Федір Захаров. Зірка із сузір’я європейського образотворчого мистецтва (до 100-річчя від дня народження художника)

3.10.2019

Відомий український живописець Федір Захаров народився 25 вересня 1919 року в с. Александрівське Смоленської області.

1950 року закінчив Московський художній інститут ім. В.І.Сурикова, де його вчителями з фаху були О.Лентулов, І.Чекмазов і В.Фаворська. Після закінчення інституту Ф.Захаров переїздить до Ялти, з якою стали нерозривно пов’язані його життя і творчість.

Живопис Ф.Захарова – це послідовний розвиток класичних традицій російського та українського пейзажного живопису, прагнення до філософсько-емоційного осмислення дійсності.

Федір Захаров полюбляє палюче сонце й милується, як воно, пробившись крізь густе листя, лягає яскравими смугами на білі стіни будинків, як під його гарячим промінням немовби відбілюється гірська кам’яниста стежка…

Ф.Захаров мав цінне для кожного художника довершене відчуття міри, емоційно сприймав пейзажні мотиви, майстерно відтворював найхарактерніші риси зображуваного на полотні.

Кримські пейзажі – основний зміст творчості Ф.Захарова. Гори, виноградники, архітектура, заповітні куточки, пов’язані з перебуванням тут Пушкіна, Міцкевича, Льва Толстого, Лесі Українки, Антона Чехова, Максима Горького, і, звичайно ж, море – різне: тихе, грізне, ласкаве, але завжди красиве…

При всій своїй безмежній любові до Криму, багатоманітності його природи, художник у ньому не замкнувся. Про це свідчать картини митця, присвячені оспіваному українськими поетами і художниками Седневу. Саме Седнів, з його ланами, однаково прекрасний і в пишному цвітінні, і в пору снігових розсипів, глибоко вразив художника. «Седнів немов би відкрив мені очі, змусив мене по-новому глянути на природу України, на проблеми пейзажного малярства», – говорив художник.

Федір Захаров – майстер натюрморту. Його творам притаманне тонке композиційне рішення, насиченість кольорової гами, наповненість світлом і повітрям. Один із найвідоміших його творів у цьому жанрі – «Червоні троянди» (1976).

Митець брав участь у багатьох персональних і колективних виставках, його щиро шанували і критики, і глядачі. Переконливим свідченням цього факту є присвоєння йому почесного звання народного художника Української РСР. У 1987 році за серію пейзажів і натюрмортів «Рідна мати моя Україна» Захаров удостоєний Державної премії України ім. Т.Г. Шевченка.

Федір Захарович Захаров – один з найкращих колористів і найтемпераментніших майстрів пейзажу, художник із яскравою творчою індивідуальністю. Він – романтик за характером. Лейтмотивом його краєвидів є боротьба світла й тіні, бурі та спокою. У манері письма – змагання живописця з плином часу, прагнення зафіксувати або навіть випередити його.

Ф.Захаров писав дуже багато етюдів на пленері, писав з якоюсь майже маніакальною наполегливістю часто одні й ті самі мотиви. В етюді-пейзажі він прагнув вловити скороминущість враження, настрій, стан природи в якийсь момент. Але і в роботі над картиною у нього зберігається свіжість і безпосередність етюду, ніби все написано в одну мить. Найзначнішим і важливим завданням його живопису було не «що», а «як». Він не брався за так звані «соціальні замовлення» і ще більш негативно ставився до різного роду формалістичних викрутасів.

Творчість художника постійно збагачувалася новими рисами, розкривалася незвичайними гранями, набувала довершеності, оспівувала безмежно барвистий світ української природи.

Вплив творчості Ф. Захарова на сучасне і майбутнє покоління художників величезний. Федір Захарович був і залишається тим «мальовничим метрономом», до якого потрібно прагнути.