Легенда українського хорового співу Павло Муравський: до 110-річчя від дня народження
Павло Муравський — один із найобдарованіших диригентів ХХ століття народився 30 липня 1914 року в селі Дмитрашківка Піщанського району Вінницької області. Співочу науку Павло засвоїв з народної пісні, а першими вчителями й наставниками з музики були його дядько Сергій Юхимович Могилевський та двоюрідний брат Степан Андрійович Білянський, який співав у хорі під керівництвом Миколи Леонтовича. Саме вони навчили Павла грати на скрипці і спрямували його на мистецький шлях, допомігши вступити до Київської музпрофшколи (невдовзі реорганізована в Київський музичний технікум). На все життя запам'ятав Павло вступний іспит, адже в приймальній комісії були такі видатні митці як Левко Ревуцький, Борис Лятошинський, Григорій Верьовка, Гліб Таранов. Після закінчення технікуму у 1934 р. Муравський працював учителем музики в середній школі м. Чорнобиль і керував дитячими хорами.
Згодом, за наполяганням дядька Сергія Юхимовича, юнак вступив на дириґентсько-хоровий факультет Київської державної консерваторії, яку закінчив у червні 1941 року. Роки навчання поєднував з виконавською та педагогічною діяльністю: викладав у Львівській консерваторії і паралельно диригував львівським обласним хором «Трембіта». По закінченню консерваторії з 1964 по 1969 роки Павло Іванович працював художнім керівником і головним дириґентом Державної заслуженої академічної хорової капели «Думка» (м. Київ). Саме в цей період йому пощастило зустрітися з відомим оперним співаком Борисом Гмирею. В результаті тривалої і наполегливої співпраці їхні спільні виступи досягли високого рівня. Це були концерти з творів української класики, зокрема на вірші Т. Шевченка.
Блискучі виступи творчих колективів «Трембіта» й «Думка», які чарували не одне покоління слухачів майже на всьому Євразійському континенті, неодноразові перемоги на престижних міжнародних конкурсах студентського хору Національної музичної академії України під керівництвом легендарного маестро, засвідчували велич таланту й педагогічного хисту патріарха хорового акапельного співу П. І. Муравського. У співпраці з цими колективами маестро записав на платівки, касети й компакт-диски понад 1000 хорових творів різних авторів: А. Веделя, Г. Сковороди, О. Кошиці, Л. Бетховена, А. Моцарта, Дж. Верді, Г. Малера та багатьох інших українських та зарубіжних композиторів.
З 1969 року Муравський обіймає посади: викладача Київської державної консерваторії та художнього керівника й головного дириґента хору студентів дириґентсько-хорового факультету. Під його орудою студентський хор проводив гастрольну діяльність, здійснив низку записів хорового співу, зокрема у 1977 році — 37 творів М. Леонтовича. Велику творчу перемогу здобув студентський хор консерваторії під керівництвом Муравського на Міжнародному хоровому фестивалі в Канаді у 1993 році, виборовши перше місце серед 84 хорів з різних країн світу.
На 95-літній ювілей П. І. Муравського до Києва прибула делегація із його рідного села Дмитрашківка Піщанського району. Вітаючи ювіляра з днем народження, даруючи йому запашний коровай на вишитому подільському рушникові, земляки порадували Павла Івановича, що розпочато будівництво хати й створення Меморіальної садиби-музею його імені та показали перші фотографії ведення робіт. Хорового майстра до сліз схвилювала ця новина, й він перейнявся бажанням допомогти землякам у цій справі: передав для музею велику кількість матеріалів, що висвітлюють життя, творчу й педагогічну діяльність, рояль, особисті речі й надав фінансову підтримку. 21 листопада 2009 року на урочисточті до Дмитрашківки з Києва прибули 95-літній Муравський із сином В. П. Муравським – Лауреатом Міжнародного конкурсу піаністів і невісткою Т. М. Муравською. Радість і щастя переповнювало людей на благословенній Подільській землі, яка дала Україні й світові генія української музики Миколу Леонтовича та великого диригента й педагога ХХ–ХХІ століть Павла Муравського. Це один із небагатьох прикладів в Україні, коли ще за життя видатного митця заслужено пошановано й гідно оцінено його творчість. Під час відкриття Меморіальної садиби-музею земляки ще й започаткували Міжнародний фестиваль хорового мистецтва імені П. І. Муравського, який проводитиметься на батьківщині маестро, в селі Дмитрашківка, щороку в день його народження – 30 липня.
Протягом останніх 23 років, незважаючи на свій поважний вік, Павло Іванович самовіддано працював над здійсненням свого заповітного задуму – запису Хорової Шевченкіани й домагався створення з цією метою взірцевого академічного колективу. Маестро доводив загальнонаціональну важливість поширення в українському суспільстві співаної поезії Великого Кобзаря. У 2010 році за підтримки Національної радіокомпанії України та Благодійної організації «Президентський фонд Леоніда Кучми «Україна» вийшов у світ аудіоальбом під назвою «Пісенний «Кобзар». Дириґує Павло Муравський». Цим еталонним музичним альбомом з трьох компакт-дисків, до яких увійшли 32 твори, записані самим Маестро з керованими ним хоровими колективами, започатковано аудіовидання хорової Шевченкіани з задуманої серії «Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар». Далі учні й послідовники Павла Муравського протягом 2015–2018 років завершили здійснення заповітного мистецького задуму Маестро – записали три музичні альбоми «Пісенного «Кобзаря» на основі Зібрання хорових творів у семи томах «Тарас Шевченко. Пісенний «Кобзар» Хорова Шевченкіана», що його уклав П. І. Муравський.
Як педагог Павло Муравський виховав понад 1000 дириґентів-хормейстерів, ствердив принципові засади акапельного академічного співу Київської хорової школи і явив власний феномен – Хорову школу Павла Муравського. Характерною особливістю інтерпретацій хормейстера є проникнення в народну пісню, її зміст, характер і колорит, бажання відобразити її національну основу та природу.
Помер диригент у 100-річному віці 6 жовтня 2014 року. Похований на Байковому кладовищі.
П. І. Муравський лишається взірцем самовідданого служіння рідному народові, збереження й примноження його унікального духовного надбання –хорового співу як базового мистецтва в українській культурі. Протягом 80 років мистецько-педагогічної праці він дбав про чистоту та високу якість українського хорового співу. Мистецтво маестро шанують учні, послідовники і всі поціновувачі хорового співу в Україні й світі.
Інтернет-посилання:
1.Земляки вшанували Павла Муравського – живу легенду українського хорового мистецтва ХХ–ХХІ століть
3. Хорова школа Павла Муравського
5. «Будьмо знайомі». Павло Муравський
6. Українська пісня "Буковинська полька" (Bukovynian Polka) - капела "Трембіта"
