Таїна хусткування

Вечір, надворі вже сутеніє, а в бібліотеці селища Полігон горить світло та чути веселий гомін. Суто дівоча компанія зібралася 7 грудня на годину національної ідентичності «Таїна хусткування». Адже українська хустка є елементом нашого народного вбрання та невід'ємною частиною культурної спадщини.

Цікаві факти звучали на зустрічі. Говорили про те, що у багатьох українських обрядах і звичаях використовували хустку. Вона була оберегом для жінки та захищала від навороту. Нею перев’язували хлопця, який йшов воювати, щоб був легким і швидким шлях. До того ж і в нинішніх традиціях використовують хустки. Наприклад, на весіллі її одягають нареченій, коли знімають фату, що символізує вихід із дівоцтва та початок заміжнього життя.

Молодше покоління також дізналося, що раніше хустка дуже дорого коштувала, кілька тижнів доводилося працювати, щоб її придбати. До речі, нині хустки теж у ціні, бо знову стали модним трендом. Різні бренди, навіть світові, виготовляють їх в українському стилі. Тепер хустки носять не тільки на голові, а і як аксесуар: на сумці, на шиї, на руці.

Поговорили й про способи хусткування, бо у різних куточках  України жінки робили це по-своєму. На Прикарпатті зав’язували «хустку-сову», а на Київщині кінці хустки обгортали навколо шиї та зв’язували на потилиці. На Луганщині її зав’язували під підборіддям, щоб кінці вільно звисали попереду, або ззаду, під косою, залишаючи шию відкритою. На Херсонщині пов'язували вінкоподібно, а кінці над чолом перехрещувались. Тож і ми на заході навчалися майстерності зав’язувати хустку. Це настільки захопило дівчат, що час сплинув непомітно.

Гончарівка продовжує працювати та нести інформацію людям, де б ми не були, та попри всі негаразди.

Руденко Л.