Головна Мистецькі постаті Митці України Тимофій Левчук. «Обранець долі»

Тимофій Левчук. «Обранець долі»

Тимофій Васильович Левчук (19.01.1912 – 14.12.1998) – український кінорежисер, педагог, народився у далекому 1912 році в типовому селі нашого українського лісостепу під назвою Бистріївка (раніше – Бистрівка), тепер – Ружинського району Житомирської області.

Уже з малих літ до самозабуття любив співати… Навчаючись у 20-х роках у Верхівнянській семирічці і ще пізніше у Коростишівському педагогічному технікумі, він був беззмінним учасником шкільних і студентських хорових гуртків, до того ж виступав учасником шкільних і студентських хорових гуртків.

Кінематограф не тільки тісно переплітався у Тимофія Васильовича з навчальним процесом, а й був невід’ємною частиною формування його як людини активної, майбутнього вихователя молоді.

У 1934 році Тимофій Левчук закінчив режисерський факультет Київського державного інституту кіноінженерів. З 1935 року – асистент режисера, з 1945 року – режисер Київської кіностудії. Працював у групах Івана Кавалерідзе («Перекоп», «Коліївщина», «Прометей») і Володимира Брауна («Блакитні дороги»). Учасник Другої світової війни.

На початку 1950-х почав знімати ігрові фільми на кіностудії імені О. Довженка, був режисером дубляжу на українську мову, автором документальних фільмів. Від 1960 року викладав у Київському театральному інституті імені Карпенка-Карого (з 1970 року – професор). З 1963 по 1987 рік був 1-м секретарем Спілки кінематографістів УРСР.

Жив у Києві. Помер 14 грудня 1998 року. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 49а).

Ім’я Тимофія Васильовича Левчука – автора 25 фільмів, народного артиста СРСР, лауреата Державної премії України, громадського діяча і педагога – знане далеко за межами України. Скільки людських доль, скільки подій, історичних і життєвих фактів відбилося в його кінострічках, скільки людей пізнавали себе в цих творах, як співчували героям, відкривали для себе нові, незнані сторінки життя.

Глядачі знайомилися з Тимофієм Васильовичем Левчуком саме через його екранні твори, на численних фестивалях, творчих зустрічах, у містах, селах, на новобудовах, у студентських аудиторіях.

Кінохроніка залишила для нас своєрідний літопис його життя.

Сімдесятники. Тимофій Левчук

Кадри з фільму "Помилка Оноре де Бальзака" (1968)

Фільмографія:

    1947 – «Блакитні дороги» (другий режисер)

    1952 – «В степах України»

    1953 – «Калиновий гай»

    1955 – «Полум'я гніву»

    1956 – «Іван Франко»

    1959 – «Киянка»

    1962 – «Закон Антарктиди»

    1964 – «Космічний сплав»

    1966 – «Два роки над прірвою»

    1968 – «Помилка Оноре де Бальзака»

    1970 – «Родина Коцюбинських»

    1972 – «Довга дорога в короткий день»

    1975 – «Дума про Ковпака»

    1980 – «Від Бугу до Вісли»

    1982 – «Якщо ворог не здається...»

    1985 – «Ми звинувачуємо»

    1986 – «І в звуках пам'ять відгукнеться…»

    1990 – «Війна (На західному напрямку)» (6 серій)

    1991 – «Бухта смерті»

Книги:

    1974 – «С любовью к зрителю»

    1980 – «Кіномистецтво Радянської України сімдесятих років»

    1981 – «Кінорежисура» (у співавторстві з В. Ілляшенком)

    1983 – «Люди и фильмы»

    1987 – «Тому що люблю: Спогади кінорежисера»

Література у фондах бібліотеки:

  1. Безручко Олександр. Перша майстерня кінорежисерів Тимофія Левчука / О. Безручко // Студії мистецтвознавчі. – 2011. – N 1. – С. 79-86.
  2. Левчук Тимофій. Тому що люблю: спогади кінорежисера /Т. Левчук. – К.: Мистецтво, 1987. – 200с. 

Календар подій

     1 2 3
4 5678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031