Художник Фотій Красицький : 150 років з часу народження
Народився майбутній живописець 24 серпня 1873 року в селі Зелена Діброва Черкаської області у відомій багатодітній родині. Його батько був сином рідної сестри Т. Шевченка Катерини Григорівни.З ранніх літ Фотій любив малювати та мріяв стати художником. Коли йому виповнилося 15 років, зібрав свої малюнки та пішов до М. Мурашка - засновника Київської рисувальної школи. Переглянувши роботи, мистець відчув, що перед ним талановитий хлопець і Фотія зарахували на навчання до школи (майстерня М. Пимоненка). Пізніше продовжив здобувати освіту в Одеському художньому училищі (майстерня К. Костанді) та Вищій художній школі академії мистецтв. Йому пощастило навчатися у самого І. Рєпіна, який всіляко підтримував тягу учня до національної української тематики. Ще будучи учнем, познайомився з відомими українськими особистостями: М. Лисенком, М. Старицьким, Л. Українкою, які підтримували талановитого юнака. М. Лисенко довірив йому зробити художнє оформлення вистави "Коза-дереза", режисером якої була Л. Українка. Отримавши гарну мистецьку освіту, Красицький повернувся до Києва. З 1904 року почав видавати свої твори на листівках у власному видавництві "Квітка". Випустив серію великодніх листівок "Київщина. Народні писанки". Також друкував свої малюнки, карикатури в сатиричному журналі "Шершень".
Мистецькі твори художника цікаві й різнопланові. Вражають жанрові картини з простим сюжетом: "Селянська дівчина біля тину", "Жінки в полі", "Подруги", "Біля криниці" і найвідоміше полотно - "Гість із Запоріжжя". Теплі почуття викликають ліричні сільські краєвиди, пейзажі, пов'язані з рідним краєм: "В саду", "Похмурий день", "Село Кирилівка". Та жанр портрета переважав у творчості художника. Фотій Красицький створив галерею портретів видатних діячів української культури: М. Старицького, Л. Українки, І. Франка, Д. Яворницького, М. Грушевського, М. Лисенка, художника Ждахи... Декілька років поспіль працював над полотнами на шевченківську тему. Написав портрети Т. Шевченка: "Шевченко в майстерні", "Шевченко над Дніпром", "Смерть Шевченка" та інші. Важливою віхою для художника стала участь у Львівській виставці українського живопису. Його роботи помітили, схвально відгукнулися, підбадьорили. Тут він познайомився з І. Франком. Фотій Красицький творчу роботу поєднував з педагогічною діяльністю. Викладав малювання у середніх навчальних закладах, художньому училищі, в архітектурному інституті та Київському художньому інституті. Зробив авторську розробку з питань викладання образотворчого мистецтва ("Рисування та малювання", "Основи образотворчої грамоти" та інші).
2 червня 1944 року в Києві Фотій Красицький помер, похований на Куренівському кладовищі. Згодом прах перенесено на Байковий цвинтар. На будинку в Києві, де 1905 -1944 роках жив художник, встановлено меморіальну дошку (скульптор О. Супрун, архітектор К. Сидоров).
Інтернет-посилання
Література
-
Шаров Ігор Федорович. Художники України: 100 видатних імен/ І. Ф. Шаров, А. В. Толстоухов; відп. ред. В. М. Вакулич. - К.: АртЕк, 2007. - Бібліогр.: с. 476-477. - 480 с.
-
Митці України: енцикл. довід./ упоряд.: М. Г. Лобінський, В. С. Мурза, за ред. А. В. Кудрицького. - К.: "Укр. енцикл." ім. М. П. Бажана, 1992. - 848 с.
-
Українська радянська енциклопедія: у 12 т. / М. П. Бажан. - К.: Голов. ред. УРЕ, 1977. - Т. 5: Кантата - Кулики. - 568 с.
