Різдвяні вечорниці
Феєричне дійство відбулося у відділi документів з мистецтва на “Різдвяних вечорницях”, які влаштував В.І. Кисіль. Віктор Іванович — викладач Херсонського музичного училища, полум'яний фольклорист, заслужений працівник культури України. Він не тільки збирає фольклор, народні традиції Херсонщини, а й охоче популяризує їх. На “Різдвяних вечорницях”, присвячених святам зимового циклу, зібрались учні шкіл №11 і №52. У народі кажуть: “Зима прийшла і празників привела”, тому на нашому заході в музично-театралізованій, діалоговій формі відбувалося свято за святом: “Андрія” (13 грудня), “Варвари” (17 грудня), “Миколая” (19 грудня), Святвечір (6 січня), Різдво Христове (7 січня).
Світлиця, прикрашена різдвяною атрибутикою (рушники, дідух, пшениця, кутя, макітра вареників, узвар, різдвяна зірка), підсилювала святковий настрій.
Головним учасником дійства був оркестр народної музики “Венцерада” (студенти Херсонського музичного училища, керівник В.І. Кисіль). Не відставали і школярі, які стали активними учасниками народознавчого уроку. Розпочалися обряди з дня Андрія (за ім'ям християнського святого Андрія Первозванного), з яким пов'язана велика кількість різноманітних звичаїв, повір'їв, ритуальне кусання калети. Наприклад, дівчата бігли по воду, приносили її в роті, замішували тісто на балабушки. Потім, за звичаєм, до хати впускали голодного пса і, чию балабушку він проковтне першою, та дівчина першою вийде заміж. Хлопцям, щоб не заважали, виставляли макітру вареників, які вони мали куштувати. Підстрибуючи, кусали калету. Але це завдання не з простих, бо випікалася калета солодкою і так, щоб вгризти було важко.
“Варвари” - день повороту на весну. Приповідка каже, що “Варвара ночі урвала, а дня приточила”. Вона була така мудра до вишивання, що вишила ризи самому Ісусові Христові.
Багато дізналися про святого Миколая, другого після Бога заступника людей від усіх бід і нещасть, від стихійного лиха, особливо – на воді. Заспівали колядку “Ой хто-хто Миколая любить”.
Непомітно підійшли до Святвечора. Дізналися, як готувати себе до вечері, яку їжу ставити на стіл. Треба ж було наготувати аж 12 пісних страв. Також Віктор Іванович розповів, що нести на вечерю і що казати: “Добрий вечір, хрещена! Мама і тато прислали вам хліб-сіль і вечерю...”. Хрещена приймала вечерю і обдаровувала дітей подарунками та гостинцями. Протягом обрядових сцен звучала українська музика, колядки, діти щедрували:
Добрий вечір тобі, пане господарю, радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився.
Застеляйте столи та все килимами, радуйся!
Ой радуйся...
На Різдво колядували, Меланку водили. “Меланка має свій “почот”, сама не ходить!”. Співали “Ой, господар, господаречку, пусти в хату Меланочку”. Школярі були у захваті, їх обличчя радісно сяяли. Один з учнів – Саша Щомак – сказав, що в нього навіть дух захопило від побаченого.
Потім Віктор Іванович познайомив нас із музичними інструментами оркестру, ми послухали, як звучить кожний інструмент.
Під “Козацький марш” закінчилося свято, а діти все не хотіли розходитись.
P.S. Всі, хто цікавиться звичаями українського народу, звертайтеся до нас.
Коментарі