Богдан Ступка: штрихи до портрету

Богдан Ступка: штрихи до портрету

            Майбутній актор народився 27 серпня 1941 року на окупованій території, в місті Куликові в дванадцяти кілометрах від Львова. У день народження своєї матері, який вони все життя будуть святкувати разом.
Марія Григорівна і Сильвестр Дмитрович Ступки назвали єдиного сина на честь Богдана Хмельницького

            Він ріс в артистичній родині. Сильвестр Дмитрович понад тридцять років співав у хорі Львівської опери, а його брат був там навіть солістом. До Львова сім'я переїхала невдовзі після війни, коли Богдану було сім років. З цього віку він регулярно слухав всі опери, які були тоді в репертуарі театру, бачив на сцені гастролерів Івана Козловського та Сергія Лемешева. За легендою, вперше Богдан з'явився на професійній сцені в ролі... задніх ніг коня; Віктюк «грав» її передню частину. 13 травня 1960 року відбувся дебют Богдана Ступки в театрі імені Заньковецької. У виставі Анатолія Горчинського «Над голубим Дунаєм» за п'єсою Івана Рачади він зіграв румунського офіцера. Але це був фальстарт: ні сама постановка, ні тим більше епізодична роль дебютанта нікому не запам'яталися.

              У 1961 році Ступка закінчив драматичну студію при Львівському театрі ім. М. К. Заньковецької, потім навчався на філологічному факультеті Львівського державного університету ім. І. Франка (1963-1965) і закінчив театрознавчий факультет Київського театрального інституту ім. І. К. Карпенка-Карого за фахом «театрознавство» (1984). 

            У 1961-1978 роках Б. Ступка працював у Львівському українському театрі драми ім. М. К. Заньковецької, а в 1978 році був зарахований у трупу Київського академічного українського драматичного театру ім. І. Франка. На сценах цих театрів ним зіграно безліч яскравих ролей у виставах: «Украдене щастя» І. Франка, «Дядя Ваня» А. Чехова, «Король Лір» і «Річард III» Шекспіра, «Майстер і Маргарита» М. Булгакова, «Тев'є -Тевель» Г. Горіна, «Кар'єра Артура Уї, якої могло не бути» Б. Брехта, «Сни за Кобзарем» Т. Шевченка, «Цар Едіп» Софокла, «Істерія» Т. Джонсона, «Над блакитним Дунаєм» І. Річарда, «Прапороносці» О. Гончара та багатьох інших. Всього на театральній сцені Ступка зіграв більше 50 ролей. 

         З 1970 року, паралельно з роботою в театрі, актор також знімався в кіно. Його дебютом в кінематографі й дійсно зоряною роллю стала робота в знаменитій картині «Білий птах з чорною ознакою». Серед його ролей найбільш відомі — у фільмах: «Камінний господар» (1971), «Хвилі Чорного моря» (1975), «Солдати свободи» (1977), «Мужність» (1981), «Украдене щастя» (1984), «Діти сонця» (1985), «До розслідування приступити» (1987), «Микола Вавілов» (1990), «Із житія Остапа Вишні» (1991), «Сірі вовки» (1993), «Вогнем і мечем» (1999) та інші. 

           Ще більший успіх прийшов до Богдана Ступки в новому тисячолітті, після виходу таких знаменитих фільмів, як: «Молитва про гетьмана Мазепу» (2001), «Таємниця Чингісхана» (2002), «Водій для Віри» (2004), «Свої» (2004), «Заєць над безоднею» (2006), «Тарас Бульба» (2009), «Вчора закінчилася війна» (2010). 

          За свою багаторічну телекар'єру Ступка знявся більш ніж в ста фільмах, включаючи документальні та телевізійні.

          Пробував свої сили Богдан Сильвестрович і на державній службі. У 1999-2001 роках він очолював Міністерство культури і мистецтв України. 

          З 2001 року і до останніх днів був художнім керівником Національного академічного драматичного театру імені І. Франка в Києві.

          Проте які б посади і пости не займав Богдан Сильвестрович, для мільйонів українських, російських та європейських глядачів він в першу чергу залишається чудовим актором.

         22 липня 2012 року після важкої тривалої хвороби Богдан Сильвестрович Ступка помер у київській лікарні, був похований на Байковому кладовищі Києва. На церемонію прощання з великим майстром і улюбленим актором, яка проходила в рідному для нього театрі ім. І. Франка, тисячі шанувальників несли квіти і свічки. 

Список статей з періодичних видань

1. Богдан Ступка: "Іван Миколайчук розказав усе моє майбутнє..." : [інтерв'ю з нар. артистом України, худож. кер. Київ. Нац. академ. драм. театру ім. Франка під час гастролей в м. Херсоні] / записала Тетяна Підгородецька // Новий день : незалежна газ. - 2010. - N31(29 лип.). - С. 18.
2. Богдан Ступка: "Мистецтво - це не логіка, це підсвідомість" : [інтерв'ю з нар. артистом України, худож. кер. Київ. Нац. академ. драм. театру ім. Франка під час гастролей в м. Херсоні] / записала Лариса Жарких // Маркет плюс. Херсон : газ. для потребителей. - 2011. - N1(6-12 янв.). - С. 19.
3. Богдан Ступка: "Мистецтво - це не логіка..." [Текст] / записала Лариса Жарких // Новый фаворит : ил. журн. - 2010. - N 1. - С. 24-27.
4. Веселовська, Ганна. Парадокс актора [Текст] / Г. Веселовська // Кіно-театр : іл. журн. - 2011. - N 5. - С. 19-20
5. Молчанова, Тетяна. Залишаючись собою [Текст] : народному артисту України Богданові Ступці - 70! / Т. Молчанова // Дзвін : щоміс. літ.-мистец. та громад.-політ. часоп. - 2011. - N 8. - С. 104-106.
6. Клейменова, Ольга. Аксіоми Ступки [Текст] / О. Клейменова // Віче : журн. Верховної Ради України. - 2011. - N 15/16. - С. 68-69
7. Федорчук, Олександр.  Свято Ступки - свято українського театру [Текст] / О. Федорчук // Образотворче мистецтво. - 2011. - N 3/4. - С. 4-5
8. Велимчаниця, Ольга. Ювілей Богдана Ступки. Післямова [Текст] / О. Велимчаниця // Кіно-театр : іл. журн. - 2012. - N 1. - С. 56-58
9. Скалій, Раїса. Спомини про Богдана Ступку [Текст] : творч. профіль / Р. Скалій // Літературна Україна : газ. письменників України. - 2012. - N 42(1 листоп.). - С. 12.
10.  Свято, Роксоляна. Одинадцять фрагментів із кінобіографії Богдана Ступки [Текст] / Р. Свято // Кіно-театр : іл. журн. - 2013. - N 1. - С. 41-42
11.  Богдан Ступка крізь об'єктив часу [Текст] : ексклюзивні світлини з архіву Віктора Марущенка // Український театр : наук.-попул. журн. з питань театрального мистецтва. - 2013. - N 4. - С. 16-19.
12.  Дубинская, Яна. Богдан Ступка: "Ставит на роль Бог" [Текст] / Я. Дубинская // Личности : наедине с избранными. - 2016. - N 3. - С. 6-23