Унікальний голос Раїси Кириченко : до 80 - річчя від дня народження української співачки

Дарую вам, люди,
На свята й на будні
Ту пісню, що в серце
З дитинства взяла!
(П. Власюк)

Ці слова були девізом усього її життя.
Знакові пісні Раїси Кириченко : "Мамина вишня", "Я козачка твоя", "Хата, моя біла хата", "Дорога до матері", "Чураївна" - усі найулюбленіші для українців твори пронизують серця, викликають трепетні почуття, вражають, пробуджують любов і вдячність. Адже, пропускаючи слова пісень через себе,  Раїса Опанасівна своєю харизмою так увиразнювала їх, що слухачі свято вірили : співається не про світ навколо, а про світ , частинкою якого є вони самі. Її співом захоплювалися слухачі в Канаді й Алжирі, США і Тунісі, Філіппінах, Болгарії, Польщі, Німеччині.
Раїса Кириченко - народна артистка України, повний кавалер ордена княгині Ольги, Герой України, лауреат Національної премії України імені Т.Г.Шевченка, кавалер  ордена Миколи Чудотворця "За примноження добра на землі", лауреат премії "Осіннє золото" імені Д.Луценка. 
В.Крищенко  говорив, що якби його запитали : "Скажи, як  виглядає Україна, опиши її образ! Я б сказав : Та це  Р.Кириченко, вона і голос України, і її краса, і її добро, неперевершена виконавиця моїх пісень, з нею  пісні завжди ставали хітами, зрівнятися з нею у цьому міг тільки Н.Яремчук."
«Р.Кириченко - не просто самодостатня українська співачка, це своєрідне явище, неповторне й неповториме, як О.Петрусенко, Д.Петриненко. Зі своїм особливим тембром, особливим голосом і розумінням пісні. Вона тонко відчувала не текст, як нині говорять, а слова справжньої поезії», -  писав Б. Олійник.
Р.Кириченко (дівоче прізвище  - Корж) народилася 14 жовтня 1943 року у селі Корещина  Глобинського району Полтавської області в селянській родині. Змалку вміла все робити : копати, сапати, косити. З 16 років працювала в колгоспі дояркою. (Видоювала вручну по 12 - 14 корів і так 3 рази на день). Потім  на Кременчуцькому заводі була контролером, заочно закінчила  десятирічку. Спеціальної музичної освіти не отримала. Лише в 1980-х роках закінчила Харківський інститут мистецтв. З дитинства любила співати, її голос можна було почути : в школі, на городі, в полі, фермі, перед односельцями. Брала батькову гармошку, вилазила на вишню і грала та співала голосно, щоб чуло все село. Потім вона згадувала : "Коли я починала співати, мама мене постійно осмикувала : "Чого ти кричиш? Співай тихенько!" А я думала : "Хіба ж тихенько співають"?
Одного разу в село приїхав хор  Кременчуцького автозаводу, де спів Р. Корж почув керівник колективу П. Оченаш, який згодом запросив її в свій колектив. Довелося батькові довго оббивати пороги колгоспної контори, щоб отримати паспорт для доньки та щоб її відпустили, але постійно чув :"А хто ж  корів доїти буде?" Зрештою у складі народного хору в Кременчузі Раїса вперше вийшла на професійну сцену. А вже з червня 1962 року працювала у професійному колективі - Полтавському жіночому хоровому театралізованому ансамблі  "Веселка", концертмейстером якого був  Микола Михайлович Кириченко. Він одразу закохався у симпатичну дівчину з сіро - голубими очима й довгою чорною косою. 15 грудня 1963 року вони одружилися. Чоловік дуже турбувався про неї, звільнив від побутових проблем, намагався відгородити від всіляких негараздів. На концертах співачку примітив А.Пашкевич (керівник ансамблю "Льонок" ) і запросив молоде подружжя до колективу.

Раїса Опанасівна переїздить на роботу в Житомирську філармонію, стає співачкою вокально - хореографічного ансамблю "Льонок". Її співом насолоджувалися слухачі і нашого міста. У травні 1967 року Р.Кириченко була солісткою вокально - хореографічного ансамблю "Веснянка" Херсонської обласної філармонії. А вже з січня 1968 року - солісткою Черкаського народного хору. У 1980 - 1990 роки жоден офіційний концерт не обходився  без участі відомої співачки. Де б не працювала улюблена артистка, вона співала  не тільки своїм унікальним голосом, а співала душею. Вона завжди пам'ятала пораду мами : "Доцю,  ніколи не співай пісень ні про що, аби не дарма було. Співай так , щоб людям подобалося, щоб у душу пісня запала". Тому щемка "Мамина вишня" навіть у зачерствілих серцях пробуджує любов до сільських матерів, а  "Пане полковнику" нагадувала українцям якого вони роду - кореня. Співачку в народі називали  Берегинею, Чураївною, Козачкою, Княгинею.
Репертуар  Р.Кириченко складався майже з двох сотень творів. І що цікаво, текстів вона ніколи не вчила : їй, щоб запам'ятати,  досить було один раз його проспівати.
Раїса Панасівна дуже любила домівку, де народилася, і завжди допомогала рідному селу. За її клопотанням  була збудована церква, проведено газ,  підтримувала сільську школу, клуб. Взагалі, коли вона з чоловіком приїжджала до батьківської хати, двері їхнього дому не зачинялися - до Раїси Панасівни люди йшли, як на сповідь.
Р.Кириченко довгий час боролася з тяжкою хворобою. Тоді на її операцію кошти збирала майже вся Україна. А коли  в Німеччині лікар пропонував  виконати операцію, але для цього потрібно було змінити українське громадянство на німецьке, то, будучи тяжко хворою, вона відповіла, що любить свою маму, чоловіка та понад усе - Україну. 1 лютого їй довелось перенести операцію на серці, яка не допомогла. 9 лютого 2005 року Р.О.Кириченко померла. Попрощатися з нею у будинок Київської Національної філармонії прийшли тисячі людей. Поховали її в селі Корещина, поруч з могилою матері, як вона заповідала. Залишилися  : пам'ять про легендарну співачку, її неперевершені пісні, книга спогадів "Я козачка твоя", до якої вона включила 18 знакових, найулюбленіших вокальних творів.
Раїса Кириченко - унікальна, неповторима народна співачка, талант якої приніс Україні міжнародну славу.

Інтернет-посилання

• Кириченко Раїса Опанасівна
• Раїса Кириченко - пісні, біографія
• Постаті Черкащини: Раїса Кириченко. До 30-річчя Незалежності України
• Раїса Кириченко «Я горда, горда жінка!»
• Полтавка Раїса Кириченко. Легендарна співачка, якою її не знали
• Жіноча доля Раїси Кириченко
• «…А ти гадав: безсмертя – річ проста?»

Література

1. Творчість Раїси Кириченко в культурному просторі України на покордонні XX-XXI століть: до 70-ліття від дня народж. Берегині укр. пісні : зб. наук. пр./ М-во освіти і науки України, Полтав. нац. пед. ун-т ім. В. Г. Короленка, Каф. журналістики, Музей Раїси Кириченко; упоряд., відп. ред. Г. О. Кудряшов, вступ. сл. А. Т. Авдієвського - Полтава : ПНПУ ім. В. Г. Короленка, 2013. - Зб. уклад. за матеріалами наук.-практ. конф.. - Бібліогр. наприкінці ст.. - 298 с.
2. Лабінський М. Народна співачка Раїса Кириченко [Текст] / М. Лабінський // Пам'ять століть. Україна. - 2008. - N3. - С. 195
3. Михайленко А. "Коли мине моя пора осіння..." [Текст] / А. Михайленко // Дніпро. - 2006. - N1/2. - С. 131-142