Українські мультиплікатори наразі створюють не лише повнометражні мультфільми, а й анімаційні телесеріали.
«Пригоди Котигорошка та його друзів» (2014р., режисер Ярослава Руденко-Шведова) – український анімаційний мультсеріал є продовженням короткометражного мультфільму «Чарівний горох» (2008р.). Мультсеріал складається з 4 серій, згодом планується розширити до 13. Прем'єрний показ відбувся у 2014 році на День Незалежності України, на телеканалі 1+1. «Пригоди Котигорошка та його друзів» внесені до найкращих українських мультфільмів за версією СТБ і «8 найкрутіших українських мультфільмів, які варто подивитися».
Мультсеріал «Як Козаки…». З виходом першої серії в далекому 1967 році, мультсеріал швидко здобув величезну популярність і отримав своє продовження. Головні персонажі «Козаків», Око, Грай і Тур, були придумані Володимиром Дахном як наслідування героїв роману Александра Дюма «Три мушкетери». Козаки не вимовляють жодного слова, натомість спілкуються жестами та вигуками. Спочатку планувалося створити повнометражний фільм, але зрештою було ухвалено зробити багатосерійний мультфільм. Всього було знято 11 серій («Як козаки куліш варили», «Як козаки в футбол грали», «Як козаки на весіллі гуляли», «Як козаки інопланетян зустрічали» та ін). Останні серії «Як козаки. Футбол» (2016р.) та «Козаки навколо світу» (2018р.) У цьому серіалі козаки Тур, Грай та Око подорожують різними куточками світу. Зокрема козаки відвідують Австралію, Америку та Індію, відкриваючи культурні та знакові особливості цих країн. Козаки роблять це, як завжди, дотепно та потрапляючи в різні пригоди.
Кадр з мультсеріалу«Як козаки Мону Лізу шукали»
Мультсеріал «Дивосвіт» (2021р.) – заснований на естетиці відомої української художниці Марії Примаченко. Героями стали химерні псевдоміфічні істоти з картин мисткині. Деякі герої «Дивосвіту» майже повністю повторюють свій оригінальний художній образ із картин, але є й ті, яких трохи змінили. Для розкриття сюжету також намалювали нових персонажів. Творці прагнули відтворити не лише візуальний стиль Марії Примаченко, а й емоційну атмосферу творів. Анімація передає веселий настрій глядачам, що відчувається й у більшості картин художниці. Для створення 10-хвилинної серії вручну зробили понад 4000 малюнків, більшість із яких виконала режисерка Марина Медведь, а решту – аніматор Михайло Тітов. Сценарій написала Марина Меднікова, а музику – Петро Тихонов.
Кадр з першої серії «Дивосвіту». Фото: прес-служба мультфільму
З останніх, у 2024 році, вийшов мультсеріал «На Краю Світів» режисерки Олександри Рубан, яка працювала над анімаційним фільмом «Мавка. Лісова пісня» та мультсеріалом «Пес Патрон». Це історія про родину, яка приїжджає на канікули в село Світи, де отримала в спадщину дуже дивний будинок. Мультсеріал насичений мотивами жанру пасторалі, також він допомогає глядачам ознайомитися з українською і світовою міфологією та фольклором. Будинок отриманий у спадок, розташований в стовбурі кремезного дуба. Духи прибувають до будинку після розпалення печі. До сім'ї навідуються: Домовик Овик, Лих, Щезник, Шишимора, Мотанка, Вій, Вовкулака, Упир, Троль та інші істоти. Крім того, в мультсеріалі важливими є також магічні артефакти, зокрема «Провседрук», де описані чаклунства, зафіксовані рецепти від хвороб фізичних і ментальних, є поради для життя і навіть деякі кулінарні рецепти, що лікують душевні рани.
Кадр з українського анімаційного серіалу виробництва «На краю Світів»
На початку повномасштабного вторгнення українські мультиплікатори почали робити анімації про війну та її наслідки, аби донести світу жах, у якому перебуває український народ. Після місяців невизначеності, індустрія стала повільно, але впевнено, приходити до тями. Українці довели, що нести свою унікальну культуру в світ – це місія вільного та непоборного народу, і її виконання не знає перешкод. Так було створено популярний дитячий анімаційний YouTube-серіал «Пес Патрон» (2023р., режисерка Анастасія Фалілеєва), про реального героя – собака породи джек-расел тер’єр, який і досі допомагає ДСНС знаходити нерозірвані російські боєприпаси на деокупованих територіях України. «Серіал вчить дітей не торкатися нічого підозрілого на вулицях і дзвонити в екстрені служби, якщо вони щось помітили», – зазначають автори.
Кадр з мультсеріалу «Пес Патрон»
З початком війни, потужним засобом вираження емоцій, розповіді про події та підтримки духу в Україні, стала короткометражна авторська анімація. Анімаційний кліп «Батько наш – Бандера» передає патріотичний дух українців, які борються за свою країну. Також з'явилися серії мультфільмів, що висвітлюють героїзм ЗСУ, волонтерів та звичайних людей, які протистоять агресії. Наприклад, короткометражні мультфільми «Мульт-птруль», «ЗСУ проти орків», «Піксель. Вартовий свободи» та ін.
«Я померла в Ірпені» (2024р.), фільм Анастасії Фалілеєвої – особиста рефлексія режисерки за 10 днів, що вона провела в Ірпені на початку повномасштабного вторгнення. Цей анімаційний фільм глибоко зворушує та кидає виклик традиційним установкам. Він занурює нас у подорож, яка досліджує емоційний, фізичний та духовний досвід переживання війни. У фільмі також висвітлюється досвід насильства у стосунках з її хлопцем та взаємодія дівчини з його батьками. Ця анімаційна робота намальована вугіллям.
«Вугілля – таке крихке, примарне, а ще складне в роботі. Щось десь не так зробиш – вже все розтирається, пропадає. Це прямо як спогади, тому що в мене дуже крихкі спогади з Ірпеня» – згадує авторка.
Стрічка перемогла в категорії «Найкраща міжнародна анімація» на Міжнародному фестивалі короткометражного кіно у Клермон-Феррані (один з найпрестижніших кінофестивалів короткометражного кіно у світі). Члени журі назвали анімацію «Я померла в Ірпені» фільмом, який «глибоко зворушує і кидає виклик традиційним установкам». Мультиплікаційний фільм брав участь у престижному анімаційному фестивалі в Ансі (Annecy International Animation Film Festival, Франція), а після перемоги на Корейському фестивалі «Bucheon International Animation Festival» анімацію кваліфікували на «Оскар-2026».
Кадр з анімаційного фільму «Я померла в Ірпені» режисерки Анастасії Фалілеєвої. DzygaMDB
Українські мультиплікатори крім воєнної тематики активно досліджують соціальні теми у своїх роботах. Такі мультфільми не лише розважають, але й навчають, допомагають глядачам замислитися над важливими аспектами життя. Це чудовий спосіб поєднати мистецтво з соціальною відповідальністю.
Комедійний, короткометражний, сюрреалістичний мультиплікаційний фільм «Кохання» (2019р., режисер Микита Лиськов). В анімаційному фільмі йдеться про історію кохання за допомогою символів. «Кохання» має у собі кілька епізодів, які не пов’язані між собою, однак мають однаковий настрій і несуть однакові підтексти. Його особливість – відсутність слів. Історія про стосунки між людьми розкривається перед глядачами через звуки. Режисер не боїться експериментувати з абстрактними формами, тому його мультфільми цікаво переглядати. Короткометражний анімаційний фільм «Кохання» отримав приз «Золотий голуб» кінофестивалю «DOKLeipzig». Картина перемогла в конкурсі «Наступні майстри» секції короткометражних документальних і анімаційних фільмів. Стрічка також брало участь у конкурсі на фестивалі анімаційних фільмів в Ансі, отримало гран-прі на кінофестивалі в Турку (Фінляндія), стала найкращою анімацією за версією українських кінокритиків і відзначена дипломом національного конкурсу «Молодість» у Києві. Також, фільм здобув головну нагороду Національної конкурсної програми ХXVІ Міжнародного фестивалю анімаційних фільмів «Крок-2019: у рідній гавані» головний приз анімаційного конкурсу кінофестивалю «PÖFF Shorts» у Таллінні (Естонія) та головний приз у секції «Вікно на Схід» і відзнаку журі польських журналістів. «За трагікомічне, абсурдне поєднання ситуацій і характерів та захопливий діагноз посткомуністичному суспільству», – так обґрунтували нагороду польські члени журі.
У 2023 році у мережі з’явився короткометражний анімаційний фільм «Голодний дух», присвячений 85-й річниці Голодомору в Україні. У центрі сюжету - жінка, яка пережила Голодомор. Фільм про страшну історію українського народу, який намагались безслідно знищити, він несе інформативний і соціальний характер, розкриває тему страшних часів Голодомору в Україні. Стрічка створена на замовлення Міністерства інформаційної політики України. Музику до відео створив Milos Jelic (Океан Ельзи ).
Голодомор в анімації. Кадр з мультфільму «Голодний дух»
Українська сучасна анімація – це про красу в різноманітності. Різноманітними є і анімаційні українські студії: Chernov Animation, Animagrad, Baraban, HanzhonkovFilm, Panama Grand Prix, «Червоний собака», «Укранімафільм» (приєднано до «Довженко-Центру»), Одеська Студія Мультиплікації, Karandash, Novatorfilm та інші.
Найвідоміший фестиваль анімації та медіамистецтва «Linoleum»*, який попри надскладні умови продовжував існувати та мотивувати аніматорів зі всього світу.
Українська анімація завжди вирізнялася національними мотивами, вплітаючи у свої роботи елементи фольклору, традиційної культури, гумору та сатири. Попри численні виклики, індустрія продовжує розвиватися, створюючи нові проєкти, що здатні конкурувати на міжнародній арені. Українські аніматори поступово інтегруються у світовий кінематограф, і з появою нових технологій та залученням інвестицій, галузь має всі шанси на подальший розвиток. Сучасні українські анімаційні фільми, як і ті, що створені майже сто років тому, продовжують дивувати та захоплювати.
*LINOLEUM – це найбільший фестиваль сучасної авторської анімації та медіамистецтва в Україні. Започаткований у 2014 році в Києві, він, незважаючи на обставини, щороку демонструє близько 250 фільмів з усього світу. Мета фестивалю – підтримати аніматорів та поширити сучасну українську анімацію, а також заохотити митців відзначати досягнення своєї творчості. Саме там народжуються та демонстративно закохують в свою новітню зухвалість сучасні анімаційні проєкти українських та закордонних авторів.
