Петриківська чарівниця : до 140 - річчя від дня народження Тетяни Пати
У становленні петриківського декоративного розпису ім'я Тетяни Пати було серед перших. Петриківський розпис для неї був не просто головним сенсом її життя, а власне самим життям. Майстриня не тільки створила свій неповторний стиль, а й сформувала цілу школу декоративного розпису. Вона була першим вчителем школи декоративного малювання, відкритої у 1936 році. Школа здійснила 4 випуски, серед випускників якої - ціла плеяда талановитих майстрів : М.Тимченко, В.Кучеренко, Г.Прудникова, Ф.Панко...
Народилася Т.Мартиненко (дівоче прізвище) у 1884 році в бідній багатодітній родині Якима Мартиненка на Катеринославщині (Петриківка на Дніпропетровщині). З ранніх літ мала хист до малювання. З 14 років вже заробляла на хліб розписом коминів печей по хатах до свят або весіль. У 19 років вийшла заміж за теслю Леонтія Пату, розписувала скрині, які майстрував її чоловік. Хатні розписи та розписи скринь ( "Зелена скриня", 1928) стали початком її творчості. Створювала орнаментальні рослинні композиції у вигляді фризів і декоративних панно. На творчість майстрині вплинула зустріч з видатним істориком і етнографом Д.І.Яворницьким. Він першим сприяв громадському визнанню її творів як справжніх цінностей народного мистецтва. Це його стараннями "цибульки" й "кучерявки" вибралися за поріг петриківської хати і пішли дивувати світ. У 1936 році у складі петриківської делегації Т.Пата була запрошена до Києва на Першу виставку українського народного мистецтва, після якої їй було присвоєно звання "Заслужений майстер народної творчості України". У 1950 році стала членкинею Спілки художників України.
Тетяна Пата шукала власний стиль : поруч із поєднанням рожевого з ясно - зеленим брала синю й жовту фарби, замість подрібнено - рясного орнаменту, створювала вінки, килими. Саме Пата вводить такі принципово нові якості розпису, як асиметричність, дезорнаментальність малюнка. Майстриня віртуозно творила шедеври. Займалась монументальним живописом - виконувала настінні розписи інтер'єрів. 1925 року отримала замовлення від Дніпропетровського історичного музею на виготовлення килима та двох ескізів розпису коминів, які нині зберігаються у фондах. Т.Пата - автор ескізів рушників, килимків, серед яких : "Калина", "Рушник", "Букет", "Павичі серед квітів", "Птах і виноград"... Художниця створила безліч прекрасних робіт, але серед них виділяється "Зозуля на калині", до цієї теми вона поверталась не раз, в останньому варіанті сива зозуля літає садками і, ніби вдовиця, тужить і шукає щастя. У останні роки життя художниця створила серію малюнків, що увійшли до альбому "Тетяна Пата" (1973), оформляла книжки та листівки. Померла Т.Я.Пата у 92 роки, похована у Петриківці. На її могилі - пам'ятник із білого карпатського каменю. Збереглася хата, де вона жила і творила дивовижні картини, по яких, як вважала сама, можна прочитати все її життя.
Інтернет-посилання
Література
- Палинський Віктор. Неповернення Пата [Текст] : новели / В. Палинський // Дзвін. - 2011. - N 2. - С. 66-76
- Молоканова Валентина. Дивосвіт народного мистецтва [Текст] : урок української мови. 8-й клас / В. Молоканова // Українська мова та література. Сер., Шкільний світ. - 2014. - N 9(трав.). - С. 23-27 - Бібліогр. наприкінці ст.
