Гоноболін Олександр Чарльзович. Моя зброя - музика.
Війна застала мене у Херсоні. Спочатку не вірив, що таке можливо... Сирени, вибухи десь поряд змусили зрозуміти, що почалася справжня війна. Майже два місяці не виходив із дому. Спілкувався лише з сестрою та близькими друзями.
Під звуки снарядів, що розривалися, написав і записав п'єсу для скрипки з оркестром «Плач скрипки».
Завжди був шанувальником поетичної творчості Наталії Шушляннікової, яка й досі перебуває у Херсоні та не лише «балує» своїми щоденними віршами, а й активно займається волонтерською діяльністю. Мене надихнув її вірш «Упала тиша», музика до нього була написана миттєво та передана для виконання викладачеві Херсонського державного університету, талановитому композитору та співаку Олексію Пономарьову. За два дні вона вже звучала у Фейсбуці.
Почав писати Поему для симфонічного оркестру «2022. Хроніка війни», яку закінчив у Франції. До речі, з Херсона виїхав завдяки моїй сестрі, яка наполягла на цьому. Згодом я зрозумів, що мене б спіткала доля Юри Керпатенка...
У Франції на мене чекали друзі з якими знайомий вже близько тридцяти років. Вони створили для мене сприятливі умови для життя і творчості. Тут уже написано кілька творів. Деякі вже виконані, інші чекають...
