Архітектура і скульптура

Архітектурні споруди в Японії тісно пов'язані з релігією. Храмові споруди спочатку були позбавлені будь-яких кольорів. Це обумовлювалося використанням у будівництві незабарвленого дерева. Пізніше стали використовувати червоні і сині відтінки. Основним матеріалом для архітектурних споруд в Японії вважається дерево, бо запас даного ресурсу в країні достатньо великий. Крім того, що дерево добре проводить тепло і поглинає вологу, воно ще й практичне при землетрусах, які в Японії відбуваються досить часто. Якщо кам'яний будинок дуже важко відтворити після руйнування, то дерев'яний набагато легше.

Головна риса архітектури Японії – це наявність рівних геометричних фігур. Найчастіше це трикутники і прямокутники. Плавність і округлість ліній зустріти в будь-якому спорудженні практично неможливо. Головний принцип, грунтуючись на якому японці облаштовують свої будинки, – нероздільне існування внутрішньої частини будинку і зовнішньої. Це стосується японських садів. Вони повинні бути оформлені в такому ж стилі, як і сам будинок. В іншому випадку це вважається поганим тоном і повним несмаком. Своїм садам японці приділяють особливу увагу.

Як і будь-яка острівна культура, Японія – особлива у всьому. Відомо, що скульптура тут з'явилася раніше живопису і традиції цього виду мистецтва вельми давні і старовинні. Велика частина жителів Країни Вранішнього Сонця дотримуються синтоїських релігійних переконань. Однак, буддистів тут також безліч. Дайбуцу – гігантські статуї Будди – гордість і велика цінність японської культури. Одна з найвідоміших статуй Дайбуцу розташована в храмі Тодай-дзи, в місті Нара. Вона заввишки майже 15 метрів і виконана в суворій естетиці канонічної скульптури. Відомо, що ця скульптура була покликана захистити людей від стихійних лих та епідемій, що обрушилися на Японію в середині VIII століття. Для виливки статуї була використана вся бронза, вироблена в країні. А в будівництві храму і виробництві скульптури були задіяні більше двох мільйонів чоловік.

Мініатюрна скульптура нецке – унікальний феномен японської культури. Різьблена фігурка виготовлялася насамперед зі слонової кістки або дерева. У давнину японці використовували нецке для прикріплення ключів, гаманця до поясу кімоно, також нецке служили ще й як прикраса одягу. Майстри вкладали у свої маленькі шедеври не менше зусиль, фантазії і майстерності, ніж у інші твори образотворчого мистецтва. А нестримна уява підказувала надзвичайне багатство образів, пов'язаних з фольклором, історичними оповіданнями, казками та легендами, з повсякденним побутом.