Олексій Пономарьов
Олексій Пономарьов
Заслужений діяч мистецтв України, співак, музикант, композитор,
старший викладач кафедри «Музичного мистецтва»
Херсонського державного університету
Моя історія війни
Нічого не передвіщало біди…
Ми з дружиною встигли відсвяткувати рік нашої донечки Соломії. Думали та мріяли як будемо вчити її, показувати всі радощі цього життя, будували свої плани на майбутнє. Але все змінилось в один день.
24 лютого ми прокинулись під звуки вибухів, сирен, телефонних дзвінків. З’явилось відчуття, що перед нами наче утворюється темрява, яка руйнує все.
Потім постав тяжкий вибір – залишатися чи виїжджати. Херсон – наш дім, з яким ми не планували розлучатися у мирний час. Тож, вирішили орієнтуватися на події і бути з нашим містом до кінця. Адже добре лише там, де нас немає.
Емоції та почуття на початку зашкалювали і вони вилилися у новий альбом із семи композицій «New Ukraine Age». Прослухати його та побачити неймовірну красу херсонської природи літа 2022 року можна на моєму ютуб-каналі. Музика в цьому альбомі написана в стилі New Age, Ambient. На той момент мені здалося, що саме цей стиль максимально близький для передачі почуттів та переживань, які були в моїй голові на той час.
За два місяці війни мій емоційний стан був на нулі. Ситуація у місті ставала все більш напруженою, щасливих людей тут не залишилося. А через чотири місяці прийшла повна апатія. Єдине, що рятувало – музика. Це те, з чим я йду все життя пліч-о-пліч. За цей час вдалося створити такі композиції: «Перші промені ранкового сонця», «New Ukraine Age», «Град переходящий в солнечный свет», «За вікном Різдво», «Щедрик. Україна 2023», «Доня», «Заколишу».
Також написав музику та виконав пісні: «Дума про Україну» та «Хто ти?» - на вірші художньої керівниці Херсонського академічного ліцею імені О. В. Мішукова Херсонської міської ради при Херсонському державному університеті Наталії Шушляннікової.
«Дума про Україну»
В той час, коли російська армія контролювала місто, почав розуміти, хто є хто, якими були люди поруч зі мною та почав помічати тих, кого раніше нібито не було. І головне - сформулювалося точне розуміння того, якими можуть бути українці, що наш народ важко зламати, що нас не здолати – ми єдині.
«Українська земля»
Паралельно зі створенням композицій продовжувалися заняття у Херсонському державному університеті та індивідуальні онлайн-уроки з дітьми, які розкидані по всьому світу: Канада, Польща, Нідерланди, Німеччина, а деякі й досі знаходяться в окупації. З’явилися нові випробування: пошуки зв’язку, інтернету. Звичайно, хотілося налаштовувати наші заняття на максимально позитивну хвилю, але час диктує свої правила. Більшість наших онлайн-зустрічей це – взаємопідтримка, творчість та розвиток, які так потрібні нашій молоді у ці темні часи війни.
Сьогодні, коли наші Матері втрачають своїх синів на цій страшній війні, в багатьох з’являється жахливе почуття – ненависть. Але в нашому серці повинна жити любов. Бо ЛЮБОВ має силу і це єдине, що нас зможе врятувати! Любов до життя і Віра в Бога! Саме про це моя пісня.
«Любов»
Я продовжую й надалі йти з музикою, створювати її для людей, про людей - наших мужніх, сильних українців. Зараз у нас багато складних випробувань і музика є його відбиттям. Темрява, яка окутала нашу країну не страшна, бо після неї обов’язково буде день. Ми тяжким шляхом йдемо на світло, бо у нас світла ціль – Воля, Свобода та Перемога!
«Темрява»
Наша Україна розквітне, музика розквітне та заграє новими барвами. Я всім серцем, душею та своїми піснями з Україною! Підтримую та співаю для вас гімн України!