Творчість – незбагненна, як саме життя: до 85-річчя народного художника України Івана Марчука

12.05.2021

Про художника Івана Марчука сказано не просто багато, а дуже багато. Водночас – парадоксальна реальність! – зроблено надзвичайно мало для зрозуміння загадки особистості й суті творчості Івана Марчука. Його не сплутаєш із жодним іншим художником сьогодення чи далекого минулого. Вже тільки цього досить для того, щоб ім’я такого митця було вписано до почесної книги історії світового мистецтва.

Іван Марчук – знакова, харизматична постать не лише для українського образотворчого мистецтва, а й для всієї національної культури в її позачасовому вимірі. Життя і професійна діяльність митця, його незалежна суспільна позиція та непоступливість у відстоюванні свободи творчого самовираження давно вже стали легендою, а для багатьох і взірцем громадянської мужності та незламності.

Класична фраза «Всі ми родом із дитинства» не втрачає своєї глибинної правди. Івана Марчука породила благодатна українська земля, а саме місце його народження є унікальним історико-географічним центром України, куди сходяться такі своєрідні етнічно-культурні регіони нашої Батьківщини, як Волинь, Галичина та Поділля. Народився він у селі Москалівка Лановецького району на Тернопільщині. Незабутні спогади дитинства проросли згодом, у вже зрілого Івана Марчука, його Шевченкіаною та серією блискучих нічних пейзажів.

Навчався Іван у Львові. Починав художню науку в училищі, що згодом набуло імені Івана Труша, якого Іван Марчук шанує як видатного живописця. Освоював декоративний розпис, студіював малюнок, живопис, композицію та орнаментику, що так яскраво проявилася в його пізніших творах, магнетизуючи та заворожуючи. Далі – Інститут декоративно-прикладного мистецтва (1959-1965 рр. навчання).

На самому початку підкорення Києва Іван Марчук писав вірші, новели, працював у кераміці. Згодом усе це закинув заради живопису, що став для нього всім, замінивши собою і сім’ю, і родинне щастя. У столичному Києві І.Марчук, звісно ж, потрапив під «прицільне око» старанних ревнителів класово-ідеологічної чистоти українського мистецтва. Тільки з 1986 року, як каже сам художник, «прийшло відчуття справжньої творчої свободи». Докладніше про весь творчий період можна дізнатися з унікального альбому-каталогу «Іван Марчук», який зберігається у відділі мистецтв книгозбірні.

Змінюється все. Час пливе невблаганно та вправно, змінюючи країни, народи, епохи. Забувається та зникає нецікаве або випадкове. Істинне лишається.

Іван Марчук вже давно став живою легендою українського образотворчого мистецтва. Постать художника, його непростий творчий шлях та життя викликають у мистецьких і глядацьких колах найгостріші дискусії й суперечки, діапазон яких охоплює весь спектр можливих думок, уподобань та симпатій. Хтось, вперше побачивши його роботи, назавжди щиро та відверто захоплювався ними. Інші приходили до цього довго й поступово, ретельно зважуючи та аналізуючи, знаходячи щось для себе чи відхиляючи.

Іван Марчук свідомо підкреслює важливість особливої символічної природи своїх робіт – цілої закодованої системи мовлення, яку він не поспішає «розшифрувати» відразу і повністю, пропонуючи цим діалог та провокуючи до більшого самостійного осмислення.

Діапазон творчих пошуків майстра багатогранний. Сюрреалістичні полотна постають майже у «чистому» енциклопедичному вигляді. Тонкі, самозаглиблені портрети, унікальні за своїм живописним вирішенням українські пейзажі, експресивні абстрактні полотна складають лише невеликий перелік напрямів у творчому доробку І.Марчука.

Своєрідна, навіть унікальна пластична мова, утворюється на полотнах десятками, сотнями елементів – лозинок, рисок, ниточок, –  викликаючи асоціації із прадавнім мистецтвом плетіння лози. «Пльонтати» – таким терміном визначає це сам автор. Створення такого полотна – процес надзвичайно кропіткий. «Я будую свої картини, – говорить Іван Марчук, – як будують дім чи оселю». Дійсно, такий насичений простір, мабуть, потрібно математично розраховувати, щоб потім із цих різноманітних елементів утворилось єдине та гармонійне звучання, майже як окремі випадкові звуки раптом починають линути одностайно та мелодійно.

«Голос моєї душі» – головна тема, основний лейтмотив у творчості художника, із перших кроків складав найсуттєвішу частину робіт. Заглибленість у пошуки істини та сенсу буття, роздуми про драматичний шлях людини у цьому світі відобразились художником несподівано гостро, філософськи глибоко. Горить свічка на полотнах Марчука, освітлюючи наші душі, життя, пам’ять.

«Цвітіння» – так назвав Марчук іншу серію робіт, що несподівано дивує. Із любов’ю, яка швидше притаманна жінкам, художник оспівує це звичайне диво – прості польові квіти. Для Марчука це питання виглядає набагато ширше й вагоміше. Цвітіння вбачається майже у космічному, планетарному розумінні. Планета неодмінно квітне, навіть якщо її спіткала катастрофа. Цвітіння постає на полотнах своєрідним символом життя, підкреслюючи його неповторність і красу.

Інша серія робіт, які посідають одне з найвагоміших місць у творчості – пейзажі. Традиційний для українського пейзажу сюжет у І.Марчука постає виключним, унікальним саме завдяки неповторному живописному вирішенню, яке, привносячи у нього насиченість, вишуканість, несподівано відкриває багатоплановість та своєрідний підтекст. Саме пейзажі – суто українські, медитативні – стали свого роду візитною карткою не тільки для самого майстра. На багатьох континентах світу глядачі з цікавістю до незнайомого або з прихованою ностальгією спостерігали неповторні місячні ночі над луками та річками України, засніжені блакитні хатки під стріхами чи далекі червоно-жовті цятки віконець у зимовому саду саме на полотнах Івана Марчука. Спогади дитинства, прекрасна природа рідної Тернопільщини, неповторний тихий та заспокійливий побут не могли не відобразитись у творчості. Вбачається дещо, що надає пейзажу І. Марчука набагато ширшого значення та звучання. Пейзаж – свого роду філософія мислення та існування, як основний будівельний елемент нашої свідомості, постає у деяких роботах художника у надзвичайно чистому, звільненому, майже «ідеальному» вигляді, підтверджуючи сильний, здоровий зв’язок митця із давніми, генетичними коренями. Тонка лірика пейзажів, їх виняткова просторова організованість вражають, захоплюють та зупиняють. Вони відрізняються особливим настроєм, свого роду потаємним спогадом.

Жанр портрету проходить червоною ниткою через увесь творчий шлях Івана Марчука. Ліричністю та спокоєм дихають автопортрети майстра.

Натюрморт окреслюється самим художником в окрему сторінку творчості своєрідного мислення та бачення життя. Натюрморти Івана Марчука, де існують традиційні глечики, тарелі, яблука, груші, горіхи при яскравій колористичній наповненості, привертають особливу увагу. Увібравши в себе увесь спектр живописних вирішень та напрямів, вони чи не найяскравіше демонструють своєрідну стилістику живописного мовлення майстра.

У кожного народу є постаті, яким Бог, окрім величезного таланту, дає ще й особливий сконцентрований духовний досвід рідної землі, вражаючу мистецьку інтуїцію. Саме таким є український митець, народний художник України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка – Іван Марчук.

Джерела:

1. Іван Марчук : альбом-каталог = Ivan Marchuk : album-catalogue / літ. ред. ст. О. Климчук, худож. ред. І . В. Цуканова, пер. А. Ю. Ніколаєнко. - [Б. м. : б. и.], 2004. - 519 с.
2. Скицька, Уляна.  #НАШІ на карті світу [Текст] : історії про людей, якими захоплюється світ / Уляна Скицька ; [голов. ред. М. Савка ; худож. оформ. А. Селлешій]. - Львів : Вид-во Старого Лева, 2018. - 315, [1] с.
3. Камінська, К. В. "Вічний мандрівник, прикутий до мольберта" : до 70-річчя від дня народження І. С. Марчука / К. В. Камінська // Календар знаменних і пам'ятних дат. - 2006. - N2. - С. 50-55.
4. Петрова, Ольга. Іван Марчук як особистість та художник [Текст] / О. Петрова // Кур'єр Кривбасу : Л-ра. Культурологія. Політика. Народознав.: часоп. - 2010. - N9/10. - С. 383-388.
5. Гончаренко, Олег. І думи зростали в саду [Текст] / О. Гончаренко // Дзвін : щоміс. літ.-мистец. та громад.-політ. часоп. - 2010. - N9. - С. 9-16.
6. Маричевська, Оксана. Погляд у безмежність / О. Маричевська // Артанія : культурологія мистецтво публіцистика історія. - 2010. - N1. - С. 146-147.
7. Стрипко, Тамара. Той, кому одного Всесвіту замало: сьогодні народному художникові України Іванові Марчуку виповнюється 75 років / Т. Стрипко // Літературна Україна : газ. письменників України. - 2011. - N 19(12 трав.). - С. 15, 16.
8. Собкович, Ольга. "Витівки творчого духу" Івана Марчука [Текст] / О. Собкович // Образотворче мистецтво. - 2010. - N 2/3. - С. 40-41.
9. Гончаренко, Олег. Катрени оголошених картин (навіяне живописом Івана Марчука) / О. Гончаренко // Літературна Україна : газ. письменників України. - 2012. - N 1(5 січ.). - С. 8.
10. Мартинюк, Анатолій. Гармонія музики. Суголосся душ / А. Мартинюк // Літературна Україна : газ. письменників України. - 2012. - N 28(26 лип.). - С. 7.
11. Цимбалюк, Микола. Іван Марчук: "Усе ще попереду, бо я ще не жив" / М. Цимбалюк // Слово Просвіти : всеукр. культоролог. тижневик. - 2013. - N 35(5-11 верес.). - С. 16.
12. Чикаленко, Р. В. Усний журнал "Живописний світ художників 50-80-х років XX ст." : "Художня культура", 10-й клас / Р. В. Чикаленко // Мистецтво в школі (музика, образотворче мистецтво, художня культура) : наук.-метод. журн. - 2014. - N 1. - С. 39-44.
13. Ничкало, Світлана. Художники - лауреати Національної премії імені Тараса Шевченка  / С. Ничкало // Мистецтво та освіта : наук.-метод. журн. - 2014. - N 2. - С. 2-4.
14. Будкевич, Андрій. Про силу характеру українського митця (думки, навіяні спілкуванням з Іваном Марчуком) [Текст] / А. Будкевич // Літературна Україна : газ. письменників України. - 2014. - N 30(14 серп.). - С. 15.
15. Павличко, Дмитро. Іван Марчук - "Генотип вольності" [Текст] / Д. Павличко // Слово Просвіти : всеукр. культоролог. тижневик. - 2016. - N 3(21-27 січ.). - С. 2.
16. Сорока, Петро. Потойбіч сльози : Іван Марчук у шаржах Миколи Дмітруха / П. Сорока // Слово Просвіти : всеукр. культоролог. тижневик. - 2017. - N 12(23-29 берез.). - С. 16.
17. Повернення Івана Марчука / підгот. Е. Овчаренко // Слово Просвіти : всеукр. культоролог. тижневик. - 2019. - N 4(24-30 січ.). - С. 15.
18. Федорук, Олександр. Форма іншого в категорії українського мистецтва / О. Федорук // Образотворче мистецтво. - 2019. - N 3. - С. 2-5.
19. Федорук, Олександр. Форма іншого в категорії українського мистецтва : Продовження. Початок у №3, 2019 / О. Федорук // Образотворче мистецтво. - 2019. - N 4. - С. 2-9.
20. Нечитайло, Ганна Андріївна. Інтерпретація образу людини у портретному жанрі європейського живопису початку ХХІ століття / Г. А. Нечитайло, О. В. Коновалова // Молодий вчений : наук. журн. - 2018. - N 5 ч. 1. - С. 161-165.
21. Цибатий, Олесь. Україна багатогранна : посилання на малярські та музичні твори / О. Цибатий // Дитячий садок. Мистецтво. Сер., Шкільний світ : всеукр. часоп. - 2019. - N 12(груд.). - С. 21-23.
22. Біла, Андріана. Виставка "Знакові твори..." Івана Марчука в Києві / А. Біла // Українська культура : культ.-освіт. та літ.-мистец. іл. журн. - 2020. - N 1/2. - С. 21-30.
23. Петрашик, Володимир. Історія однієї експозиції, або "Секрети геніальності: 100 невідомих творів Івана Марчука" / В. Петрашик // Образотворче мистецтво. - 2020. - N 1. - С. 38-43.

Іван Марчук. Мій шлях. Секрети - біографія - творчість - картини. Одкровення художника.