Правдюк О. Народні пісні на слова Тараса Шевченка
Народні пісні на слова Тараса Шевченка. - К. : ВИД.АКАД.НАУК. УКР.РСР, 1961. - 239 c.
Збірка є першою спробою подати в більш-менш повному вигляді кращі пісні на слова Т. Г. Шевченка; у ній зібрано багатий нотний матеріал.
Матеріал збірника може стати в пригоді композиторам, особливо тим, що пишуть музику до слів Шевченка, літературознавцям, які займаються дослідженням творчості народного поета, гурткам художньої самодіяльності. Він ознайомить широкі кола музичної громадськості з багатствами Шевченкової музи.
Зміст
Вступ |
За що мене, як росла я Ой одна я, одна За бай-раком байрак Ой три шляхи широкії Садок вишневий коло хати Понад полем іде Думи мої, думи мої Зоре моя вечірняя Сонце заходить, гори чорніють Нема гірше, як в неволі І ти, моя єдиная Гиля, гиля, сірі гуси Якби мені черевики І багата я Породила мене мати Ой виострю товариша Закувала зозуленька Гей не п'ються пива, меди Із-за гаю сонце сходить Ой пішла я, ой пішла я Ой люлі, люлі, моя дитино Ой чого ти почорніло Туман, туман долиною Утоптала стежечку Навгороді коло броду Як маю я журитися Нащо мені женитися Ой маю, маю я оченята Над Дніпровою сагою Орися ти, моя ниво Тече вода з-під явора Додатки. Пісні про Шевченка Зійшов місяць, зійшов ясний Сподівалися Шевченка Не на шовкових пелюшках Світив місяць, світив ясянн Ой багато могил над Дніпром Гей, чого ти розквітаєш На високій дуже кручі Шумить гай, гуде діброва Степи простяглися широкі За свій народ Слава, слава Кобзареві Примітки |
Кохайтеся, чорноброві,
Та не з москалями,
Бо москалі — чужі люди.
Роблять лихо з вами.
Москаль любить жартуючи,
Жартуючи кине;
Піде в свою Московщину,
А дівчина гине...
Степи простяглися широкі,
Степи простяглись навкруги,
Простягся до моря стягою,
Дніпро підмива береги.
В степах тих глибока могила.
Найвища, найкраща одна,
Стоїть над Дніпром повноводним,
Стоїть сиротина смутна.
Широка, висока могила,
В могилі спить батько Тарас.
Багато він мучивсь на світі.
Багато зробив він для нас.
І все він віддав Україні,
І правду на світі любив.
І тихо заснув він на світі,
І спить серед рідних степів.