Микола Іванович Братан
(01.01.1935 - 13.03.2010)
Микола Іванович Братан народився 1 січня 1935 року в с. Семенівка Каховського району Херсонської області. Закінчивши семирічну школу, вступив до Бериславського педагогічного училища, пізніше навчався в Одеському державному університеті ім. І. Мечникова (1964). Працював у газетах, на телебаченні. Від 1971 по 2007 рр. очолював Херсонську організацію НСПУ. Друкувався від 1960 року. Літературний доробок М.І. Братана багатогранний та щедрий. В 1961 році дебютував збіркою поезій «Смаглява Таврія». Потім вийшли «Луни» (1964), «Веселку-людям» (1966), «Поступ» (1968), «Свято на Перекопі» (1970), «Правда хліба» (1973), «У дорозі до вас» (1974), «Від першої особи» (1977), «Я - Сиваш» (1978), «Степові люди» (1979), «Озерниця» (1982), «Портрет з дороги», «Добрина» (1984), «Небо над долиной» (1985), «П’ята група крові» (1990), «Експромти» (1994); повість «Діждались весілля» (1976); романи: «Бережина» (1985), «Перепелина ніч» (1988); нариси про О. Гончара «Сила любові» (1993); драматичні поеми: «Туга», «Сліпий дощ» (1995), «Сердитий бог» (1997), «Ковила тече за обрій» (1998), «Іде батько Махно» (2000); комедії: «“Ляп” на першій полосі», «Діалектика природи або ж дисидент із КДБ» (1996); збірки для дітей: «Слон на стадіоні» (1996), «Равлик на пляжі» (1999); понад 300 пісень, що виконуються як на професійній, так і на аматорській сцені.
«Микола Іванович – лірик у найвищому вимірі цього слова. Він не виписав – виспівав свою Таврію: і Херсон, і рідне село, і ці дивні журавлі, що не дають спати чутливим серцям, – все зігріте його душею. Більше того – свою рідну Таврію він «визбирав» у рідне слово з усього світу». (Михайло Шевченко).
Проза М.І. Братана – поліфонічна. Півтора десятка драматичних творів актуальні і сьогодні. У його творчому арсеналі переважає гостре, влучне слово.
Олесь Гончар в одному з листів писав: «Про мову я вже й не кажу: знову ці знахідки, мовні перлини, що рясноти їх треба, мабуть, аж остерігатися, щоб не передати куті меду. А загалом враження, що чуєш музику рідного слова».
«Микола Братан – поет потужного вродженого таланту, полум’яного романтичного серця і доброго хліборобського працелюбства. І поет він такого рівня, за яким не дозволяється давати поправку на «віддаленність від центру», а навпаки, сам «центр» збагачується з ним навзаєм» (М. Шевченко).
13 березня 2010 року обірвалося життя відомого українського письменника Миколи Івановича Братана.
Може, вість промайне: був такий-то… немає…
Ви не вірте, що я передчасно погас.
А повірте в мандрівку, яка не минає,
Без печалі скажіть: він – в дорозі до нас.
(М.І. Братан «У дорозі до Вас»)
