Пастуший виспів

1 Приснилося небо, глибоке-глибоке,
А в ньому тополя струмує в блакить.
І листя тріпоче рясне й повносоке,
Таж так, що і небо воно зеленить. (Двічі).

2. Моя череда розбрелася в отави,
Заснув, як непотріб, ляский малахай.
Лежу, підмостивши під голову трави
І в думці пливу за тремкий небокрай. .(Двічі).

3.Куди ж то, куди мене винесе доля,
Як хмарку оту, що тополя гойда.
Невже назавжди, відлучуся від поля,
Де виспіла мрія моя молода. (Двічі).

4.Приснилось... А може, в тім краї і досі
Снується, не рветься життя мого нить
Прислухаюсь: дзвонить пшеничне колосся,
Вчуваю: і небо над полем дзвенить. (Двічі)