З Днем працівників видавництв, поліграфії та книгорозповсюдження!

29.05.2020

Користувачі бібліотеки, перш за все, – шанувальники книжкових видань, які є справжньою скарбницею знань людської цивілізації. Тому видавців можна величати сучасними чарівниками. Це в їхніх руках електронний документ перетворюється на красиву брошуру, журнал або книгу. Це завдяки їхнім старанням текст стає структурованим і легким для читання. Це саме вони дозволяють мільйонам читачів насолоджуватися паперовою версією книг, їхнім запахом і шелестінням сторінок.

Згідно з Указом президента України «Про День працівників видавництв, поліграфії і книгорозповсюдження» від 25 травня 1999 року № 563/99 відзначають День видавців щороку останньої суботи травня. Ми впевнені, що бібліотекарі та книголюби України із задоволенням приєднаються до нашого привітання чудо-майстрів видавничої справи з їх професійним святом.

Згадаймо, що першою українською друкарнею можна вважати краківську друкарню Фіоля, де у 1491 році з'явилися перші книги, надруковані кирилицею. Друкарня Фіоля видавала книги для України й суміжних країн. Вона почала видання книг кирилицею у форматі, який перейняли друкарні України. Першу українську друкарню заснував у Львові Іван Федоров (Федорович, Москвітін). Вона діяла 2 роки (1573 – 1575). А першою, виданою на українській землі, книгою став «Апостол» (1574). Справжнім шедевром друкарського мистецтва була «Острозька Біблія» (1581). Острог став також першим в Україні центром видання тогочасної публіцистики, яку дослідники згодом назвали «полемічною літературою».

Всього в Україні в 1574 – 1648 рр. діяло 25 друкарень. Головними центрами видавничої діяльності були великі торговельні міста – Київ, Львів, Острог: тут був не тільки достаток кадрів ремісників, книжників, редакторів, а й гарні можливості збуту продуктів цієї праці. При великих друкарнях були свої книгарні. Продажем книжок займалися також працівники друкарень, купці й крамарі, які розповсюджували книги разом з іншими товарами.

Був в Україні й негативний досвід руйнації книговидання, коли Петро I заборонив своїм указом (1720) видавати книги українською мовою. Згадаймо Херсонський альманах «Степ» (1886), який був надрукований українською, але в Санкт-Петербурзі, бо на території України друкувати українською було заборонено. Багато інших видань готувалися до друку в Україні, а друкувалися то у Відні, то в Женеві, то в інших містах західної Європи.

З історії рідного краю знаємо, що спілка «Українська книгарня» на чолі з Іваном Челюком у бурхливі часи (1917 – 1922) таки змогла видати в Херсоні «Кобзаря» Тараса Шевченка, україномовну «Біблію», збірки українських народних пісень, книги місцевих авторів, «Байки» Леоніда Глібова. У складний період між Першою і Другою світовими війнами на території України існувало близько 50 українських видавництв.

Станом на 3 січня 2020 року в Єдиний державний реєстр внесено 7516 суб'єктів видавничої справи (5716 – юридичні особи, 1784 – фізичні особи). Із них – 2078 суб'єктів займається лише цією діяльністю, 680 – виготовленням видавничої продукції, 432 – її розповсюдженням. Решта поєднують 2-3 види видавничої справи. Найбільшу кількість видавців і розповсюджувачів друкованої продукції зареєстровано в Києві – 2979. Харківська область налічує 910 суб’єктів, Дніпропетровська – 403, Донецька – 386, Львівська – 363, Київська – 247, Одеська – 218, Запорізька – 156, Вінницька – 138, Полтавська – 124, Черкаська – 119, Волинська – 109, Тернопільська – 108, Луганська – 106, Сумська – 104.

В інших областях зареєстровано менше сотні суб'єктів видавничої справи: Херсонська і Чернігівська (по 98), Хмельницька (94), Миколаївська (84), Івано-Франківська (83), Рівненська (82), Житомирська (80), Кіровоградська (79), Закарпатська (70), Чернівецька (61).

Видавнича справа є важливою і невід'ємною складовою інформаційного простору. Наполегливість, творча робота видавців, поліграфістів і книгорозповсюджувачів перетворили друковане слово в таке джерело, що надихає і мотивує до розвитку культури, науки, інших важливих сфер держави. Їхня діяльність дозволяє реалізувати творчий потенціал письменників, журналістів, задовольнити духовні потреби читача.

Вітаємо шановних видавців і книгорозповсюджувачів із професійним святом! Бажаємо міцного здоров'я, творчого натхнення, успіхів у реалізації всіх задумів і нових творчих звершень.