну дитячу аплікацію і придбати улюблену літературу на ярмарку дитячої книги «Форум – дітям». Також усі маленькі умільці можуть позмагатися в різноманітних мистецьких ремеслах: танцях, співах, театральній грі, малюванні тощо.
Міжнародний фестиваль «Флюгери Львова» – традиційний щорічний фестиваль етно- та джазової музики, який впродовж перших 4-ох днів травня розважає львів’ян та гостей міста. Гарною традицією став захід «Ранкове прокидання», на якому щоразу своїми піснями будить Львів український музичний колектив «Мертвий Півень». Приймає гостей та учасників невеличкий дворик Ратуші на площі Ринок. Зазвичай перші фестивальні дні є платними, наступні – безкоштовними. У рамках фестивалю відбуваються також різноманітні забави: театральні виступи вуличних театрів, музичні перформанси, відкриті літературні читання, діє сувенірний ярмарок та ярмарок їжі.
Міжнародний фестиваль музичного мистецтва «Віртуози Львова» – чи не найстаріший та найтриваліший фестиваль міста, який збирає у Львівській національній філармонії десятки міжнародних виконавців та оркестрів класичної музики. На сцені філармонії майже місяць (травень-червень) звучать твори знаних маестро класики, виконуються різноманітні інтерпретації, звучать прем’єри, лунають відомі композиції світової класичної музики у різних жанрах і напрямах. До цього фестивалю Львів готується найретельнішим чином, а тому й квитки на виступи улюблених виконавців можна придбати заздалегідь.
Літо
Гастрономічний фестиваль «Львів на тарілці» – львівський фестиваль для справжніх гурманів, який проходить на центральних площах і вуличках міста у спекотну пору року, зазвичай – у червні. Упродовж чотирьох фестивальних днів львів’яни та гості міста можуть досхочу посмакувати шедеврами галицької традиційної кухні, скуштувати закарпатські страви, оцінити вишукану європейську кухню чи придбати східних смаколиків. У межах гастрономічного фестивалю діє вулична кухня під відкритим небом, де можна купити їжу на будь-який смак. Також ви зможете поласувати стравами автентичної кухні за спеціальною фестивальною ціною у певних львівських рестораціях. Для цього діє щорічна «Гастрономічна мапа» – система лояльності в межах фестивалю. Традиційно для всіх охочих проходять шеф-тренінги, кулінарні конкурси, колективне приготування «страви року», а наприкінці – святкова «Гала-вечеря».
Міжнародний фольклорний фестиваль «Етновир» – один із найбільших щорічних фольклорних фестивалів України, який збирає у Львові справжніх поціновувачів етномузики. Фестиваль триває 4 дні і проходить у межах святкувань Дня Незалежності України. На центральних площах і вуличках Львова збираються найпалкіші шанувальники національної музики, а розважають публіку різні українські та зарубіжні етноколективи. Окрім музики та пісень, є ще танці, де кожен охочий може навчитися будь-якому національному танку. Також фестиваль супроводжується урочистою ходою у вишиванках, різноманітними конкурсами та народними забавами. Традиційно гостинні кнайпи Львова пригощають усіх смачними наїдками та напоями.
Міжнародний фестиваль короткометражних фільмів «Wiz-Art» – щорічний літній фестиваль короткометражного кіно, на якому представляють свої роботи як відомі кіномайстри, так і режисери-початківці. Проходять фестивальні кінопокази в актових залах Палацу мистецтв (Палац Потоцьких), тривають 4 дні наприкінці липня. Окремо відбуваються конкурсні сеанси, окремо – презентаційні стрічки. На фестивалі свої кінороботи представляють режисери всього світу. Поза кіношними кулісами можна поспілкуватися з акторами, сценаристами, режисерами, піти на будь-яку тематичну пресконференцію, вечір-зустріч тощо. Родзинкою цього фестивалю за традицією стали нічні покази та перформанси.
Міжнародний фестиваль ретро-автомобілів «Леополіс Гран-прі» – одна з найяскравіших подій у Львові, що відбувається на вулицях міста впродовж двох днів у червні. Це захоплюючий парад ретро-автівок з усього світу, які святково курсують вулицями міста. На фестивалі зазвичай представлені різноманітні марки – від старих колекційних авто до тюнінгованих ретро-моделей. Упродовж двох фестивальних днів учасники демонструють захоплюючі авто-шоу, беруть участь у перегонах та екскурсійно-навігаційних квестах. Традиційно відбувається конкурс найкращої автівки, де оцінюється не тільки машина, її технічні характеристики, але й сам власник-водій, який повинен бути у не менш цікавому та екстравагантному костюмі. У рамках цього фестивалю проходять різніоманітні тематичні пресконференції та зустрічі для журналістів зі спеціалізованих автомобільних видань.
Міжнародний джазовий фестиваль «Alfa Jazz Fest» – направду одна з найгучніших музичних подій у Львові та найбільший джазовий фестиваль міста. Подія відбувається традиційно у середині червня і триває 4-5 днів. На фестиваль з’їжджаються відомі українські та закордонні джазові виконавці й гурти, які представляють публіці свою музику на щоденних концертах. Насолодитися досхочу добротним джазом можна на двох локаціях Львова: у Парку культури ім. Богдана Хмельницького, де діє головна сцена (зазвичай вхід платний), та на площі Ринок, де відбуваються безкоштовні концерти. Квитки на головну джазову подію Львова варто купити заздалегідь у концертних касах свого міста.
Осінь
Львівський тиждень моди «Lviv Fashion Week» – фестиваль моди у Львові, який проводиться двічі на рік (навесні й восени). Впродовж «модного тижня» місту демонструють оригінальне вбрання, взуття та аксесуари відомі українські й закордонні дизайнери. Також у показах беруть участь і дизайнери-початківці, які мають змогу «засвітитися» у відомих дизайнерських колах. Фестиваль моди є закритим дійством, але квитки на покази може придбати кожен охочий. Додатковим бонусом є можливість стати власником дизайнерських речей і познайомитися з відомими людьми у сфері моди. Також фестивальне модне дійство доповнюють виставки сучасного мистецтва – живопису, фотографії, графіки тощо.
Міське свято «На каву до Львова» – щорічне «найароматніше» свято Львова, на якому три дні кава править життям міста. Відбувається традиційно наприкінці вересня, локація – площа Ринок. Окрім кавового ярмарку, де представлена найрізноманітніша кава від популярних кав’ярень та виробників, у Львові в цей час відбувається змагання у кількох номінаціях за найкращу кав’ярню міста. Кожен охочий може офіційно проголосувати за вподобаний заклад. Кавові частування супроводжуються концертами та різноманітними змаганнями із приготування кави. Також відбувається конкурс «Найкращий баріста». Номінантів церемоніально нагороджують Кавові король і королева.
Патріотичний фестиваль «Лента за лентою» – вересневий локальний фестиваль, який збирає у своїх колах всіх патріотів України, піднімає український дух і відтворює історію української незламності та непокори перед ворогом. Зазвичай учасники фестивалю посеред центральних площ Львова розбивають польові шатра, варять на відкритому вогні різноманітні страви, співають пісні, вправляються у рукопашному бою, вчаться стріляти. Між учасниками фестивалю відбуваються показові театралізовані змагання, історичні квести, різні розважально-спортивні батли. Усе триденне дійство супроводжується традиційними патріотичними заспівами, поетичними читаннями та лекціями відомих істориків на тему визвольних змагань України. До слова, активну участь у фестивалі можуть брати й дівчата.
Форум видавців у Львові – найбільша літературна подія не тільки Львова, але й усієї країни. Книжковий форум – це безліч зустрічей з українськими та закордонними літераторами, різноманітні читання, майстер-класи, літературні конференції та багато інших цікавих заходів. У рамках форуму щорічно проводиться конкурс на найкращу книгу в кількох номінаціях, розіграш квитків на приватні літературні зустрічі, концерти, виступи тощо. Найвизначніша літературна подія року зазвичай відбувається у першовересневі чотири дні та супроводжується грандіозним літературним ярмарком. Місце проведення – Палац Потоцьких та «100-метрівка» на проспекті Свободи.
Свято сиру і вина – щорічний жовтневий фестиваль сиро-винного промислу Львівщини. Проводиться на території Палацу мистецтв (Палац Потоцьких). Організатори пропонують відвідати 3-денний захід із частуванням сиром, сирними виробами, вином. Тут можна придбати екологічно чисту продукцію місцевого виробництва на традиційній виставці-ярмарку, взяти участь у кулінарних майстер-класах та конкурсах, побувати в сироварній артмайстерні, а також – долучитися до традиційного випікання львівського сирника, яким потім зможе безкоштовно поласувати кожен гість фестивалю. Окрім цього для всіх – гарна львівська забава, концерти та шоу.
«Ніч у Львові»– ексклюзивний фестиваль музеїв у Львові, протягом якого кожен охочий може відвідати будь-яку музейну установу Львова чи Львівщини безкоштовно. Проходить два рази на рік: влітку та восени. Окрім денних музейних відвідувань, для екскурсантів відкриті всі туристичні музейні об’єкти вночі. І саме у нічний час відбуваються найцікавіші заходи в цих музеях: костюмовані екскурсії, театральні перформанси, вогняні шоу, історичні квести тощо. Подібним львівським заходом є «Вихідні за півціни»: окрім акційної ціни на вхідні квитки до музеїв міста, Львів пропонує спеціальні цінові пропозиції на відвідування певного переліку ресторацій, вистав, концертів, знижки на проживання у готелях та хостелах.
Львів і знаменитості
Упродовж багатьох віків Львів був традиційно багатий на мистецьке життя. Тут творили відомі у всьому світі скульптори та живописці, композитори писали безсмертні музичні твори, письменники створювали світові шедеври, а вулицями міста постійно лунала музика. Музика, що часто випереджала свій час та епоху. Тож ми представляємо вам 10 найвідоміших (на наш погляд) музичних діячів Львова за останні 100 років. Звісно, цей список можна продовжувати до нескінченності…
Андрій Вікторович Кузьменко (псевдонім – Кузьма; 17 серпня 1968, Самбір, Львівська область – † 2 лютого 2015, Лозуватка, Дніпропетровська область) – український співак, письменник, телеведучий, продюсер, актор, лідер гурту «Скрябін».
Руслана Лижичко (1973, Львів) – українська співачка, піаністка, диригент, танцюристка, громадський діяч. Переможниця пісенного конкурсу «Євробачення – 2004».
Святослав Вакарчук (1975, Львів) – український музикант, вокаліст, лідер рок-гурту «Океан Ельзи», композитор, громадський діяч. Навчався у Львівській лінгвістичній гімназії, згодом – на фізичному факультеті Львівського університету. Кандидат фізико-математичних наук (2009).
Олександр Анатолійович Божик (27 липня 1981, м. Львів) – скрипаль-віртуоз, композитор, майстер поєднувати неперевершене виконання та видовищне шоу. Йому однаково підвладні як класика, так і рок-, поп-, етномузика. Лауреат міжнародних та всеукраїнських конкурсів, призер телевізійних проєктів, зокрема одного з найпопулярніших шоу на українському телебаченні «Україна має талант – 2» (телеканал СТБ). Грає на чотирьох скрипках одночасно (до того ж, кількість «приборканих» скрипалем інструментів зростає). Підкорює скрипку, тримаючи її на голові, коліні, у витягнутій руці…
Тарас Григорович Чубай (1970, Львів) – львівський автор-виконавець, рок-музикант та композитор, заслужений артист України. Лідер гурту «Плач Єремії». За роки своєї творчої діяльності написав понад 100 пісень та видав 11 музичних альбомів. Також створив увертюру до опери «Крайслер-Імперіал» для симфонічного оркестру.
Володимир Івасюк (1949-1979) – український композитор і поет, один з основоположників української естрадної музики. Автор 107 пісень, 53 інструментальних творів, музики до кількох спектаклів. Навчався у Львівській консерваторії та Львівському медичному інституті.
Олег Васильович Криса (1 червня 1942, с. Ухані, нині – територія Польщі) – американський скрипаль та музичний педагог українського походження. За радянських часів – професор Київської та Московської консерваторій, професор Інституту ім. Гнесіних, після еміграції – професор Істменівської музичної школи (Рочестер, США) і Манхеттенської школи музики, (Нью-Йорк, США). Заслужений артист УРСР. Із 1989 року мешкає та працює у США.
Мирослав Михайлович Скорик – (13.07.1938, Львів – 1.06.2020, Київ) композитор і музикознавець, Герой України, народний артист України, лауреат премії ім. Т. Г. Шевченка, кандидат мистецтвознавства, співголова Спілки композиторів України, художній керівник Київської опери. Внучатий племінник Соломії Крушельницької.
Станіслав Пилипович Людкевич (1879-1979, Львів) – український композитор, музикознавець, фольклорист, педагог, доктор музикознавства. Навчався на філософському факультеті Львівського університету. Один із організаторів Вищого музичного інституту імені Миколи Лисенка у Львові.
Остап Йосипович Нижанківський (Отець Остап Нижанківський) (24 січня 1863 – †22 травня 1919) – священник УГКЦ (капелан), композитор, диригент, громадський діяч. Брат співака Олександра Нижанківського. Народився у селі Малі Дідушичі (тепер – Стрийський район Львівської області). Навчався у Дрогобицькій гімназії, Львівській духовній семінарії. У 1897 році склав іспит на вчителя музики у Празькій консерваторії. Деякий час був священником у Завадові поблизу Стрия, де став ініціатором створення пам’ятника Тарасові Шевченку.
Нероздільні з театральним Львовом імена видатного українського режисера Леся Курбаса, репресованого радянською владою, одіозного театрального режисера сучасності Романа Віктюка, актора театру і кіно Богдана Ступки, який до 1978 року жив у Львові. Засновником Львівської школи скульпторів у середині XVIII ст. був Йоганн Пінзель (у місті є музей скульптора), понад 40 років прожив у Львові видатний український художник-імпресіоніст Іван Труш. Письменники і художники, архітектори і етнографи, наукові та політичні діячі, шахісти і спортсмени – львівський ресурс видатних особистостей просто невичерпний. Місто немов сконцентрувало в собі потужну творчу енергію, як і личить справжній культурній столиці. Прогулюючись відшліфованою століттями львівською бруківкою, тільки уявіть собі на мить, що колись цими ж шляхами ходили Бальзак і Моцарт, Іван Франко і Леся Українка...
Живопис
Королівське місто Лева завжди надихало художників до творчості. Замиловані красою міста митці неодноразово зображували на своїх полотнах архітектуру, вулички, природу Львова чи просто побут його мешканців. Їхні роботи – це надзвичайно цінні твори, адже передають наступним поколінням дихання часу, атмосферу місця, показують, яким був Львів у різні часи і якими були люди, котрі жили у ньому.
10 художників минулого, які створили унікальні зображення Львова
1. Абрагам Гоґенберґ/ Аврелій Пасароті
Панорама Гоґенберґа (мідерит) із зображенням Львова – перше друковане зображення, а також перше відоме зображення міста. Гравюра виконана за малюнком кінця ХVІ – початку ХVІІ ст. роботи Авреліо Пассаротті (Aurelio Passaroti), інженера-фортифікатора короля Зигмунда III. Зображення слугувало ілюстрацією до «Топографії міста Львова» (лат. «Topographia Civitatis Leopolitane»; автор – Ян Альнпек, міський радник Львова), першого опису міста, опублікованого у шостому томі енциклопедії «Опис міст світу» (лат. «Civitates orbis terrarum») – шеститомного каталогу міст світу, виданого у 1592-1618 роках Георгом Брауном і Францом Гоґенберґом для імператора Священної Римської імперії Максиміліана II Габсбурга.
2. Антон Ланге (Антоній Лянге, Antoni Lange)
Народився австрійський живописець, графік, майстер театрально-декоративного жанру у Відні в 1774 році. Живопис вивчав у австрійського пейзажиста Лоренца Шонбергера. До Львова художник приїхав у 1810 році, багато років працював художником при львівському театрі, мав пошану й визнання публіки, став помітною постаттю місцевого культурного середовища. Ланге вважається родоначальником історичного пейзажу («патріархом львівського пейзажу»). Чарівні краєвиди Галичини й Волині він відтворював із захопленням іноземця, який споглядає екзотику.
Для більшості своїх живописних полотен обирає мальовничі куточки Галичини: руїни замку в Збаражі, замок у Колтові, види Олеська та Пліснеська, замок у Теребовлі тощо. Із полотен і малюнків А. Лянге було підготовлено два перших у Львові альбоми літографій: «Zbior widoków cenniejszych ogrodów w Polsce» та «Zbior najpiękniejszych okolic w Galicji», виданих у 1824 p. закладом А. Піллєра (35 гравюр). 14 картин художника прикрашали парадні зали міської ратуші.
3. Карл Ауер (пол. Karol Auer, чеськ. Karel Auer, нім. Karl Auer; 1818-1859)
Літограф і графік, який народився у Празі й закінчив Віденську академію мистецтв, понад 20 років працював у Львові та на Галичині. До Львова Ауер приїхав у 30-х роках ХІХ століття на запрошення відомих львівських видавців Йозефа і Петра Піллерів, щоб змінити свого попередника Антона Ланге.
Основою літографічних робіт художника стали натурні замальовки, які він робив під час знайомства з Галичиною, вишукуючи природні та архітектурні мотиви. У 1837-1838 рр. з-під літографських пресів майстерні Петра Піллера виходить третій серійний альбом «Галичина в картинах, або галерея літографованих видів околиць і найвидатніших пам’яток у Галичині» авторства Карла Ауера. Серія складалась із 48-ми літографічних гравюр, виданих окремими дванадцятьма зошитами-теками по 4 графічних листи.
4. Альфред Каменобродський
Архітектор, живописець-аквареліст (1844-1922). Вивчав рисунок і живопис у Кракові та в Школі образотворчих мистецтв у Парижі, архітектуру – у Політехнічній школі у Відні. Від 1874 року працював у Львові, був членом Політехнічного товариства. Учасник міських художніх виставок від 1880 року. У 1913, 1917 та 1920 роках відбулися персональні виставки у Львові.
Як художник працює переважно у техніках акварелі та пастелі, малює архітектурні види, інтер’єри. У живописі приділяв значну увагу деталям споруд і подробицям міського життя. Сюжетами були пейзажі, інтер’єри, архітектура Львова, Кракова і околиць, а також Волині.
5. Франциск Ковалишин
Історик та ілюстратор Львова і Галичини, скромний урядовець Магістрату міста та архіваріус Архіву давніх актів Франциск Ксаверій Ковалишин народився у 1853 році в с. Мала Пониковиця. Навчався на архітектурному факультеті Львівської політехніки, але через брак фінансів не закінчив навчання. У той же час відомо, що після Політехніки він працював у Львівському міському архіві.
Ковалишин був закоханий у рідний край та його історію, присвятив цьому свій талант і працю. Він зарисовував архітектурні об’єкти Львова, деталі й елементи орнаменту, оздоблення фасадів та інтер’єрів, написи на балках, міщанські ґмерки, герби, дверні ручки і замки львівських кам’яниць. Його історична прискіпливість до зображення пам’ятки була причиною того, що в II пол. 1900-х рр. відомий львівський єврейський історик Маєр Балабан (Majer Bałaban) залучив художника до ілюстрування задуманої ним книги під назвою «Єврейські квартали Львова. Їхня історія та пам’ятки», до якої Ковалишин виконав 8 рисунків із натури.
6. Одо Добровольський
Одо (Оттон) Добровольський – художник, аквареліст, літограф. Народився у 1883 році в Чернівцях. Роки навчання провів у Кракові (закінчив Краківську академію мистецтв). У 1908-1909 роках художник жив у Парижі, опісля – у Мюнхені і, зрештою, повернувся до Львова. 1911-1912 роки провів у Парижі. А взимку 1914-1915 років видав у Львові альбом із десяти кольорових літографій «Львів».
Автор пейзажів (переважно види Львова, Парижа, Мюнхена і Відня), карикатур, сцен із міського побуту та портретів. Одо Добровольський широко використовував техніки пастелі та акварелі, гуаші, туші, рідше – темпери й олії. Настрій робіт художника коливається від ґротеску до спокою. Із традиціями імпресіонізму та модерну творчий спадок художника споріднений характериними рисами – експресивні контури, широкі площини кольору і узагальненість композиції.
7. Станіслав Тондос
Народився художник у 1854 році у Кракові. У 1869-1875 роках навчався у Краківській академії образотворчих мистецтв під керівництвом Яна Матейки та Владислава Людкевича, а пізніше – у Відні та Мюнхені. Здебільшого він віддавав перевагу акварелі, іноді використовував техніку олії та пастелі. Найчастіше Тондос зображував міські пейзажі Кракова, але малював також і Варшаву, Познань, Вроцлав та Львів, виїжджав працювати до Венеції, Відня, Нюрнберга та Магдебурга.
Мистецтво Тондоса було популяризовано завдяки репродукціям у журналах та особливо на листівках. На основі акварелей Тондоса 25-ти міських пейзажів Львова були видані листівки у період 1899-1902, 1914-1915 та у 1932 рр. Ці роботи вирізняються не лише художньою, але й документальною цінністю. Вони чітко відображають життя та архітектуру Львова на початку ХХ століття. Помер Станіслав Тондос у 1917 році.
8. Тадеуш Рибковський
Одним із художників, які малювали Львів на початку ХХ століття, був польський ілюстратор Тадеуш Рибковський. Народився він 1848 року в Кельце. Навчався у Варшаві та Відні. У 1893 році художник переїжджає до Львова, де його було призначено професором декоративного малярства в Державній промисловій школі. Також у Львові відкриває приватну школу малярства для жінок. У 1894 році керує роботами над художніми декораціями до Виставки крайової у Львові.
Працює в різних областях декоративного мистецтва: спроєктував гобелени до залу засідань і сходів у дирекції залізниці, а також настінні малюнки, що прикрашають новобудову Міського театру. Неодноразово експонував майстер свої роботи в Кракові, Варшаві та, найчастіше, брав участь у Львівських виставках (часом по декілька разів на рік).
9. Людвік Тирович
Одним із найяскравіших представників графіки 30-х років ХХ ст. був львівський художник Людвік Тирович (молодший) (1901-1958). Навчався майбутній графік у Львові в Казимира Сіхульського, згодом – в Академії красних мистецтв у Варшаві (1923-1926 рр.). Повернувшись до Львова, з 1929 року викладає курси графічного мистецтва, у 1930-1939 рр. читає лекції у Львівській Політехніці, а з 1945 р. – в Академії образотворчих мистецтв у Лодзі.
У 1934 р. Людвік Тирович є одним з організаторів Львівської асоціації художників-графіків. У 1932 р. у Львові побачив світ його альбом «Piękny Lwów», що містить літографії, які по-новому інтерпретують традиційні мотиви львівської іконографії. З’являються акценти нового Львова, що контрастує з історичною архітектурою.
10. Ерно Ерб
Ерно Айзіґ (Ісак) Ерб (1878-1943) – відомий художник Львова, який народився у його передмісті – Знесінні. Ще у часи існування Австрійської імперії, до складу якої входив Львів, Е. Ерб закінчив відділення декоративного малярства цісарсько-королівської Державної промислової школи (1898 р.). Після закінчення навчання у Львові Ерб, з 1899 року, вивчає декоративний живопис і працює у театральних майстернях Відня.
Повернувшись до Львова, малює картини, костюми і декорації для театру, розписує синагоги. Створює міські пейзажі Львова. У міських краєвидах Ерно Ерба відчувається ніжна любов до міста, його пам’яток архітектури та мешканців. У своїх творах майстер створив художній образ десятиліть, що передували Другій світовій війні. Загинув художник в Янівському концтаборі в липні 1943 р.
Мурали
Відкрийте для себе Львів із кольорового та поетичного боку. Ми покажемо, як у вулички XIII століття гармонійно вписалися сучасне мистецтво та поезія. Мурали і література на стінах, княжий Львів та середньовічне місто... Навколо стареньких балконів – кольорові штрихи і цікаві зображення, а стіни, котрі ще пам’ятають часи Австрії та Польщі, говорять про почуття. У Львові – новий стріт-арт. Графіті на стінах – незвичайні, на них пишуть вірші, малюють мурали. Такі, що беруть за душу, такі, що надихають. Чи є їм місце поміж старовинних будівель та історичних пам'яток? Давайте подивимось!
Театр
Театральне мистецтво ще з часів Давньої Греції приваблювало глядачів. Адже у виставі режисер, драматург, актори та художник намагаються подивитися на життя під іншим кутом зору, розповісти про нього образною мовою, змусити глядача думати і переживати.
Згадайте, з яким трепетом та передчуттям дива ви йдете до театру… Там перед вами відкривається інший світ, який існуватиме в тому ж часі та просторі, що і ви самі.
Оперний театр у Львові – це справжня окраса міста. Він приховує безліч таємниць і має багату історію! Тут виступають зірки світового масштабу, він вабить до себе поціновувачів мистецтва з усієї країни та закордону, і кожен турист міста Лева обов'язково робить як мінімум одну фотографію театру.
Цікаві факти
Оперний театр побудували в центрі міста за проєктом геніального архітектора Зиґмунта Ґорґолевського. Тільки він винайшов спосіб, як загнати річку Полтву під землю і побудувати величний будинок у серці Львова. Річка досі протікає під театром, і її можна навіть побачити!
Оперний театр у Львові збудували за три роки і відкрили в 1900 році. Будівля виконана в поєднанні стилів бароко і ренесанс.
Першою на сцені Оперного театру була поставлена драматична опера «Янек». Опера оповідала про життя карпатських жителів у Верховині. Постановкою займався В. Желенський, а О. Мишуга став виконавцем головної чоловічої партії.
Зовнішні стіни Оперного театру декоровані скульптурними постатями, балюстрадами й нішами. Фасад будівлі несе в собі важливе естетичне навантаження. Над головним його карнизом підносяться скульптури муз із найскладнішою композицією «Радість і страждання життя».
Львівський оперний театр зображений на всіх купюрах номіналом 20 гривень.
Зал оперного театру у Львові може вмістити до 1800 людей.
Львів для кожного означає щось своє – велич історичної архітектури, гордість за славетних земляків чи звичайний затишок вуличок з ароматними кав’ярнями. Це місто, де кожен може знайти свою мить, яка запам’ятається назавжди. Це місто, яке шанують його городяни, і вони готові ділитись його красою з іншими.
Туристичне львовознавство / М. П. Мальська, Т.Б. Завадовський, Д.А. Каднічанський; Міністерство освіти і науки України, Львівський національний університет імені Івана Франка; М-во освіти і науки України, Львів. нац. ун-т ім. Імені Франка
Мальська, Марта Пилипівна.
Ч. 1: Міщанські ґмерки та шляхетські герби в архітектурі міста Львова
