Український композитор Владислав Заремба

Владислав Іванович Заремба (1833-1902 рр.), – український композитор польського походження другої половини ХІХ – початку ХХ ст., піаніст, педагог і критик. Йому належить одне з помітних місць, хто своєю діяльністю чимало сприяв розвитку української музики, українського романсу.
Народився В. Заремба 27 червня 1833 року у місті Дунаївці (тепер центр Дунаєвецької міської громади у Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області). Його батьки цінували музичне мистецтво, тому вдома завжди звучали українські і польські пісні. У 1846 році сім’я переїхала  до Кам'янця-Подільського і саме тут юнак здобував музичну освіту у братів Антона та Йосипа Коціпінських. Брати мали у місті свою друкарню і  музичний магазин, в яких продавали ноти і музичні інструменти. А ще їздили селами й збирали подільський пісенний фольклор, обробляли найкращі мелодії для голосу з фортепіано, для хору та активно пропагували українські пісні у концертах.  
Тож джерелом фортепіанної спадщини В. Заремби  є українська народна пісня. З легкої руки композитора вона полинула Україною та стала важливим чинником у становленні його індивідуального композиторського стилю. Владислав Іванович вів  активну музично-педагогічну та композиторську діяльність і став одним із найактивніших діячів музичної культури в Україні. 26 березня 1856 року музикант переїжджає до Житомира. У Житомирський період (1856-1862 рр.) активно давав уроки гри на фортепіано та сольні концерти як акомпаніатор в камерних ансамблях. У цьому ж місті  одружився і  у нього народився син Сигизмунд.  Загалом він мав двох синів і доньку. У Житомирі ім'я композитора набуло популярності і його запросили на викладацьку посаду до Київського інституту шляхетних дівчат, через що Владислав Заремба у 1862 році переїхав до Києва. Саме Київський період (1862-1902 рр.) становить розквіт його композиторської та педагогічної діяльності. Тут він працював на посаді викладача по класу фортепіано і хорового співу в Інституті шляхетних дівчат, Левашівському інституті, приватних пансіонах, що славилися музичним вихованням. В цей час в Україні спостерігався підвищений інтерес  до здобуття професійної музичної освіти і це  окреслило проблему створення навчально-дидактичної літератури для дітей. Тому відомий піаніст адаптував ряд українських народних пісень, та видав дві пісенні збірки для дітей польською мовою – вокальний “Пісенник для наших дітей” і фортепіанний “Маленький Падеревський”.

Цікаво, що Заремба  навчав і  таких відомих видатних музикантiв  як Микола Лисенко, Микола Соловтов та Сигизмунд Заремба. Останній – це  його син, який   теж став відомим композитором і диригентом.
За короткий час Владислав Іванович Заремба набув загального визнання як талановитий педагог, невтомний пропагандист музичного мистецтва, обдарований композитор. Він є автором численних музичних творів, серед яких симфонії, квартети, сонати, романси, сюїти,  кантати, гiмни та лiтургiї для хору. 18 його творів об'єднано загальною назвою «Українські мелодії». У їх числі: «Прощання з Україною», «Думка-шумка», «В кінці греблі шумлять верби», «Гей же ви хлопці, славні молодці», «Повій вітре на Вкраїну», «Подільська думка», «Козак від'їжджає, дівчинонька плаче», «Стоїть гора високая» та інші. Також композитор створив дві збірки пісень на слова Тараса Шевченка, які були присвячені 100-річчю його народження. Серед них симфонічна  поема "Реве та стогне Днiпр широкий" на основі української народної пісні. У ній майстерно використовуються оркестровi ефекти, щоб створити образи Днiпра, козакiв та канонади. Цікаво, що пісні «Вітре буйний, вітре буйний» і «Над Дніпровою сагою» із збірки «Музика до Кобзаря» увійшли до камерно-вокального репертуару видатної співачки світового рівня Соломії Крушельницької. 
Владислав Заремба використовував різні жанри музики, але найбільше писав вокальні твори. Він був автором понад 200 романсів на слова українських   та польських поетів. Всі вони відзначаються ліризмом, приваблюють щирістю, емоційністю та яскравим мелодизмом і характеризуються гармонійними розробками, контрастними темами та національними мотивами. 
Помер композитор у 1902 році у Києві і похований на Байковому кладовищі. 
Музикант, творчість якого улюблена в народі, заслуговує на нашу повагу та увагу. Проте, особлива шана сьогодні йому від  земляків. Так 21 січня 1959 року в м. Хмельницькому було створене музичне училище, якому присвоєне ім'я композитора – сьогодні це Хмельницький фаховий музичний коледж ім. В. І. Заремби. З 2002 року  в місті Хмельницькому проводиться Всеукраїнський фестиваль-конкурс українського солоспіву ім. В. І. Заремби. У 2015 році в Дунаївцях перед Будинком творчості школярів встановили погруддя композиторові. Та все ж кращий пам'ятник Владиславу Івановичу Зарембі - його пісні, які давно стали народними.

Інтернет-посилання:

• Владислав Заремба. День народження українського педагога 
• Цікаві факти про композитора
• Владислав Заремба: Фантазія на українську пісню «Реве та стогне Дніпр широкий»
• Музика В. Заремби «Якби мені черевики». Виконує оркестр народних інструментів
• Українська народна пісня "Ой, не світи, місяченьку" Варіації - В. Заремба
• Історичні пам’ятки  композитора  в містечку Дунаївка

Джерела:

1. Кульбовський Микола Михайлович. Голосом сопілки: вправи, етюди, п'єси, ансамблі : підручник для ДМШ : 1-2 кл./ Микола Кульбовський ; муз. ред.: В. Островський, М. Сидір - Тернопіль : Навч. кн. - Богдан, 2017. - 223 с.

2. Мистецтво України: бiогр. довiд. : [понад 6500 ст.]/ упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького ; іл. Є. І. Муштенко - К. : "Укр. енцикл." ім. М. П. Бажана, 1997. - 697 с.

3. Шевченківський словник : у 2 т. / Є.П. Кирилюк; Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, Голов. ред. Укр. рад. енциклопедії- К. : Вища шк., 1976. Т. 1: А - Мол - 415 с.