«Творець київського гімну»: до 100-річчя від дня народження Ігоря Шамо
Ігор Наумович Шамо – видатний український композитор, народний артист України, чия творчість залишила глибокий слід у музичній культурі країни. Доробок композитора охоплює різні жанри, від симфонічної музики до популярних пісень, які знайшли відгук у серцях багатьох поколінь.
Ігор Шамо народився 21 лютого 1925 року у Києві. З раннього дитинства виявляв музичний талант. Він навчався у Київській спеціальній музичній школі-десятирічці імені Миколи Лисенка. Початок Другої світової війни перервав його навчання, і в 1941 році родина була евакуйована до Уфи. Там Ігор вступив до Першого Московського медичного інституту, але вже у 1942 році був призваний до армії, де служив військовим фельдшером до 1946 року. Після демобілізації він повернувся до Києва. З 1946 по 1951 вчився у Київській консерваторії, яку закінчив по класу композиції у Б.М. Лятошинського.
Перші кроки у композиторській діяльності Шамо зробив у 1951 році, коли представив на випускному концерті свій твір «Концерт-баладу». Ця робота стала визначальною для подальшого шляху митця. Подорожуючи країною, зустрічаючись із людьми різних професій, він черпав натхнення з реального життя, яке знаходило відображення у його творах. У 50-60-х роках з'явилися такі знакові композиції, як «Фестивальна сюїта», «Молдавська поема-рапсодія», «Театральний калейдоскоп».
Особливе місце у творчості композитора займає симфонічна музика. У 1964 році була створена «Перша симфонія», яка стала підсумком одного етапу та водночас відкрила новий період у його творчості. Найвищою точкою цих пошуків стала «Третя симфонія для струнного оркестру», присвячена пам'яті героїв Другої світової війни. У цій композиції сконцентровано найхарактерніші риси стилю Шамо – драматизм, глибока емоційність та патріотичний пафос.
I. Shamo (1925-1982) Symphony No.3 for string orchestra «In Memory of the Heros»
Протягом останніх років життя композитор звернувся до камерної музики. Його «Концерт для флейти та струнного оркестру», а також «Концерт для баяна й струнних» стали своєрідним підсумком роздумів про можливості малих інструментальних ансамблів. Сам Шамо зазначав, що прагнув досягти максимального звучання у камерному складі, розкриваючи художню ідею за допомогою мінімальних засобів.
Ігор Шамо «Концерт для баяна і камерного оркестру». 1.Прелюдія. 2.Фуга. 3.Арія. 4.Токата.
Фортепіано для Ігоря Шамо завжди залишалося улюбленим інструментом. Його фортепіанні цикли, такі як «Прелюдії», «Тарасові думи», «Гуцульські акварелі», відзначаються яскравою образністю та доступністю для широкої аудиторії.
Ігор Шамо «Прелюдії». Виконує Станіслав Гумінюк
Найбільшу популярність Ігорю Шамо принесли його пісні, яких налічується понад 300. Вони охоплюють широкий спектр тематик: від громадянсько-патріотичних балад до інтимної лірики. Серед найвідоміших – «Пісня про щастя», «Не шуми, калинонько», «Зачарована Десна» та, звісно, «Києве мій», яка стала неофіційним гімном столиці України.
Про геніальність композитора ходять легенди… І не дивно, адже мало хто з композиторів може похвалитися тим, що він пише музику без інструмента. Як правило, композитор перевіряє те, що він створив, на інструменті. А Ігорю Наумовичу це було просто непотрібно. Як з’ясувалося, його вчитель колись сказав йому, що писати з інструментом – це просто награвати музику, а композитор має її створювати. І от Ігор Шамо міг абсолютно без інструмента моментально написати твір.
«Києве мій» була створена у 1962 році на замовлення до Дня міста. Композитор отримав завдання написати урочисту пісню про Київ за одну добу. Музика була створена за ніч, а слова Дмитра Луценка народилися трохи пізніше. Рядок «Як тебе не любити, Києве мій» з'явився після того, як поет почув випадкову фразу на вулиці, яку він адаптував для пісні. Її першим виконавцем став популярний баритон, соліст Київського оперного театру Юрій Гуляєв. З його легкої руки «Києве мій» стала відомою, її включали до свого репертуару відомі співаки, зокрема, Микола Кондратюк і Дмитро Гнатюк.
Юрій Гуляєв «Києве мій». Song about Kyiv. 1962. СУБТИТРИ
Співпраця з відомими поетами-піснярами – Дмитром Луценком, Юрієм Рибчинським, Іваном Лазаревським, Робертом Рождественським – сприяла створенню пісень, які увійшли до золотого фонду української музики.
Значний внесок Шамо зробив і у кінематографічне мистецтво. У період 1951–1981рр. він написав музику до 43 кінострічок. Його роботи для фільмів вирізнялися пісенно-лейтмотивним стилем, завдяки чому багато композицій отримали самостійне життя поза кіноекраном. Серед них – пісня з фільму «Як гартувалася сталь» та музика до картин «Матрос Чижик», «Ти світи, моя зоря», «Далеко від Батьківщини».
Театр також був важливою сторінкою у творчій біографії композитора. З часу співпраці із Чернівецьким музично-драматичним театром над виставою за твором Ольги Кобилянської «У неділю рано зілля копала» розпочався його шлях як театрального композитора. Впродовж життя він створив музику для понад 20 вистав, працюючи з провідними театральними колективами, зокрема, Київським академічним театром ім. І. Франка.
Він написав музику до спектаклів за п'єсами І. Карпенка-Карого «Безталанна», В. Шекспіра «Макбет», К. Гольдоні «Шлюб з розрахунку» тощо. Так само, як і в кіно, музичні твори для театру мали яскраве емоційне забарвлення. Композитор широко використовував пісенний матеріал, що проходив через усю канву спектаклю, підсилюючи драматичний чи комічний ефект. Такі пісні, як «Камінь сонця» і особливо – «Осіннє золото», були написані саме для спектаклів, і лише потім почали своє життя із новими силами.
Ноти
Спадщина та визнання
Його пісенна творчість була відзначена Республіканською премією імені Миколи Островського та Державною премією України імені Тараса Шевченка. За свій внесок у музичне мистецтво Ігор Шамо був удостоєний звання народного артиста України у 1975 році.
У 2016 році бульвар Давидова на Русанівці було перейменовано на бульвар Шамо. На його честь у Києві встановлено меморіальну дошку на будинку по вулиці Костьольній, де він проживав, а також його ім'я носить дитяча музична школа №7.
Ігор Наумович помер 17 серпня 1982 року. Похований у Києві на Байковому меморіальному кладовищі.
Творчість Ігоря Шамо залишається невід'ємною частиною української музичної культури. Його мелодії, сповнені любові до рідної землі, продовжують звучати, об'єднують покоління та нагадують про силу музичного мистецтва у формуванні національної ідентичності.
Джерела:
Ігор Шамо «Концерт для баяна і камерного оркестру». 1.Прелюдія. 2.Фуга. 3.Арія. 4.Токата. [Електронний ресурс] // YouTube : [інтернет-відеохостинг]. – Електрон. дані. – Режим доступу https://www.youtube.com/watch?v=Kgyt9nvjQQY. – Назва з екрана. – Дата публікації: 18.07.2021. – Дата звернення: 20.02.2025.
Ігор Шамо «Прелюдії». Виконує Станіслав Гумінюк [Електронний ресурс] // YouTube : [інтернет-відеохостинг]. – Електрон. дані. – Режим доступу https://www.youtube.com/watch?v=PFKDvg2Shtc. – Назва з екрана. – Дата публікації: 26.09.2021. – Дата звернення: 20.02.2025.
Максимець С. Творець гімну Києва: як працював Ігор Шамо [Електронний ресурс] / Світлана Максимець // Вікенд : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://weekend.today/gorod/tvorec-gimnu-kieva-jak-pracyuvav-igor-shamo.htm – Назва з екрана. – Дата публікації: 20.02.2020. – Дата звернення: 14.02.2025.
Невінчана Т. Шамо Ігор Наумович [Електронний ресурс] / Тамара Невінчана // Національна Спілка композиторів України : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.composersukraine.org/index.php?id=2408 – Назва з екрана. – Дата звернення: 14.02.2025.
Черкаська Г. Ігор Шамо [Електронний ресурс] / Ганна Черкаська // UAHistory : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://uahistory.com/topics/famous_people/8893 – Назва з екрана. – Дата звернення: 14.02.2025.
Шамо Ігор Наумович (1925-1982, Україна). Симфонія №3. «Пам’яті героїв» для струнного оркестру [Електронний ресурс] // YouTube : [інтернет-відеохостинг]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=prkMliy2aPo. – Назва з екрана. – Дата публікації: 12.03.2016. – Дата звернення: 20.02.2025.
Юрій Гуляєв «Києве мій». Song about Kyiv. 1962. Субтитри [Електронний ресурс] // YouTube : [інтернет-відеохостинг]. – Електрон. дані. – Режим доступу https://www.youtube.com/watch?v=ld10dPBaFvs. – Назва з екрана. – Дата публікації: 18.01.2013. – Дата звернення: 20.02.2025.