Легенда українського живопису

«…Коли ти досяг апогею своєї професії живописця, коли всі з повагою називають тебе «маестро», з сумом думаєш про те, що ти все ще тільки вишукуєш начало». Ці слова видатного румунського живописця Корнеліу Баба цілком можна віднести до творчості Тетяни Нилівни Яблонської, яка ще з молоду ніколи, ні за яких умов не зупинялася на досягнутому.

Яблонська прийшла в мистецтво у 1940-ві роки й одразу показала себе живописцем оригінальним. Навчалася у художника-монументаліста Ф.Г. Кричевського, який залишив їй у спадщину безкомпромісну любов до мистецтва. В його майстерні Яблонська збагнула справжнє ставлення до живопису – кольору, конструкції, форми. В своїх полотнах вона завжди раділа життю у найрізноманітніших його проявах. Із десятиріччя в десятиріччя її ім’я зустрічалося серед тих, хто шукає нові тенденції, чия творчість зумовлює найвищі досягнення українського живопису.

Провідною темою творчого доробку є тема натхненної праці сучасників. Її творам дане тривале життя, тому що в них живе час.

Тетяна Яблонська – народний художник не тільки за своїм високим званням, а й за самою творчою суттю. 24 лютого легенді українського живопису виповнилося б 100 років.

Відділ мистецтв запрошує доторкнутись до глибин майстерності, інтонацій творів, привабливості людей, золота зерна, неба над Дніпром – до мистецтва Т.Н. Яблонської, яке розкрило для нас Україну.