Анімацією називається штучне уявлення руху в кіно, на телебаченні або в комп'ютерній графіці шляхом відображення послідовності малюнків або кадрів з частотою, при якій забезпечується цілісне зорове сприйняття образів. Анімація – мистецтво, яке дає рух тому, що здавалося нерухомим. Це ілюзія життя, створена завдяки серії кадрів, що швидко змінюються. У кожному кадрі анімації – життя, створене з нуля. У кожному русі – ідея, що знаходить форму. Анімація – це не просто картинка, що рухається, це спосіб розповідати історії, виражати емоції, досліджувати світ, оживлювати уяву. Саме завдяки анімації можливо побачити, як птах говорить, місяць усміхається, або дерево мандрує світом – усе, що хоче вигадати автор. Синонім «анімації» – «мультиплікація» – дуже широко поширений в нашій країні. Анімація і мультиплікація – це лише різні визначення одного і того ж виду мистецтва. Термін мультиплікація походить від латинського слова «мульти» –багато, і відповідає традиційній технології розмноження малюнка, адже для того, щоб герой «ожив», потрібно багато разів повторити його рух: від 10 до 30 мальованих кадрів в секунду.
Анімація, як і будь-який інший вид мистецтва, має свою історію. Перші спроби передачі руху в малюнку відносяться приблизно до 2000 року до нашої ери (Єгипет). Ще один приклад руху знайдений в печерах Північної Іспанії: це малюнок кабана з вісьмома ногами. У Х-ХI ст. – перші згадки про китайський театр тіней – видовища, візуально близькому майбутньому анімаційному фільму. У XV ст. – з'явилися книжки з малюнками: згорнуті в рулон, а потім миттєво розверталися, вони створювали ілюзію живих малюнків.
Вперше принцип інертності зорового сприйняття, що лежить в основі анімації, був продемонстрований в 1828 році французом Паулем Рогетом. Об'єктом демонстрації був диск, на одній стороні якого знаходилося зображення птаха, а на іншій – клітини. Під час обертання диска у глядачів створювалася ілюзія птиці в клітці. Спроби знайти способи пожвавлення малюнків за допомогою спеціальних апаратів задовго передують появі кінематографа. Так у 1832 році молодий бельгійський професор Жозеф Плато наблизив нас до створення кінематографа, побудувавши лабораторний прилад – фенакистископ – диск з прорізами та малюнками, які при обертанні створюють ілюзію руху.
Фенакістископ. Фото: Wikimedia Commons
У 1877 році француз Еміль Рейно, удосконаливши дзеркальну систему фенакистископу Жозефа Плато, створив новий, більш досконалий прилад, назвавши його праксиноскоп.
Поєднавши свій праксиноскоп з проекційним ліхтарем, Еміль Рейно з великим успіхом демонстрував свої малюнки на екрані. Але це ще була проста форма мультиплікації. Еміль Рейно вважається батьком анімаційного кіно, в 1888 році він удосконалив свій праксиноскоп, переніс малюнки на целулоїдну стрічку і вперше висвітлив на великому екрані сюжетний фільм.
Брати Люм'єр, в 1895 році розробили конструкцію кіноапарата для зйомки і проекції рухомих фотографій, назвавши його кінематографом, завдало смертельного удару «оптичний театру» Еміля Рейно. Народження кінематографа витіснило мультиплікацію.
Справжню революцію в світі анімації справив Волт Дісней (1901-1966), американський режисер, художник і продюсер. У 1923 році він випускає серію «Аліса в країні мультиплікації». У 1928 році – звуковий мультфільм «Пароходик Віллі» з героєм Міккі Маусом. Пізніше з'явився каченя Дональд Дак, що завоював любов усіх дітей світу. 1940 р. – на студії «Метро-Голдвін-Майєр» починають виробництво серії «Том і Джеррі», над якою аніматори працювали 17 років. Студія Діснея отримала 12 «Оскарів» за свої роботи.
З того часу анімація перетворилася з технічного експерименту на повноцінне мистецтво, що підкорило серця мільйонів – і продовжує розвиватися донині.
Сьогодні існує безліч технік створення анімації, кожна з яких має свою унікальну атмосферу, інструменти і навіть «характер». Ось найцікавіші та найпоширеніші з них:
1. Класична (мальована) анімація. Це – «золота епоха» анімації. Кожен кадр тут малюється вручну. Для однієї хвилини мультфільму може знадобитися більше тисячі малюнків. Цей стиль – трудомісткий, але дуже виразний і живий. Приклади: перші мультфільми Disney, «Том і Джеррі», український – мультфільм «Жив-був пес».
Кадр з мультфільму «Жив був пес» . Фото: дитячий портал «Пустунчик»
2. Лялькова анімація. Це коли рух створюється з реальних об’єктів – ляльок, фігурок з пластиліну. Їх покадрово фотографують, трохи змінюючи позицію і на екрані вони ніби рухаються самостійно. Цей вид дуже атмосферний – ніби оживає чарівний світ ручної роботи. Приклади: «Причинна» (за Т. Шевченком), «Їжачок у тумані» та ін.
3. Стоп-моушн – анімація з об’єктами (не ляльками). Ця техніка подібна до лялькової, але використовуються звичайні речі: продукти, ґудзики, камінці, пісок. Вони дуже поетичні, ніжні та образні. Приклади: кавова: «Кавова історія України», пісочна: «Діти України», «Україна переможе», паперова – «Казка з татом», пластилінова «Йшов трамвай 9 номер» та ін.
4. Комп’ютерна (цифрова, 3D) анімація. Найпопулярніший тип у сучасному кіно. Об’єкти створюються в комп’ютерних програмах із форм, текстур, світла. Можна змусити персонажа танцювати, літати чи навіть постаріти за секунду. Це анімація високої чіткості та деталізації, яку люблять як діти, так і дорослі. Приклади: « Роксолана», «Шрек», «Крижане серце», «Мавка. Лісова пісня» та ін.
Постер мультфільму «Роксолана» Фото: mmr.ua.
5. Мультимедійна / web-анімація. Це анімація, інтегрована у вебсторінки або цифрові продукти, яка: працює у браузері; швидко завантажується; реагує на дії користувача (натискання, прокрутку, наведення миші тощо).
Вона оживляє сайт, перетворюючи набір сторінок на захопливу історію. Вона додає руху до графіки, тексту та зображень, створюючи динамічний, приємний досвід для користувача. У вебдизайні інтерактив може проявлятися як у ледь помітному ефекті при наведенні на кнопку, так і у вигляді повноекранного переходу між розділами. Такі елементи роблять платформу цікавішою та привабливішою для взаємодії. Це сучасна анімація для соцмереж, реклами, сторітелінгу онлайн. Використовуються прості рухи, графіка, символи. Вебанімація використовується: на сайтах – для покращення інтерфейсу, залучення уваги; у мобільних додатках – як екрани завантаження, індикатори, гейміфікація; у презентаціях та навчальних матеріалах; у рекламі – банери, мікровідео, інтерактивні елементи. Приклади українських проєктів з вебанімацією: освітня платформа «Prometheus» – використовує анімації для пояснення складних тем. Сайти українських брендів (наприклад, вишиванки, кав'ярні та ін.) часто мають рухомі елементи в своєму меню. Соціальні кампанії та сторітелінг з інтерактивною графікою (наприклад, сайти про культуру або історію). Вебанімація цікава тим, що вона дуже ефективна для передачі інформації, поєднує мистецтво і технології, дає змогу розповідати історії онлайн, робить сайти і додатки живими й привабливими. Це дуже популярний напрямок для дизайнерів, ілюстраторів та розробників. Приклади: анімаційні сторіз, освітні відео на YouTube, рекламні ролики.
6. Експериментальна анімація. Це – поле для творчих пошуків. Тут може поєднуватися все: малюнки, фотографії, відео, тіні, тканина, голос, шум, музика. Часто не має чіткого сюжету, але залишає сильне враження. Приклад: роботи українських студій «Новаторфільм», «Анімаград», фестивальні стрічки.
Основними проєктами студії «Новаторфільм» є: «Стати твердим» – короткометражний фільм, який приніс студії перше визнання. «Моя країна – Україна» – пластиліновий анімаційний серіал, що складається з 26 серій, «Професіонали» – серіал, присвячений різним професіям, що знайомить дітей із світом праці та різноманіттям фахів.
«Анімаград» – провідна українська анімаційна студія, заснована у 2012 році в Києві. Вона входить до складу медіахолдингу «FILM.UA Group» і є одним із найпотужніших анімаційних продакшенів у Східній Європі. Студія спеціалізується на повному циклі виробництва 2D та 3D анімації, орієнтуючись як на український, так і на міжнародний ринки. Відомі проєкти студії: «Мавка. Лісова пісня», «Викрадена принцеса», «Роксолана» та ін. Серед інших проєктів студії – серіали «Whizz Kids», «Tiki», «Hrafn Academy», «Mom Hurries Home», «Eskimo Girl» та короткометражки «Hungry Ghost»
Сьогодні анімація не має меж. Вона постійно еволюціонує – з’являються нові техніки: VR-анімація, інтерактивні комікси, анімації згенеровані штучним інтелектом. Анімація – це мистецтво, яке бачить серцем. Вона не має віку. Не має меж. Це творчість, що говорить образами, рухом і душею. «Анімація – це мистецтво, що оживає». Тож дивімося, творімо і надихаймося!
