Кельдихан

В незабутнім "колись"
Так, немовби учора,
Дві стежини зійшли
В голубих твоїх горах.
Я любив, я кохав,
Та чи жив я щасливо?
Кельдихан, Кельдихан,
Ти зустрілась, як диво.

Кличеш з далі "Прийди",
Я прийду неодмінно,
Золотої Орди
Золота крапелино.
Не зникай, не розстань,
Як у леті хмарина.
Болем серце не рань,
Незрівнянна, єдина.

Безнадійно — кохать,
І забуть — неможливо.
Кельдихан, Кельдихан,
Золоте моє диво.