Український живописець Олександр Мурашко

Олександр Олександрович Мурашко -  педагог, громадський діяч та український художник-живописец народився 7 вересня  1875 року в Києві. Хто був його батько невідомо. Мати залишила сина на виховання бабусі. Пройшло чимало часу, доки вона забрала Олександра в його нову родину. На той час вона вийшла заміж за Олександра Мурашка і вони мешкали в Чернігові. Вітчим мав свою художню майстерню, був знаним іконописцем, майстром іконостасів та різьбярем по дереву. Тож свої перші навички малювання, пасинок отримав саме там. У 1880 році Мурашко старший отримав замовлення по облаштуванню Володимирського собору, відтак перевіз до Києва родину та майстерню. Юний Сашко у всьому допомагав батьку та мріяв стати видатним художником. Проте вітчим хотів зробити із сина іконописця і не поділяв прагнення отримати освіту в Академії мистецтв. Безкінечні конфлікти змусили п’ятнадцятирічного хлопця піти з дому. Аби прогодуватися, він брався за будь-яку роботу, ночував де прийдеться і згодом занедужав. Але і тоді вітчим не пожалів його, а  в такий спосіб намагався приборкати непокірного хлопця. Примирити батька з сином вдалося рідному брату вітчима  Миколі Мурашко – українському художнику, графіку, живописцю, засновнику малювальної школи.  Тоді юнак взяв прізвище  вітчима і отримав дозвіл на навчання: спочатку вступив до художньої школи, а потім до Санкт-Петербурзької Академії мистецтв (1896 – 1901) вдосконалювати освіту у І. Рєпіна. Під його керівництвом створив перше фундаментальне полотно – дипломну роботу «Похорон кошового», яке було визнане кращим  серед студентських робіт, за що художник отримав золоту медаль і відрядження з перспективою продовження освіти та удосконалення свого вміння за кордоном. Найкращі студії Німеччини, Італії, Франції відкривали свої двері перед українцем. Перебуваючи у Парижі, Мурашко захопився роботами художників-імпресіоністів, відтак він почав відходити від академічної техніки, намагаючись поєднати різні живописні прийоми. Він багато експериментував зі своїми стилями, проте лишився вірним реалізму, хоча і з певними нотками імпресіонізму.  Вважається, що саме паризький період був  найбільш вдалим у творчій біографії О. Мурашка. Він проявив себе у жанрах тематичного та портретного живопису. В Україні митець О. Мурашко став одним із тих, хто став на шлях пошуків та експериментів.  Від імпресіоністів він взяв свою ескізність, від Ар-нуво -  писати широким пензлем, а реалізм вберігав його від порожньої формотворчості. Розвиток творчості молодого художника можна простежити спостерігаючи за його портретними творами. Помітним є те, як він поступово виводить свою модель з інтер’єру на природу, як переходить  від стриманої кольорової палітри до посиленої кольорової інтонації. Можна також простежити зміни в його ставленні до моделі – від глибокого детального психологізму до більш узагальненого трактування образу. Зміни відбуваються і в його трактовці народної теми - вона ускладнюється, образи стають глибшими і психологічними. 

Народне сприйняття краси стає для Мурашка вирішальним фактором. Воно — в яскравості святкового вбрання селянок, у внутрішній красі природи, в повільному ритмі ліній, форм, притаманних народному устрою.

У червні 1909 року картини Олександра Мурашка експонуються на міжнародній виставці у Мюнхені, де його картина «Карусель» здобуває золоту медаль. Її придбали з виставки для Музею образотворчих мистецтв Будапешта, а ескіз до цієї картини зберігає Національний художній музей України. Завдяки цій нагороді, художника помічають організатори Венеційської Бієнале.  І в тому ж 1909 році  відбувається персональна виставка із 25 робіт художника. Їх  експонували в  Берліні, Кельні і Дюсельдорфі. Європейці захоплювалися талантом українця, а великі музеї купували в нього роботи. Визнання Олександра Мурашка стало визнанням не лише окремого художника, а і його Батьківщини. Завдяки Мурашку українське мистецтво вийшло зі стану вузько національного, провінційного, талант митця підняв його до західноєвропейського рівня, а його твори долучені до контексту світового художнього процесу. У Києві роботи О. Мурашка цінували не менше, ніж на міжнародних експозиціях. У 1911 році на виставці серед полотен Олександра Богомазова і Миколи Кононенка, красувалися портрети і етюди Олександра Мурашка.

Олександр Олександрович не лише писав картини, а й викладав у Київському художньому училищі, яке сформувалося на базі  школи  Миколи Мурашка. Проте, за три роки він звільнився, бо керівництво було занадто консервативним і не підтримувало новаторські погляди викладача.  Водночас Мурашко, людина активна, діяльна, займається не лише творчою роботою. Чудовий організатор, він сам захоплювався і вмів захоплювати інших. Пан Олександр мріяв перетворити Київ на великий художній центр, подібний до Мюнхена, відкрити в ньому Академію мистецтв.  У 1917 році мрія Мурашка здійснюється. Він разом із Михайлом Грушевським, Дмитром Антоновичем, Михайлом Бойчуком та Георгієм Нарбутом долучається до відкриття Української академії мистецтв і Олександр очолює там  одну зі студій. 

Проте через два роки, 14 червня 1919-го  року, повертаючись додому, недалеко від свого будинку на Лук’янівці, Олександр Мурашко  загинув від пострілу невідомого. За радянських часів стверджувалося, що причиною нападу було банальне пограбування. Однак, ця версія не відповідає дійсності, адже при  жертві залишилися всі цінні речі. Цілком можливо, що вбивство було організоване більшовицькою владою, якій була не до вподоби проукраїнська діяльність Олександра.  Похований художник на Лук’янівському цвинтарі.  Таким насиченим і бурхливим було життя Олександра Олександровича Мурашка. Він зробив великий та неоціненний вклад в розвиток українського малярства, виробивши власний неповторний стиль у поєднанні імпресіонізму, модерну та реалізму На сьогодні  його картини деякі аукціонні будинки оцінюють у сотні тисяч доларів. 2 вересня 2015 року введена в обіг ювілейна монета з нейзильберу номіналом 2 гривні «Олександр Мурашко». Вона належить до серії «Видатні особистості України».

Інтернет-посилання:

1. Олександр Мурашко. Біографія. Цікаві факти.
2. Олександр Мурашко. Класик українського мистецтва.
3. Олександр Мурашко: один із найдорожчих українських митців, біографія, цікаві факти

Література:

• Олександр Мурашко: [к-т листівок]/ упоряд., авт. текста Л. Г. Членова, худож. ред. О. Г. Олешкевич - К. : Мистецтво, 1975. - 1 обкл. (15 окр. листівок) с.
• Членова Лариса Григорівна. Олександр Мурашко: сторінки життя і творчості: [альбом]/ Л. Г. Членова; ред. рада: Г. Вівчар та ін., передм. Л. Міляєвої, під ред. Т. Придатко, пер. укр. Ю. Іванченко - Хмельницький : Галерея, 2005. - Бібліогр. на боковиках. - 256 с.