«Ти – космос» – науково-фантастична драма про останнє кохання
Українське кіно має з космосом особливий, не завжди простий діалог. Якщо в Голлівуді міжзоряний простір зазвичай перетворюється на сцену для подвигів і грандіозних протистоянь, то в нашій традиції він ніколи не був територією підкорення.
Для українського кінематографа космос – це, передусім, образ: тиша, самотність, внутрішня розмова й запитання, на які немає готових відповідей. Саме такою є камерна науково-фантастична драма режисера Павла Острікова «Ти – космос», яка пропонує незвичний для українського кіно погляд на жанр. Замість масштабних ефектів і героїчних місій стрічка обирає тишу, внутрішню зосередженість і людину в центрі безмежного простору.
Це фільм не стільки про космос як фізичну реальність, скільки про космос як стан самотності, втрати, очікування й надії. Через історію одного польоту він говорить про крихкість людського зв’язку і про те, наскільки важливо бути почутим навіть тоді, коли здається, що навколо – лише темрява. Це спроба осмислити людину перед обличчям безмежжя й нагадати: справжній масштаб вимірюється не відстанями між планетами, а глибиною людського голосу.
Детальніше про фільм читайте в тематичному блоці «Фантастичні світи та космос» нашого проєкту «Кіnо UA».









