«ШІ – нова ера в мистецтві»

Мистецтво завжди йшло пліч-о-пліч із технологічними інноваціями. Від створення першого пензля до появи цифрової фотографії – кожен винахід відкривав нові горизонти для творчості. Сьогодні ми є свідками ще одного революційного етапу – мистецтва, створеного за допомогою штучного інтелекту (ШІ).

Штучний інтелект має глибоке коріння, ідеї якого виникли задовго до його появи. Перший ШІ, як концепція, почав формуватися у 1950-х роках. Одним із «батьків» ШІ вважають Алана Тюрінга, британського математика та криптографа. У 1950 році він опублікував статтю «Чи може машина мислити?» («Computing Machinery and Intelligence»). Тюрінг запропонував тест, який пізніше став відомим як «Тест Тюрінга», для перевірки здатності машини імітувати людський інтелект.

Алан Тюрінг та його тест для перевірки здатності машини імітувати людський інтелект

Спочатку ШІ створювали для розв’язання математичних задач, моделювання процесів мислення та автоматизації рутинної роботи. Зокрема, однією з перших програм стала Logic Theorist, розроблена у 1956 році Алленом Ньюеллом і Гербертом Саймоном. Ця програма могла доводити математичні теореми й навіть виявила спрощення у доказах, яке пропустили математики.

У 1967 році німецький математик та вчений Фрідер Наке розробив портфоліо під назвою Matrix Multiplications, яке складалося з 12 зображень. Він створив квадратну матрицю та заповнив її числами, що послідовно помножувалися самі на себе. Дослідник перевів отримані результати в образи заданих інтервалів, де кожному значенню присвоїв візуальний знак певної форми та кольору. Потім він помістив фігури до растру відповідно до значень матриці. У своїх працях Наке часто використовував генератор випадкових чисел і, ймовірно, частково автоматизував процес множення.

Перші кроки ШІ в мистецтві розпочалися у 1970-х роках, коли Герольд Коен, художник і програміст, створив програму AARON. Ця програма генерувала абстрактні художні зображення, використовуючи алгоритми для аналізу форм і кольорів. Завдяки цій програмі Коен став одним із перших митців, які інтегрували ШІ у свою творчість.

У 1990-х роках Google представив алгоритм DeepDream, що міг аналізувати зображення й створювати сюрреалістичні роботи. Наприклад, однією з найвідоміших ілюстрацій DeepDream стало зображення, де звичайні об’єкти, такі як дерева чи будівлі, були перетворені на сюрреалістичні фантазії. Цей прорив надихнув тисячі митців на експерименти з технологіями.

Коли Google опублікувала підхід та відкрила вихідний код алгоритму, на ринку з’явилася велика кількість інструментів і сервісів, які дозволяють усім бажаючим перетворювати власні фото в «психоделічні» зображення. 

Технологія, яку використовують більшість ШІ-програм, з’явилась тільки в 2014 році. Вона має назву «Generative Adversarial Networks» (генеративні змагальні мережі) і складається з двох компонентів. Одна частина програми генерує зображення на основі запиту, інша – аналізує і вирішує, які зображення найкраще відповідають запиту.  До 2014-го року технологія була не здатна розпізнавати людей взагалі. Деформовані обличчя невпізнаних людей на фото – результат компіляції сотень зображень в одне.

1. Образотворче мистецтво: у 2018 році портрет «Едмон де Беламі», створений за допомогою нейромережі GAN паризьким колективом Obvious, був проданий на аукціоні Christie’s за $432,500. Цей продаж ознаменував момент виходу AI-мистецтва в масовий обіг. Такі художники, як Соугвен Чунг, Маріо Клінгеманн, Гарольд Коен і Клер Сільвер, здобули визнання за інноваційне використання ШІ у мистецтві, поєднуючи машинну творчість із людським внеском. Це показало, що мистецтво, створене ШІ, має не лише культурну, але й комерційну цінність.
2. Музика: ШІ-композитор AIVA створює саундтреки для фільмів, ігор та інших проєктів. Наприклад, його симфонії використовуються у популярних медіапродуктах. Перший у світі ШІ-трек вийшов у 2016-му, і з того часу партнерство артистів зі штучним інтелектом набирає обертів. Українські виконавці стали на цей шлях в 2023-му – поки що переважно задля експерименту. RoboWave – перший в Україні музичний альбом, повністю згенерований штучним інтелектом. Автор ідеї – репер Krechet. Обкладинку створив Midjourney, тексти пісень – ChatGPT, музику та кліп теж написав ШІ.

В альбомі чотири треки: Minecraft, Wednesday Addams, Huggy Wuggy та Garten of Banban. Найуспішніший кліп Minecraft зібрав понад 25 000 переглядів за 12 днів. Попередній кліп Krechet на пісню «До батьків» із співачкою Kola набрав понад 53 000 переглядів за три місяці. Найпопулярніший трек альбому на Spotify – Garten of Banban – майже 16 000 прослуховувань.

3. Інтерактивні інсталяції: музеї відіграють ключову роль у легітимізації AI-мистецтва. Такі установи, як Музей американського мистецтва Вітні та Центр Барбікан у Лондоні, проводять виставки, що досліджують роль ШІ в мистецтві. У 2024 році музеї по всьому світу, включно з Центром Помпіду та Фондом Бейєлер, проводили виставки, присвячені ШІ-генерованим роботам, підкреслюючи їх культурну значущість. Інсталяції змінюються в реальному часі залежно від рухів глядачів, що створює унікальний досвід для кожного відвідувача.
4. Фото: штучний інтелект може автоматично виявляти дефекти на фотографіях, такі як шум, розмиття чи неякісне освітлення, і коригувати їх. Програми на основі ШІ можуть підвищувати роздільну здатність фотографій (наприклад, upscaling) або навіть відновлювати старі, пошкоджені фотографії. 2019 рік став вибухом популярності ШІ-обробки фото, кадрів тощо в соціальних мережах. Мільйони фотографій людей, тварин, робіт художників потрапили в бази даних нейромережевих програм. Досить легко завантажити власне селфі в ШтІнт-генератор і отримати обробку в стилі мультфільму. Також сучасні фотографи використовують програми в якості помічників і навіть створюють окремі серії, згенеровані штучним інтелектом. Один із таких – український фотограф Меракі Мобі, який «зробив кадри» темношкірої дівчини у Карпатах.
5. Кіно та анімація: у Голлівуді алгоритми використовують для створення спецефектів та анімації. Наприклад, ШІ допомагав створювати сюрреалістичні сцени в серіалі «Мандалорець».
6. Література: GPT-3, потужна мовна модель, створює оповідання, сценарії та навіть поезію. Багато письменників використовують ці алгоритми для пошуку натхнення.

У 2023 році Бретт Шиклер за допомогою ChatGPT створив 30-сторінкову ілюстровану дитячу електронну книгу за лічені години й виставив її на продаж на Amazon.

В Україні також користуються можливостями інструментів штучного інтелекту. Здебільшого це стосується обкладинок та ілюстрацій. Видавництво «Ранок» видало книжку, повністю згенеровану за допомогою нейромережі (під керівництвом редакторки Мар'яни Горянської та дизайнера Олександра Ковалєвського), – «Хочу на Марс». Також обкладинки для своїх книжок за допомогою ШІ уже створює: видавництво «Темпора» – «Краще не читай» Каті Орловської, «Правік та інші часи» Ольги Токарчук; «Видавництво Старого Лева» – ілюстрації до поетичної книжки Марини Пономаренко «Книжка любові та люті», видавництво «Бородатий Тамарин» – Анне Свердруп-Тайґесон «Жаль, дзижчи, кусай. Навіщо нам комахи».

Google використовує ШІ, щоб зберегти культурну спадщину світу. Українські пам'ятники, церкви, музеї, артефакти, пам'ятки архітектури – тепер у форматі 3D на сайті Google Art and Cullture у проєкті Ukraine is Here.

Як працює ШІ у творчості

Штучний інтелект вчиться на даних. Наприклад, якщо нейромережу навчити на картинах Ван Гога, вона зможе створювати нові роботи у схожому стилі. Також ШІ інтегрується в:

• генеративне навчання: створення нових стилів і форм на основі аналізу попередніх зразків;
• інтерактивні додатки: глядачі можуть взаємодіяти з мистецтвом у режимі реального часу;
• колаборації: художники використовують ШІ як інструмент, а не заміну, що розширює межі їхніх можливостей.

Українські художники активно інтегрують штучний інтелект у свою творчість, відкриваючи нові можливості для самовираження та дослідження. ШІ не лише доповнює традиційні мистецькі практики, але й стає потужним інструментом для створення інноваційних і провокативних робіт.

• Роман Кіз. Відомий український художник, який активно експериментує зі ШІ, створюючи цифрові портрети, що поєднують в собі риси класичного мистецтва та сучасних технологій. Його роботи досліджують питання ідентичності, пам'яті та впливу технологій на суспільство.
• Sinopa. Молода українська художниця, яка використовує ШІ для створення абстрактних композицій, що нагадують космічні пейзажі. Її роботи відзначаються яскравими кольорами та динамічними формами, що відображають її інтерес до природних явищ та космічних процесів.
• Проєкт «Майбутнє українського мистецтва». Цей колективний проєкт об'єднав групу українських художників, які створили серію NFT-робіт, присвячених українській культурі та історії. За допомогою ШІ вони створили унікальні цифрові артефакти, які можна колекціонувати та продавати на блокчейні.

Штучний інтелект дозволяє митцям експериментувати з різноманітними стилями, текстурами та форматами, створюючи роботи, які раніше були неможливими. Багато художників використовують ШІ для створення інтерактивних інсталяцій, які реагують на дії глядачів, роблячи мистецтво більш динамічним та залучаючим.

Митці, які використовують нейромережі, отримують можливість презентувати свої роботи на міжнародній арені, популяризуючи своє мистецтво на весь світ.

ШІ стає інструментом, який допомагає реалізовувати найсміливіші ідеї та відкриває нову еру у мистецтві, змінюючи традиційні підходи до творчості. Це час експериментів, інновацій і колаборацій, які роблять мистецтво доступнішим і різноманітнішим.

Пропонуємо вашій увазі:

• Deep Dream Generator [Електронний ресурс] // DeepDreamGenerator : [безкоштовний онлайн-сервіс, який використовує штучні нейронні мережі для створення зображень]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://deepdreamgenerator.com. – Назва з екрана. –  Дата звернення : 12.01.2025.
• GPT-3 (штучний інтелект) і його можливості [Електронний ресурс] // OpenAI : [ресурс авторегресійної моделі мови, яка здатна виробляти текст, подібний до людського]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://www.openai.com. – Назва з екрана. – Дата звернення : 12.01.2025.
• Картину, яку намалював штучний інтелект, продали за 432 тисячі доларів. А планували всього за 10 [Електронний ресурс] // Українська правда. Життя : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://life.pravda.com.ua/culture/2018/10/26/233816/. – Назва з екрана. – Дата публікації : 26.10.2018. – Дата звернення : 12.01.2025.
• Кінець чи друге дихання? Як нейромережі змінюють світ образотворчого мистецтва [Електронний ресурс] // ForkLog UA: [вебсайт медіапроєкту про біткоїн, технологію блокчейн та цифрову економіку укр. мовою]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://forklog.com.ua/exclusive/kinets-chy-druge-dyhannya-yak-nejromerezhi-zminyuyut-svit-obrazotvorchogo-mystetstva. – Назва з екрана. – Дата публікації : 20.10.2022. – Дата звернення : 12.01.2025.
• Хак Павло. Тест Тюрінга [Електронний ресурс] / pavlohak // Oksim : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://www.oksim.ua/2023/05/24/test-tyuringa/. – Назва з екрана. – Дата публікації : 24.05.2023. – Дата звернення : 12.01.2025.
• Цаценко Ж. Штучний інтелект у мистецтві [Електронний ресурс] / Женя Цаценко // SKVOT : [вебсайт онлайн-курсів про головні навички креативних індустрій, основи та софт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://skvot.io/uk/blog/shtuchniy-intelekt-u-mistectvi. – Назва з екрана. – Дата публікації : 31.08.2023. – Дата звернення : 12.01.2025.
• Шумилович Б. Творчість людей і творчість машин [Електронний ресурс] / Богдан Шумилович // ZAXID.NET : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://zaxid.net/tvorchist_lyudey_i_tvorchist_mashin_n1522567. – Назва з екрана. – Дата публікації : 19.07.2021. – Дата звернення : 12.01.2025.
• Що таке штучний інтелект: історія, види та складові [Електронний ресурс] // GigaCloud : [вебсайт хмарного оператора]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://gigacloud.ua/articles/shho-take-shtuchnyj-intelekt-istoriya-vydy-ta-skladovi/. – Назва з екрана. – Дата публікації : 16.05.2023. – Дата звернення : 12.01.2025.