Війна в Україні триває. В режимі реального часу вітчизняний кінематограф робить усе, аби показати світові, що відбувається насправді. Наша попередня добірка фільмів про російсько-українську війну включала стрічки, що вийшли на екрани протягом 2017–2019 років. Зараз, пропонуємо художні фільми про війну в Україні, які побачили світ у 2023–2025 роках.
«Наші котики» (2020, режисер Володимир Тихий) – сатирична воєнна комедія, що розповідає про будні добровольців на сході України у 2014 році. У центрі сюжету – група волонтерів і бійців, які вирушають на передову й облаштовують позицію під вигаданою назвою «Туалет». Вони – не супергерої, а звичайні люди: айтішник, актор, режисер, футбольний тренер. Попри хаос і небезпеку, вони тримаються на гуморі, дружбі й абсурді. Фільм базується на реальних історіях і подіях, але поданий через гротеск і чорний гумор. Це унікальний погляд на війну – не через пафос, а через людяність, іронію та сміх крізь сльози.
Постер фільму «Наші котики». Фото: Lethal Kittens
«Мама» (2021, вироблена компанією «Основа Фільм Продакшн» для телеканалу «СТБ»). Це – багатосерійна воєнна драма. Головна героїня, Ніна Петрівна з Житомира, вирушає на окуповану Донеччину, щоб врятувати сина-добровольця, який потрапив у полон. Під час цієї небезпечної подорожі вона проходить через безліч випробувань: блокпости, зустрічі з ворогом, але також заводить нові знайомства – допомагає пораненим, зустрічається з іншими жінками, які втратили дітей. Фільм розкриває болісну тему долі матерів українських військових, які готові ризикувати всім задля порятунку дітей. Війна очима жінки – серіал показує не лише фронт, а й тіньові сторони окупації: страх, зраду, втрату, але й людяність у найнеочікуваніших обставинах.
Кадр з фільму «Мама». Фото: СТБ
«Снайпер. Білий ворон» (2022, режисер Мар'ян Бушан) – воєнна драма, заснована на реальних подіях, яка розповідає історію мирного чоловіка, що став снайпером ЗСУ. Головний герой – колишній викладач фізики та еколог, який до війни жив у гармонії з природою. Після жорстокого вбивства його дружини російськими окупантами, він добровільно йде на фронт. Завдяки внутрішній силі, дисципліні й гострому розуму він стає одним із найрезультативніших снайперів. Фільм піднімає теми помсти, трансформації особистості, внутрішньої боротьби та морального вибору. Це стрічка про те, як трагедія здатна народити героя.
Кадр зі стрічки «Снайпер. Білий ворон». Фото: FILM.UA Group
«Ми були рекрутами» (2023, режисер: Євген Сивокінь). Фільм розповідає про перші дні мобілізації і підготовки новобранців Збройних Сил України під час повномасштабного вторгнення 2022 року. Головні герої – молоді хлопці, які стають рекрутами, проходять жорсткий відбір, тренування, психологічну адаптацію і готуються до боїв за свою країну. Фільм показує, як зі звичайних громадян формується армія, з усіма труднощами, страхами, надіями та братерством. Це фільм-послання, документальний фільм поданий в художній формі (роуд-муві). Фільм-мотивація та фільм-маніфест майбутнім рекрутам, а також для світової аудиторії, щоб зрозуміти, хто такі справжні герої сьогоднішніх днів. Фільм розкриває характери восьми бійців Окремої Третьої Штурмової Бригади. Розкриває їх не тільки як професійних військових, але і як людей, філософів, просто хлопців, які мають мрії про сім’ї та мирне життя в своїй країні.
Постер фільму «Ми були рекрутами». Фото: v-doma
«Буча» (2023, режисер: Валентин Васянович). Фільм розповідає про події, що відбулися у місті Буча під час російського вторгнення в Україну 2022 року. Через історію конкретних персонажів – цивільних мешканців і військових – стрічка показує жахи окупації, масові порушення прав людини та боротьбу за виживання. Головні герої намагаються зберегти людяність і надію в умовах хаосу та страху. Фільм створений на основі свідчень очевидців, журналістських розслідувань та офіційних звітів і спрямований на збереження пам’яті про трагедію та привернення уваги світу до злочинів в Бучі.
Постер фільму «Буча». Фото: надано командою фільму
«Шлях поколінь» (часто згадується як просто «Шлях») (2023, режисер Михайло Ухман – воєнний журналіст і доброволець ЗСУ). Це військова драма з елементами документалістики. Молода людина – програміст Назар – спершу уникає війни, але під час походу лісом його раптово відвідує дух з УПА. Він веде діалог із ним, і це змінює світогляд героя: герой залишає сім’ю й прямує на фронт 2014 року. «Шлях поколінь» – це не просто фільм про війну, а фільм про спадкоємність, моральний вибір і пам’ять поколінь. Він показує, що, навіть коли «не твоє» – досвід минулого може змінити життя.
Постер фільму « Шлях поколінь». Фото: «Новинарня» – медіапартнер всеукраїнського прокату фільму «Шлях поколінь».
«Відблиск» (2024, режисер Валентин Васянович). Головний герой – цивільний хірург Сергій, який добровільно йде на фронт і потрапляє в полон до російських військ. Після звільнення він повертається додому, намагаючись відновити стосунки з колишньою дружиною та дочкою. Фільм досліджує його боротьбу з травмою, адаптацію до мирного життя та пошук сенсу після пережитого.
Кадр з фільму «Відблиск». Фото: suspilne.media
«Мишоловка» (2025, режисер: Сергій Касторних – ветеран ЗСУ). Це український психологічний трилер, який розповідає історію українського військового Антона, який після артилерійського обстрілу опиняється замкненим у бліндажі під землею. Увесь сюжет вибудуваний як драма виживання – ізоляція, фізичний біль, спогади, голоси минулого і голос ворога, який намагається зламати його зсередини. Це камерне кіно, де основну увагу зосереджено на внутрішньому стані людини під тиском війни. Особливого звучання надає стрічці музика – зокрема, пісня «Спомин» виконавиці «Povin» та кліп гурту «Жадан і Собаки», створений на основі кадрів з фільму.
Постер фільму «Мишоловка» Фото: planetakino.ua
«Мати Апостолів» (2020, режисер: Заза Буадзе). Це український військово-драматичний фільм, що порушує глибоко особисту й трагічну тему війни на Донбасі через призму материнської любові й втрати. У центрі сюжету – мати українського льотчика, літак якого був збитий під час бойового завдання у зоні конфлікту. Вона вирушає на тимчасово окуповану територію, щоб знайти сина, долаючи страх, ненависть і зневіру. У цій мандрівці вона стикається з жорстокістю війни, байдужістю, але також і з людяністю – навіть по інший бік лінії фронту. «Мати Апостолів» – це непроста, але глибоко зворушлива стрічка, яка дозволяє глядачеві подивитись на війну з позиції матері – символу любові, миру, втрати і надії.
Постер фільму « Мати Апостолів» Фото: Нове українське кіно
Фільми про українських героїв – це не лише кіномистецтво, а й духовна броня. Вони формують новий український міф, укріплюють національну ідентичність і навчають глядача бачити силу не лише у перемозі, а й у людяності, незламності та любові до своєї землі.
