Писанка. Перлина українського роду

Як символ відродження природи писанка відома у культурах різних народів. Історія її сягає глибини віків. Та лише українці зуміли найбільш виразно донести свої уявлення про життя за допомогою символів та знаків, якими її розписують. Писанкою зустрічали весну, вона була атрибутом різних язичницьких культів. Нею задобрювали богів і відганяли від дому нечисть. Християни побачили у розписаному яйці знак вічного життя і стала писанка символом великодньої радості. «Христос Воскрес!» – «Воістину Воскрес!».

Традиції

Українські традиції писанкарства дуже різноманітні. Кожна місцевість, та навіть і кожне село мало свої уподобання у виборі кольорів і мотивів орнаменту. Етнографи схиляються до думки, що писанкарство характерне для західної частини України. Регіональні особливості українського писанкарства.

Виготовлення великодніх писанок було частиною обрядової сфери життя українців. Вже з другої половини Великого Посту бралися до роботи. Але зазвичай робили це перед Чистим Четвергом. З молитвою в серці і так, щоб ніхто не відволікав. Великодньої ночі писанки освячували в церкві. А потім дарували близьким людям. Обмінятись із кимось писанкою означає побажати здоров'я, щастя, доброї вдачі.

Різновиди

Великодні яйця за технікою виготовлення ділять на ті, для яких використовувався (власне писанки) чи не використовувався віск.

До першої групи належить вид писанки, яку називають крапанкою. Місця на шкаралупі, які мають залишитись незафарбованими, закрапуються воском. На відміну від крашанок такі писанки в їжу не вживають. Це обереги. Їх зберігають у святому кутку до наступного Великодня, а то і довше.

До другої великої групи відносяться:

• Крашанка – коли яйце на деякий час занурюють у барвник. На Україні традиційно використовували цибулиння, корінь барбарису, сухі ягідки бузини, різноманітні трави.
• Драпанка – на поверхню фарбованого яйця гострим предметом наносять (видряпують) орнамент.
• Сламенка – візерунок по шкаралупі викладається наклеюванням соломи.
• Мальованка – яйця з нанесеним на шкаралупу малюнком.

Символіка

Найважливіший із символів – сонце. Писанка з сонячними мотивами охороняла від нещасть, вроків, недугів. Ще один важливий символ – «безкінечник», знак життя. Зображують його у вигляді хвильки, вужика, кривульки. Пасічники таку писанку клали під вулик, аби добре роїлися бджоли.

Досить популярні в писанкарстві рослинні узори. Лист дуба символізує силу, авторитет, владу. Дівочу красу зображали у вигляді вишневого листка. А гілка смереки символізує юність. Квіти – обличчя дітей. Писанку з квітковими узорами дарували молодим жінкам, які не мали дітей, щоб у дім прийшла радість материнства.

Олені символізують заможність. Кінь – витривалість. Павук – терплячість і наполегливість. Бджола – душевну чистоту. Птахи – пробудження життя.

Перш ніж на шкаралупу нанесуть символи, яйце лініями ділять на фігури. Ромб символізує родючість. Розділений на частини квадрат – поле. Добре, коли таких частин 40 – за кількістю днів Посту.

Символізм писанок пов'язаний не лише зі знаками, але і з кольором:

• червоний – любов та радість;
• зелений – відродження життя, пробудження природи;
• жовтий – життя і тепло;
• синій – небо, вода, повітря;
• чорний та коричневий – земля;
• білий – чистота та непорочність.

Найкраща писанка та, в якій поєднано 5 кольорів. Вона символізує родинне щастя.

Писанка – маленьке диво, що пройшло крізь віки. Вона вражає витонченістю стилю та довершеністю змісту. Не дає нам забути, якого ми роду. Цей унікальний витвір, можливо, є найчарівнішою візиткою України.

Джерело

Якщо Ви хочете побачити справжню історію цього чудового мистецтва, – потрібно обов'язково відвідати незвичайний і прекрасний музей, у якому представлена вся краса цього виду мистецтва.

Література у фондах Гончарівки:

1. Світ української писанки/ упоряд. С.П. Сітько, упоряд. Т.Є. Русанова, худож. Е.В. Біняшевський - К. : Кондор, 2005. - 96 с.
2. Соломченко Олексій Григорович. Писанки Українських Карпат: альбом/ О.Г. Соломченко; ред. Б.Г. Кушнір, фотоілюстр. В.В. Боднар - Ужгород : Карпати, 2004. - 238 с.
3. Манько Віра. Українська народна писанка/ В. Манько; худож. оформ. С. Бурак - Л. : Монастир Монахів Студит. Уставу, 2008. - Опис ілюстр.: с. 40-45.
4. Пише писанки бабуня, пише мама, пишу я/ виконання писанок С. Зєлик, підгот. тексту М. Зєлик, фот. Л. Зєлик, передм. В.Т. Скуратівський - К. : Укр. центр нар. творчості, 1992. - 48 с.
5. Писанка: традиції та модерний дискурс/ упоряд. Р. Загайська, ред. В. Дудко, фотогр. В. Коваленко - Л. : Апріорі, 2009. - Бібліогр.: с. 162-163. - 163 с.
6. Верхова Марина Олександрівна. Великодня писанка = The Easter Pysanka: наук.-худож. нарис для дітей/ М.О. Верхова; пер. Г. Хоткевич, пер. Л. Яблочнікова, ред. М.О. Верхова, вступ. сл. М.О. Верхова, худож. М.О. Верхова - Вінниця : Балюк І. Б., 2012. - 39 с.
7. Дичко Людмила Василівна. Українські писанки: сім поліф. варіацій для ф-но/ Л.В. Дичко - К. : Муз. Україна, 1974. - 15 с.